Українська влада намагається всіляко демонструвати, що готова залучати усіх українців до ухвалення рішень на найвищому рівні. Через рік після відкриття можливостей подавати реєструвати електронні петиції на сайті Президента подібний сервіс запустив і наш уряд. Поки, щоправда, тільки у тестовому режимі, урядовці ще чекають зауважень від українців. Але тут загалом треба розуміти, що ця система також може стати не показником розвитку демократії в нашій країні, а лише черговою “галочкою” для влади. Зазначимо також, що сервіс електронних петицій працює і на рівні органів місцевого самоврядування.

“Друзі, від сьогодні ви можете ініціювати вирішення важливих суспільних питань шляхом подання електронної петиції до Кабміну. Це дієвий інструмент залучення громадян до формування пріоритетів державної політики та прийняття управлінських рішень. Зареєструвавшись на сервісі, громадяни можуть як подати електронні петиції до Кабінету Міністрів України, так і підтримати вже створені… Ми продовжуємо запровадження сучасних інструментів електронного урядування та електронної демократії на рівні Кабміну”, - повідомив 29 серпня прем’єр Володимир Гройсман на своїй сторінці у Facebook.

Реєструвати і підтримувати петиції можна за посиланням http://petition.kmu.gov.ua. Створити петиції можуть як окремі громадяни так і громадські організації (збір підписів може проводитись через веб-сайт громадського об’єднання). Звичайно ж, усі електронні звернення повинні бути в компетенції уряду. Як і у випадку із петиціями до Президента, для того, щоб звернення розглянув уряд і дав на них відповідь, потрібно щоб електронні петиції набрали не менше 25 тисяч підписів. На збір підписів відведено не більше трьох місяців. Після того, як ініціатори надішлють петицію, вона оприлюднюватиметься на Урядовому порталі впродовж двох днів. Збір підписів починається одразу після оприлюднення. 

Як зазначено у постанові уряду від 22 липня, автори петицій повинні вписати своє повне ім’я, місце проживання, контактний телефон,  адресу електронної пошти, ідентифікуватися на Урядовому порталі або веб-сайті громадського об’єднання. Ідентифікуватись можна, зокерма, за допомогою електронних систем “Bank-ID”,  смс, електронного цифрового підпису. Громадське об’єднання, яке здійснило збір підписів громадян на підтримку петиції, під час заповнення форми зазначає своє найменування, відомості про державну реєстрацію громадського об’єднання, місцезнаходження, а також прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання керівника чи уповноваженої особи. Не можна, зокрема, використовувати у петиціях нецензурну лексику, закликати до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Якщо всі вимоги дотримано і зібрано 25 тисяч голосів, то уряд повинен дати відповідь на петицію впродовж десяти днів. Але знову ж таки зауважимо, що на реальне вирішення проблем не варто надто очікувати, зазвичай це будуть формальні відписки від уряду. До прикладу, як це вже є із системою петиції до Президента. Петро Порошенко відповідає на всі електронні звернення, які набрали необхідну підтримку, але традиційно у цих відповідях,  здебільшого, є лише перелік законів, які стосуються питання зазначеного у петиціях. Так, часто викладається і позиція самого Президента, але з прив’язкою до того, що останнє слово має бути за парламентом. Також зазначимо, що минув вже і пік популярності електронних петицій до гаранта. А загалом, як повідомляло “Слово і Діло” за 11 місяців їх було аж 21 тисяча. Серед них були і відверто жартівливі звернення. Нині триває ще збір підписів для понад двох тисяч петицій до Президента.

Тепер подивимось з яким розмахом українці звертатимуться до прем’єра. Але зауважимо, що експерти вже неодноразово наголошували, що хоч системи електронних петицій вже давно працюють в розвинутих західних країнах, самі по собі такі звернення не є інструментом прямої демократії. Адже вони насправді ні до чого не зобов’язують владу. В Україні їх нині можна порівняти із соціологічним опитуванням чи майданчиком для висловлювання думок найбільш активних громадян. Та й в Адміністрації Президента Порошенка ще минулого року також пояснювали, що петиції не є інструкцією до виконання.