Говорити, щоб бути почутим
21 вересня Президент України Петро Порошенко виступить на сесії Генасамблеї ООН, щоб привернути увагу світової спільноти до ситуації в Криму і на Донбасі
фото: president.gov.ua (2)
У Нью-Йорку триває 71-ша сесія Генеральної асамблеї ООН. У контексті глобальних проблем світові лідери просто не можуть не розглядати ситуацію в Україні. Якщо порівнювати Генасамблею із недавнім самітом Великої двадцятки у Китаї, де Путін намагався “витіснити” Україну з “нормандського формату”, то до США господар Кремля не полетів. А от український Президент матиме можливість донести свої думки до міжнародних партнерів, переконати їх у необхідності консолідації зусиль у боротьбі з російським агресором. Як під час виступів, так і на двосторонніх зустрічах.
Українська офіційна делегація на чолі з Президентом України Петром Порошенком прибула до Нью-Йорку ще 18 вересня. У перший день візиту глава держави зустрівся з українською діаспорою Америки.
“Порушення Росією прав людини на окупованих територіях, у тому числі й щодо кримських татар, вимагає запровадження додаткових секторальних санкцій. Світ має обов’язково реагувати на це. Як приклад, добрий для нас результат міг би дати осучаснений аналог поправки Джексона-Веніка (стаття законодавства США, яка обмежує фінансові та торговельні стосунки США з країнами, які забороняють або протиправно обмежують вільну еміграцію своїх громадян, — “Пошта”)”, – сказав Петро Порошенко у своєму зверненні, закликавши представників української громади США спільно розробити план дій і наполегливо працювати в цьому напрямку. Учасники зустрічі обговорили співпрацю в розширенні санкцій проти агресора і посиленні обороноздатності України. Крім цього, Президент поінформував українську діаспору про хід реформ у нашій державі та процес викорінення корупції.
У рамках візиту до Нью-Йорку Петро Порошенко планує зустрітися з лідерами і керівниками урядів світових держав, представниками ділових і політичних кіл, щоб безпосередньо обговорити питання допомоги у процесі вирішення української проблематики. Найбільш очікуваним є відкритий діалог у кулуарах із Президентом США Бараком Обамою та претендентом на пост президента Америки Гіларі Клінтон. Окрім цього, Петро Порошенко планує зустрітися з лідерами Туреччини, Японії, Нової Зеландії, Аргентини та Катару.
Цьому передувала телефонна розмова Петра Порошенка з канцлером Німеччини Ангелою Меркель про гарантування безпеки на Донбасі та нещодавня зустріч із генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Дзанньєром про посилення міжнародної присутності в регіонах України, де ведуться бойові дії, та візит на Донеччину міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра і міністра закордонних справ Франції Жан-Марка Еро.
Пріоритетним завданням української делегації є ініціювання розгляду на Генасамблеї ООН нової резолюції щодо прав людини в тимчасово окупованому Криму. Зокрема, планується введення таких понять як “анексія”, “окупація Криму”, чого не було в попередній резолюції. За інформацією Місії України при ООН, це дасть додаткові правові механізми для деокупації території кримського півострова, тобто такий правовий інструмент передбачає можливість апелювати проти тимчасової окупації. Серед важливих для нашої держави питань, які планують обговорити на Генасамблеї, Петро Порошенко назвав також отримання летальної зброї та іншої військової допомоги, однак наразі невідомо, чи буде зроблений такий крок напередодні президентських виборів у США.
“Ми за останні два з половиною роки довели, що на нам можна довіряти. Ми продемонстрували, що Україна ніколи не вела і не вестиме загарбницьких воєн. З України ніколи не надходило загрози, тому абсолютно безпечно передати нашій державі летальну зброю. За свою землю ми будемо боротися до останньої краплі крові”, – наголосив Президент України. Виступ Петра Порошенка заплановано на першу половину дня 21 вересня.
Ми не повинні забувати про Крим
Питання, на яких Президент України Петро Порошенко планує наголосити на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, він озвучив під час свого виступу на 13-ій Ялтинській європейській стратегії 16 вересня в Києві. Пропонуємо вашій увазі найцікавіші епізоди виступу глави держави.
Про війну на Донбасі. Два з половиною роки ми боремося проти російської агресії. Це не громадянська війна, не конфлікт в Україні, не щось інше, це агресія Російської Федерації проти суверенної і незалежної, вільної і демократичної України. Наша вимога проста — Росія повинна забезпечити стійке перемир’я на Донбасі. Що означає російське перемир’я, оголошене без наших друзів і партнерів із Німеччини та Франції, ми побачили за останню добу, коли нам обіцяли припинення вогню, а було більше 30 обстрілів.
