Українська правда, у розпорядженні якої опинився цей законопроект, повідомляє, що його розробив парламентський комітет з питань податкової та митної політики. Але роботу над документом нібито координували з Адміністрації Президента.  

“При поданні одноразової декларації суб’єкт одноразового декларування звільняється від необхідності зазначення в одноразовій декларації інформації про джерела походження, підстави набуття права власності та вартість задекларованих активів”, – зазначено у цьому документі.

Одноразові декларації повинні будуть подаватись в електронній формі й контролюючим органам заборонятиметься відмовлятися їх приймати з будь-яких причин. І цікаво, що суб’єктами такого декларування заплановано зробити усіх фізичних осіб-резидентів та/або громадян України, які є власниками активів на території України або за її межами. 

Періодом подачі такої “нульової декларації” вказано 1 жовтня – 31 грудня цього року. Тобто, якщо влада і справді має намір документ просунути, то голосування за нього у парламенті мало б відбутись дуже швидко, вже наступного пленарного тижня. 

Також декларант матиме право сплатити податок самостійно з певного розміру доходу або його частини, який був джерелом придбання активів, зазначених в одноразовій декларації. Крім того впродовж 30 днів з моменту завершення декларування декларант повинен сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену в поданій одноразовій декларації. Це самостійно визначене зобов’язання вважатиметься узгодженим, а розмір податку, як уже зазначалось, становитиме 5%.  

Якщо буде сплачено податок, то не буде жодної відповідальності. Держава не проводитиме податкову перевірку таких декларацій і їх не можна буде використовувати у суді, як доказ вчинення кримінальних порушень. Також у прикінцевих положеннях законопроекту передбачено звільнення декларантів від антимонопольних штрафів за порушення конкурентного законодавства. І навіть власники земельних ділянок, які здійснили незаконну забудову, теж звільнятимуться від відповідальності.

“У разі неподання одноразової декларації задекларованими вважаються активи, які зареєстровані або задекларовані в інший спосіб у встановленому законом порядку в Україні станом на 31 грудня 2015 року, а також кошти у розмірі одни мільйон гривень”, – теж зазначено в оприлюдненому законопроекті.

У законопроекті і є начебто деякі запобіжники, зокрема зазначено, що звільнення від відповідальності не поширюється на діяння, які законодавством визначені як тяжкі злочини проти основ нацбезпеки України, життя, здоров’я, волі особи, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також які стосуються наркотиків, злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Відповідно, держгарантії не поширюються і на майно, набуте внаслідок таких діянь. 

Але юристи “Центру протидії корупції” вже пояснили, що і ця норма матиме небагато значення. “Норму можна буде застосувати лише у тому випадку, якщо на момент подання декларації декларант був офіційно підозрюваним. Тобто, всі інші випадки корупційних злочинів, де правоохоронці не пред’явили підозру до подання декларації фактично буде неможливо розслідувати. Такий сценарій фактично легалізовує корупційні статки та є амністією саме для корупційних активів”, – зазначили в “Центрі протидії корупції”. 

Загалом всі ці зміни – це безліч “підводних каменів”, ухвалення яких повністю знівелюють впровадження системи е-декларацій. 

А така система і кримінальна відповідальність для чиновників, нагадаємо, були ключовими вимогами від МВФ для надання чергового траншу, який ми вже отримали. Водночас міжнародні організації пообіцяли моніторити виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері боротьби з корупцією, в тому числі, і стосовно е-декларуваня.