Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ) минулого тижня передала Національній агенції із запобігання корупції (НАЗК) атестат для легального запуску системи електронного декларування. До цього часу, із 15 серпня по 1 вересня, система працювала лише в тестовому режимі. Запровадження повноцінного е-декларування фігурує в домовленостях України з Міжнародним валютним фондом і необхідне для позитивного рішення щодо лібералізації ЄС візового режиму для нашої держави.

“Електронне декларування – незворотне й необхідне. Це – революційний крок, який назавжди розділить систему державної служби на “до” і “після” її введення, невід’ємна частина всього нашого антикорупційного механізму. Ми робимо ще один важливий крок у створенні нової сучасної структури в боротьбі з корупцією, і що важливо – у конструюванні превентивних механізмів. Електронні декларації повинні стати ефективним механізмом контролю за доходами і витратами чиновників, а відтак, вагомою складовою боротьби з корупцією”, – наголосив Президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook напередодні повноцінного запуску системи. 

Голова НАЗК Наталія Корчак повідомила, що е-декларування успішно введено в промислову експлуатацію опівночі 1 вересня. “Система вдосконалена в частині перевірки цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, розширено бібліотеку користування центру сертифікації ключів, скориговані інтерфейси реєстру. Електронні декларації, для заповнення і подання яких відводиться 60 днів із часу запуску системи, чиновники вже можуть подавати. Спочатку подаються декларації осіб, які займають особливо відповідальне становище, а із 1 січня наступного року подати декларації зобов’язані особи, на яких поширюється закон “Про запобігання корупції”, – зазначила Наталія Корчак. 

Народний депутат від фракції “Блок Петра Порошенка” Вадим Денисенко в ефірі “5 каналу” повідомив, що станом на цей рік під електронне декларування підпадають тільки чиновники вищої категорії: Президент, міністри, депутати, посадовці першої та другої категорій. На місцях – голови державних адміністрацій та їх заступники, прокурори, головні міліціонери і судді. Загалом 50 тисяч високопосадовців. З наступного року – всі решта.

За інформацією Української правди, зранку 1 вересня система електронних декларацій залишалася доступною не для всіх. В частини користувачів браузер не дозволяв перейти до форми декларування, попереджаючи про можливу спробу крадіжки персональних даних. Перші декларації державних службовців – як ті, що були подані в період тестової експлуатації, так і нові, внесені в сертифіковану систему у вересні, з’явилися на порталі Єдиного державного реєстру електронних декларацій ввечері 3 вересня. Серед них декларації суддів, прокурорів, слідчих, голів районних рад. 

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Радецький пояснив відсутність перших електронних декларацій в реєстрі про доходи тим, що чиновникам потрібно було ознайомитися з новими умовами декларування. “Частина декларацій, які вносилися в систему в тестовому режимі, відсутня (хоча, відповідно до попередніх рішень НАЗК, вони мали залишитися в системі – “Пошта”). Пошук за деклараціями, який, згідно з регламентними вимогами до е-декларування, є обов’язковим, не працює. ““Старі” та “нові” декларації візуально різняться та, очевидно, сформовані за різними алгоритмами. Немає також pdf-відображення декларацій. Пошта, яка надходить від системи електронного декларування, здебільшого потрапляє до спаму, або взагалі не доходить до користувачів”, – повідомляла Українська правда про перші дні роботи системи.

Інформація про статки посадовців має бути відкритою і доступною на сайті НАЗК, яка перевірятиме опубліковані декларації. Програма розвитку ООН в Україні провела для посадовців спеціальні тренінги, як заповнювати декларації. Відтепер чиновники мають декларувати і нематеріальні активи (авторські права, патенти, товарні знаки), витрати та готівкові кошти, разом із членами своїх сімей ( щоправда, тільки у випадку спільного проживання ) повинні вказувати вартість будинку або квартири на момент їх придбання і вартість за останньою оцінкою, об’єкти незавершеного будівництва і не прийняті в експлуатацію. 

Кримінальна відповідальність за подання недостовірних даних у деклараціях про доходи настає, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної зарплати. Повна перевірка електронної декларації може проводитися в період здійснення чиновником своїх повноважень, а також упродовж трьох років після припинення такої діяльності. Якщо посадовець зробив технічну помилку при заповненні декларації, в нього є тиждень, щоб її виправити.

