Щодо вже згаданого Чауса, то він начебто нині перебуває в окупованому Росією Криму. Звідти його дістати неможливо. 

Минулого тижня директор НАБУ Артем Ситник повідомляв, що Чаус ще міг перебувати на території Білорусі та достеменної інформації про це не було. Водночас антикорупційні прокурори заявляли, що готуються до оголошення в міжнародний розшук через Інтерпол і цього судді. Але на це також потрібен час.

Проблема високопоставлених втікачів від українського правосуддя не є новою, недоторканність нардепів та суддів працює. Адже без згоди парламенту їх неможливо було навіть затримати. Та не один нинішній парламентар вже пафосно заявляв, що от зараз все зміниться, посилаючись на судову реформу (зміни до Конституції й нова редакція закону про судоустрій та статус суддів, ухвалені ще на початку літа), яка повинна набрати чинності з 30 вересня. З цього дня імунітет для суддів повинен стати суттєво обмеженим, і стосуватись тільки їхніх прямих професійних обов’язків. Представники влади хвалились, що затримувати підозрюваних суддів під час злочину або одразу після вчинення тяжкого злочину можна буде без будь-чиєї згоди. Та в більшості випадків питаннями дозволів на затримання представників української Феміди, як і питаннями їхнього призначення та звільнення, займатиметься Вища рада правосуддя. Цей новий орган повинен прийти на зміну нинішній Вищій Раді юстиції, але персональний склад не змінитися ще до 2019-го. Та навіть для того, щоб просто поміняти вивіску і надати органу більше повноважень, парламент ще має ухвалити окремий закон про Вищу раду правосуддя, а часу дуже мало. Насправді відповідний президентський законопроект уже готовий, от тільки до нього в експертів багато запитань.

Ще раніше було відомо, що в АП пропонували закріпити норму, відповідно до якої новий орган буде змушений кожного разу повідомляти суддів про розгляд подання щодо їх затримання. Що змінитися в такому випадку? Нічого, судді будуть попереджені і матимуть час для втечі. Та й з новим органом із старим складом важко буде звільняти суддів Майдану, які виносили неправомірні рішення проти активістів у 2013-14 роках.

Щодо недоторканності нардепів, то ситуація з вирішенням цього питання ще гірша. Політики від виборів до виборів обіцяють відмовитись від імунітету перед законом, але ні до, ні після Революції Гідності цього так і не було зроблено. Зараз низка нардепів начебто виступає за ухвалення закону, який може частково обмежити імунітет для народних обранців. Йдеться про те, щоб обмежити можливість парламентарям виїжджати за кордон, якщо проти них відкрите кримінальне провадження. 

Відповідний законопроект №5038 вже готовий, але нардепи його ще не розглядали у сесійному залі. Є ще кілька схожих законопроектів. Разом із тим, вже і в ГПУ заявляли, що вони вноситимуть нові подання на зняття недоторканності з низки депутатів тільки після того, як парламент ухвалить рішення, що унеможливлять втечу. 

Нині поки відомо тільки, що першими своїх мандатів можуть позбутись нардепи від “Опозиційного блоку” Вадим Новинський та Михайло Добкін. Перший фігурує у “церковних справах”, які розслідує ГПУ, другий – у справі про розкрадання харківської землі, про що “Пошта” вже повідомляла. Обоє поки проходили у справах тільки як свідки, але Генпрокурор Луценко дав чітко зрозуміти, що їхні статуси дуже швидко можуть змінитись на підозрюваних. До того ж, Юрій Луценко вже назвав Добкіна та його соратника мера Харкова Кернеса підозрюваними, а ще заявив, що у цьому розслідуванні, окрім Добкіна, фігурують й інші нардепи. 

Нині можна лише припустити, що до якогось рішення парламенту та внесення подань від ГПУ кількість одіозних втікачів може збільшуватись. 

