Мінфін США 1 вересня повідомив про розширення переліку фізичних та юридичних осіб з Росії та України, проти яких застосовується обмежувальні заходи. Зокрема, до оновленого американського санкційного списку додатково потрапили 17 імен. Більшість з них, 11 осіб, це посадовці, призначені Кремлем в окупований Крим. А ще шість є представниками самопроголошених терористичних ДНР/ЛНР. Це, зокрема,  так звані “заступник командувача штабом” бойовиків ДНР Едуард Басурін, “глава Міноборони” ДНР Володимир Кононов, “міністр зв’язку” ДНР Віктор Яценко, “глава Мінфіну” ЛНР Євгеній Мануйлов.

Серед юридичних осіб, які тепер також під санкціями, дочірні підприємства “Газпрому” – “Газпром-медіа”, “Газпром-капітал”, “Газпром-інвест”. А ще, зокрема, компанії, причетні до будівництва Керченського мосту до окупованого Криму. Замовник цього будівництва ФКУ Упрдор “Тамань”, проектувальник АТ “Інститут Гіпростроймост – Санкт-Петербург”, генпідрядник “СГМ-мост”, субпідрядник “Мостотрест”.

Також треба відзначити, що 31 серпня власне й український уряд ухвалив рішення про продовження дії свого рішення щодо персональних санкцій проти 388 фізичних і 105 юридичних осіб, причетних до окупації Криму і війни на Донбасі. Окрім того, український “чорний список” за словами першого віце-прем’єра Степана Кубіва розширено ще на 259 фізичних і 46 юридичних осіб. Тут треба зазначити, що Україна ввела санкції проти Росії лише у вересні 2015-го, тобто фактично через півтора роки із початку кремлівської агресії.

Цього тижня також стало відомо, що до 15 вересня Євросоюз зі свого боку має продовжити пакет персональних санкцій за дії проти України. “Посли ЄС, схоже, на наступному тижні продовжать заморожування активів і заборону видачі віз 146 громадянам і 37 організаціям з України, Росії і Криму на 6 місяців”, – повідомив на своїй сторінці у Twitter брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк.

Тут треба зазначити, що термін дії європейських персональних санкцій спливає саме 15 вересня. До нині цей пакет санкцій ЄС востаннє продовжував у березні цього року. 

Загалом же ще із 2014-го ЄС запровадив кілька типів санкцій проти РФ. Одні з них окремо пов’язані з анексією Криму. Вони включають заборону на імпорт до ЄС товарів із Криму і Севастополя, інвестиції в Крим чи Севастополь, туристичні послуги в Криму та Севастополі, зокрема, європейські круїзні лайнери не можуть заходити в кримські порти, експорт товарів та технологій до Криму у сфері транспорту, телекомунікацій та енергетики. Ці санкції цього літа продовжені до 23 червня 2017-го. Також в липні цього року ЄС вчергове продовжив й найбільш болючі для Росії економічні санкції. На цей раз до 31 січня 2017-го. Та найважливіше те, що західні ЗМІ вже неодноразово писали про те, що це був найімовірніше останній раз, коли ЄС продовжив економічні санкції проти Росії у повній мірі. Низка країн ЄС налаштована на послаблення цього інструменту стримування Кремля. Тим часом “Радіо Свобода” із посиланням на свої джерела нещодавно повідомила, що санкції, спрямовані проти енергетичного, військового та фінансового секторів Росії, лідери ЄС обговорюватимуть на саміті у Брюсселі у жовтні.