Демаршем закінчила російська делегація міжнародну інвестиційну конференцію з питань модернізації української газотранспортної системи.

Росіяни покинули захід після того, як було підписано підсумкову спільну декларацію про те, що українську ГТС будуть модернізувати коштом Європи.

З української сторони декларацію підписала прем'єр Юлія Тимошенко, зі сторони Єврокомісії - комісари ЄС із питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер та з питань енергетики Андріс Пібалгс. Крім того, декларацію підписали президенти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Світового банку.

Згідно з підписаним документом Україна має завершити реформи газового сектору до кінця 2011 року, що буде відображено в угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а також в угоді про приєднання України до енергетичної спільноти. Ціна модернізації української ГТС, за оцінками Президента України Віктора Ющенка, становить 2 млрд 570 млн доларів.

"Нам не цікаво те, що буде далі. І так все ясно... Нам шкода, що Україну втягнули в європейські розбирання", - сказав заступник голови правління ВАТ "Газпром" Валерій Голубєв.

 А міністр енергетики Росії Сергій Шматко висловив думку, що навряд чи підсумки цієї конференції будуть цікаві самій Україні.

"Приїхавши сюди, ми зі здивуванням виявили, що виробники і постачальники залишилися в стороні від підготовки декларації, - С. Шматко. - Будь-яка модернізація укра­їнської газотранспортної системи без консультацій з Російською Федерацією є нерозумною".

Аналізуючи принцип двостороннього підходу до модернізації української труби, ро­сійський міністр заявив і про ризики постачання газу, ос­кільки такий підхід може призвести до необхідності перегляду чинних договорів на постачання.

Відтак С. Шматко заявив, що Росія наполягає на тристоронній співпраці у модернізації української ГТС, що має передбачати рівноправне і взаємовигідне партнерство, а також ухвалення рішень на основі консенсусу.

Міністр повідомив, що Росію не влаштовує зафіксований у підписаному документі намір вступити до Енергетичного співтовариства.

Заявивши про право України приєднуватися до цієї організації, Шматко, разом з тим, висловив побоювання, що це може призвести до перегляду тарифів на транзит газу без урахування думки постачальника або до перекладання частини тарифів на плечі постачальника.

Окрім того, Шматко заявив, що передбачений в проекті декларації доступ третіх сторін до підземних сховищ газу може, на думку Росії, сприяти появі посередників на ринку, і нових, і, можливо, колишніх.

Крім того, за словами ро­сійського міністра, передбачена проектом декларації можливість розширення потужностей газотранспортної системи  "не цілком відповідає" намірам і Росії, і ЄС диверсифікувати маршрути постачання газу.

"Продовження обговорення в двохсторонньому форматі змушує нас серйозно задуматися про надійність традиційних ринків збуту", - наголосив Шматко.

Поки що важко назвати це політичною реакцією, але, за словами того ж Голубєва, Україна буде купувати російський газ у II кварталі 2009 р. за ціною $280 за тисячу кубометрів замість задекларованих у газовій угоді 270 доларів.

Комісар ЄС із енергетики Андріс Пібалгс поспішив заявити, що Росія не так зрозуміла підписаний з Україною договір. "Я шкодую про це, тому що в нас немає навіть у думках наміру ослабити позиції  "Газпрому" в Європейському союзі. Я чув, звичайно, це заява про те, що Росія може шукати інші ринки, але європейський ринок - най­кращий для російського газу", - сказав він.