До прикладу, щодо мера Кернеса не потрібно ніяких рішень парламенту, а після масштабних обшуків у Харкові навіть було багато інформації про те, що він втік. Але Кернес швидко це спростував і заявив, що втікати не збирається. Зрештою, поживемо – побачимо, як надалі розвиватиметься уся харківська “земельна справа”.

Щодо представників колишнього режиму, які встигли втекти з України ще під час чи одразу після Революції Гідності, то Янукович та Ко просто так не сидять, а за допомогою адвокатів намагаються зняти із себе персональні західні санкції, розморозити банківські рахунки і скасувати розшук. А повільна робота українських правоохоронців їм в цьому тільки допомагає.

До прикладу, великих успіхів для себе вже добилась екс-міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, яку в Україні звинувачують в розкраданні державних коштів. Ще весною цього року ЄС зняв з неї санкції, а от тепер адвокат Дмитро Бєляєв розповідає, що й Інтерпол ще у серпні остаточно зняв Богатирьову із розшуку. Адвокат також заявив, що і в Україні вже сплив термін на проведення слідчих дій щодо його клієнтки. Тим часом  заступник начальника робочого апарату Укрбюро Інтерполу підполковник поліції Євген Паніотов вже заявив, що у справі Богатирьової побачили політичний контекст, але власне рішення не шукати її не означає, що ставиться під сумнів звинувачення проти неї. Інтерпол просто не допомагатиме, тому Україна повинна шукати інші шляхи для пошуків та екстрадиції. От тільки тут зазначимо, що Богатирьова серед тих екс-чиновників, які можуть ховатись у Росії.

Не можна тут не згадати і власне екс-диктатора Віктора Януковича. Адвокати колишньої влади через Європейський суд вже добилися скасування санкцій від ЄС проти Януковича-старшого, його сина Олександра та екс-голови президентської адміністрації Андрія Клюєва, які діяли у 2014-ому. Це йому нічого не дало, бо час пройшов. А вже щодо європейських санкцій від 2015-го, то суд 15 вересня тільки частково задовольнив позов Януковича. 

“Формально рішення Суду частково прийнято на користь позивача. Реально ж Янукович програв з усіх суттєвих питань… Суд постановив, що надана ГПУ додаткова інформація…  достатньою для ухвалення Радою ЄС рішення про включення його до переглянутого санкційного списку 2015 року. Це також означає, що нова скарга Януковича №Т-244/16, в якій він оскаржує нині чинні санкції, запроваджені Радою ЄС на строк до березня 2017 року, має низькі шанси на успіх”, – пише юрист  ЮФ “Ілляшев та Партнери” Дмитро Шемелін у статті для Європейської правди. Але експерт наголошує, щоб шанси Януковича і надалі були малими, розслідування проти нього має розвиватись. 

Тим часом Луценко продовжує робити купу заяв по справах Януковича, обіцяє очний чи заочний суд до кінця року, навіть анонсував “недобровільний приїзд” екс-диктатора до Києва. От тільки чим далі, то всі ці заяви виглядають все смішнішими. Пора вже хоча б почати процес заочного засудження. Тут лише зазначимо, що учора, 19 вересня, Луценко заявив, що ГПУ під час формування звинувачення проти Януковича робитиме акцент на створенні ним злочинного угруповання для розкрадання державних коштів (ст.255 ККУ). 

Янукович та більшість його команди втекли до Росії, а Кремль не збирається їх видавати України. Шанс на екстрадицію є хіба щодо тих екс-високопосадовців, які затримані в інших країнах Європи і світу, але і щодо них прокурорам ще треба добре попрацювати. До прикладу, вже була відмова на один запит ГПУ щодо видачі затриманого в Іспанії екс-міністра фінансів Юрія Колобова. 

Веб-портал Слово і Діло, щоб краще передати “географію” найодіозніших втікачів із України від 2014-го і дотепер підготував спеціальну інфографіку. У цьому списку 25 осіб.