Приватизація охопила практично усі галузі: хімічну, енергетичну, машинобудівну. До того ж у процесі продажу перебувають підприємства, що раніше були включені у список заборонених до приватизації. До прикладу, до цього ласого шматка належать підприємства, пов’язані з виробництвом спирту. До кінця 2016-го року підприємства, що входять в “Укрспирт” планують передати у Фонд держмайна для подальшої їх приватизації. 

29 серпня прес-служба міністра аграрної політики Тараса Кутового проінформувала, що від продажу “Укрспирту” в держбюджет може надійти від 200 до 400 млн доларів. У міністерстві говорять про намір продати ще одного гіганта – “Артемсіль”. Також скасували обмеження на приватизацію портів та Українського Дунайського пароплавства.

30 серпня список на приватизацію ще більше розширили. У Кабміні погодились на продаж таких великих об’єктів як “Турбоатом”, “Електроважмаш”, “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ), державної частки у ЗТМК (“Запорізький титано-магнієвий комбінат”) та ще 126 підприємств. В оновленому списку для приватизації на 2016-2017 роки тепер загалом 330 держпідприємств. 

Не забули в уряді й про так звану малу приватизацію. Мова йде про продаж невеликих державних підприємств, купівлю яких може собі дозволити малий та середній бізнес. Серед заявлених на сайті ФДМУ об’єктів малої приватизації є, зокрема, нежитлові об’єкти, що не використовуються, недобудовані об’єкти, гаражі (ФДМУ прозвітував, що станом на 1 січня 2016 р. у державній власності знаходилось більше 1,1 млн об’єктів). 

Загалом же, у державній власності планують залишити лише близько 300 підприємств. Ця цифра задовольняє як очільника Фонду державного майна, так і прем’єр-міністра. “3,5 тисячі державних підприємств в Україні – цифра у 10 разів завищена порівняно із будь-якою країною за розміром такою, як Україна”, – заявляв раніше глава уряду Володимир Гройсман.

Президент України Петро Порошенко також пропонує розширити список підприємств під приватизацію: “Мова не тільки про Одеський припортовий завод (ОПЗ), “Центренерго” та енергомережі. Я чекаю від Верховної Ради розширення списку на приватизацію в аграрній галузі, транспортній та енергогалузі”, – зазначив він на засіданні Національної ради реформ 29 серпня.

За 2016 рік передбачено 17,1 млрд гривень надходжень у держбюджет від продажу держмайна. Однак, за січень-липень ФДМ перерахував до бюджету лише 58,76 млн гривень. Отож наразі план виконано всього лише на 0,34%. 

До слова, за минулий рік план також не виконали – із запланованих 17 млрд гривень від приватизації до держбюджету перерахували лише 151,5 мільйони.

Повномасштабний процес приватизації повинен був ознаменуватись продажем такого гіганта як Одеський припортовий завод з початковою ціною у 13,175 млрд грн. Однак, щось пішло не так… Конкурсу з приватизації ОПЗ очікували близько року. Проте не знайшлось жодного охочого його придбати. Чи то потенційних покупців надто завищена ціна налякала, чи то величезний борг підприємства у розмірі 193 мільйони доларів перед компанією Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа.

Голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі нещодавно резюмував, що ОПЗ щомісяця зазнає збитків на суму близько 100 мільйонів гривень через корупцію, яка має місце на підприємстві. Проте очікується повторна спроба приватизації 99,6% акцій ОПЗ. “Ми плануємо закінчити підготовку умов приватизації 10-15 вересня і наприкінці жовтня – на початку листопада провести конкурс”, – зазначив голова ФДМУ Ігор Білоус на брифінгу 19 серпня. 

До того ж стартову ціну заводу тепер планується урізати вдвічі. Кабінет міністрів на засіданні 31 серпня підтримав запропоноване ФДМУ зниження стартової ціни ОПЗ.  “Я вважаю, що ми маємо дати можливість ФДМ виставити за такою стартовою ціною, яка дасть змогу залучити якомога більше людей”, – заявив Володимир Гройсман. 

Україна давно вже зарекомендувала себе як неефективний менеджер державних підприємств. Більшість із них абсолютно не адаптовані до ринкових умов. Однією з основних причини цього стала  відсутність технологічної модернізації. Працівники працюють на застарілому та ледь ліквідному приладді. Ці державні активи, які мали б бути для бюджету України золотою жилою, навпаки служать баластом, який потрібно скинути. Держвласність досі залишається годівничкою для нечесних на руку керівників підприємств та олігархічних кланів.