В Євросоюзі вже привітали запуск у нашій державі сертифікованої системи електронного декларування й назвали цей крок ключовим чинником продовження реформ. Представництво ЄС в Україні зазначило, що технічні проблеми, які виникли під час запуску сертифікованого е-декларування, мають бути вирішенні якомога швидше, а Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечене всім необхідним для перевірки декларацій.

Водночас голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявляв, що парламентарі вже придумали декілька варіантів уникнення відповідальності за нажиті незаконним способом багатства. Одним із таких варіантів є внесення змін до законодавства, згідно з якими високопосадовці зможуть не вносити до декларацій майно найближчих родичів або обмежать користування системою електронного декларування для громадськості. 

Крім цього, депутати начебто розглядають можливість скасування кримінальної відповідальності за декларації, в які будуть вписані неправдиві дані, й сподіваються реанімувати систему “нульових” декларацій. “Приклад із життя: ручний суддя Банкової Микола Чаус має сісти за 150 тисяч доларів, закопаних у банці на городі. Припустимо, що це – всі його хабарі. При “нульовій” декларації він би сплатив із них 7,5 тисячі баксів і цілком законно розкошував би на решту”, – пояснює глава Центру протидії корупції у блозі на Українській правді.

Політолог Віктор Таран вважає, що існує велика ймовірність, що у вересні низка народних депутатів внесе на розгляд Верховної Ради законопроект, яким спробують знищити е-декларування. Зокрема, експерт заявляв у ЗМІ про те, що в Конституційному суді України вже перебуває на розгляді подання депутатів “Опозиційного блоку” щодо визнання системи електронного декларування неконституційною. Також експерт із боротьби з корупцією Олексій Хмара вважає, що дискредитувати систему електронного декларування може додаткове обрання п’ятого лояльного до влади члена НАЗК.

Антикорупційна організація “Transparency International Україна” висловлює сподівання, що е-декларування максимально виконає свою функцію щодо очищення української влади від корупціонерів. “Маємо надію, що Петро Порошенко, який доклався до повноцінного запуску системи, не допустить її дискредитації чи то через внесення змін до антикорупційного законодавства, чи то через заборону електронного декларування через Конституційний суд”, – каже виконавчий директор “Transparency International Україна” Ярослав Юрчишин.

Тим часом тривають і дискусії щодо відкритості реєстру е-декларацій для громадськості. Наразі законодавство передбачає, що будь-яка особа може отримати інформацію про суб’єктів декларування, які її зацікавлять. Звичайно ж, не оприлюднюватимуться серії і номери паспортів, місця проживання чи реєстрації і точні адреси об’єктів нерухомості, що належать декларантам (вказуватиметься лише область, район і населений пункт).  

Міністр юстиції України Павло Петренко вже наголосив, що потрібні більші обмеження і доступ до всієї інформації декларацій посадовців має бути лише в правоохоронних органів. Але такі зміни, за словами міністра, повинні ухвалюватися зі згоди Європейської комісії, повідомляє Радіо Свобода. 

У парламентському комітеті з питань запобігання та протидії корупції, як інформує Радіо Свобода, думки з цього питання розділилися. Заступник голови комітету позафракційний нардеп Борислав Береза вважає, що доступ до реєстрів за європейськими стандартами варто обмежити. “Головне, щоб доступ до інформації був в органів, які мають відслідковувати діяльність чиновників, зокрема, в НАБУ. Я цікавився, як це функціонує в Естонії – там є різні рівні доступу”, – розповідав Борислав Береза. На думку іншого заступника голови цього комітету, також позафракційного Віктора Чумака, заможні люди і так мають можливість захистити свої статки. “В разі обмеження доступу система електронного декларування перетвориться із засобу запобігання незаконному збагаченню на засіб тиску. Без суспільного контролю правоохоронці коли і як завгодно будуть порушувати справи з метою тиснути на неблагонадійних чиновників”, – стверджує Віктор Чумак. Парламентар не сумнівається в тому, що спроби змінити закон про електронне декларування будуть, але зазначає, що успішність цих спроб залежатиме від реакції громадськості та міжнародних партнерів.