Якщо ми закриємо кордон — не буде конфлікту в Україні. Заберіть окупаційні війська, заберіть зброю. Ми врегулюємо все. Жодного кроку вперед, поки російська сторона не відведе свої війська на безпечну відстань і не здійснить заходи в сфері безпеки.
Про Крим. Ми не повинні забувати про Крим. Цей тимчасово окупований український півострів Росія перетворює в концентраційний табір, потужну зону військової присутності, змінюючи на власну користь баланс сил у Чорному морі. Для тих, хто вірить у людські цінності і права людини, Крим може перетворитися на справжній концтабір, де вводяться радянські стандарти покарань і каральна медицина. Ті, кого виберуть у російську Думу в Криму, насправді купують членський квиток до списку “санкційного клубу”. Ми ніколи не приймемо і не будемо торгувати Кримом за гарне рішення на Донбасі. Крим — це українська територія.
Про зовнішню політику. З виборами в ключових європейських столицях цілком можлива поява абсолютно нової Європи. Наступний місяць стане моментом істини для Заходу і вже сьогодні ми повинні готуватися до цих потенційних реальностей. Відповідаючи на питання, що ж нам треба, можу сказати: це не гроші, зброя або радники. Нам потрібна єдність, солідарність іноземних партнерів з Україною. В рамках сесії Генасамблеї ООН у мене запланована зустріч із Президентом США Бараком Обамою і претендентом на пост президента Америки Гіларі Клінтон. Сподіваємося на згоду від Дональда Трампа. На мою думку, в нас є достатньо аргументів, щоб мотивувати світову спільноту для підтримки України. Україна заслужила (лібералізацію візового режиму — “Пошта”), 144 критерії виконані, в нас є звіт оціночної місії. Сподіваюся, на початку жовтня Європейський парламент проголосує на користь цього, а рішення Європейської комісії буде позитивним.
Про санкції. Потрібно вводити нові секторальні санкції, без санкцій ми нічого не доб’ємося. Європейський Союз повинен змінити графік розгляду режиму санкцій проти Росії і перейти від піврічних до річних санкцій, адже часте повернення до цього питання призводить до занадто великих дискусій в Європейському Союзі і дає Росії шанс розхитати його єдність. Я перший, хто підтримає скасування санкцій щодо Росії. Мені боляче, що через них знижуються стандарти життя росіян. Я підтримую скасування санкцій, але тільки після того, як Росія залишить Крим і виведе війська зі сходу моєї країни.
Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова:
– Участь української делегації в сесії Генеральної асамблеї ООН – хороша можливість “достукатися” до світових політичних лідерів. Вона сприяє зміцненню міжнародної солідарності. Це шанс привернути увагу світової спільноти до ситуації на Донбасі, до репресій, які здійснює російська влада проти кримських татар. Потрібно максимально актуалізувати проблематику Криму, щоб вона не відійшла на другий план. Саме тому українська делегація ініціює розгляд Генасамблеєю ООН нової резолюції щодо порушення прав людини в тимчасово окупованому кримському півострові, яке набуло масового характеру. Щоб бути почутим, необхідно використовувати кожен шанс сказати про свої проблеми. Перш за все потрібно акцентувати на реформуванні сектору національної оборони, врегулюванні ситуації в Криму і на Донбасі, фінансово-технічній підтримці. Росія відверто саботує виконання Мінських угод, Кремль не зробив ще жодного кроку для врегулювання воєнного конфлікту на сході України. Наші міжнародні партнери мають це розуміти, прислухатися до заяв Петра Порошенка і не пом’якшувати санкції проти Росії. Відкриті діалоги з іноземними партнерами обов’язково дадуть результат.
Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду “Демократичні ініціативи”:
– Треба розуміти, що на сесії Генеральної асамблеї ООН лідери світових держав оприлюднюють власні заяви щодо глобальних проблем для прийняття в перспективі необхідних резолюцій, на базі яких у майбутньому формуватимуться політичні рішення. Наприклад, два роки тому в березні Генасамблея ООН затвердила резолюцію про територіальну цілісність України, на основі якої згодом прийняли санкції проти Кремля. Резолюції — це тло для конкретних зобов’язань. Мабуть, меседжі, які Петро Порошенко адресуватиме главам і керівникам урядів світових держав, базуватимуться на тих, які він озвучив під час свого виступу на цьогорічній Ялтинській європейській стратегії в Києві. Сесія Генасамблеї ООН передбачає двосторонню зустріч політиків, можливість відкритого діалогу, де кожен може бути почутим. Важливою є анонсована розмова Петра Порошенка з Президентом США Бараком Обамою. Саме Америка ініціювала розширення санкційного списку, сприяла виділенню Україні чергового валютного траншу від МВФ. Основна місія української делегації – привернути увагу до кримського питання, переконати світову спільноту, що для врегулювання ситуації на Донбасі потрібне посилення санкцій.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
