Україна, за даними Державної служби статистики, продовжує лідирувати у списку країн, мешканці яких витрачають найбільше коштів на продукти харчування. Днями з’явилася інформація, що вже у вересні суттєво зростуть у ціні продукти, які входять до щоденного раціону кожного українця. Нагадаємо, що в середині серпня почала збільшуватися вартість молочних виробів: за молоко треба платити на гривню дорожче, за сметану – на півтори, вартість масла в середньому зросла аж на 8 гривень. І це не останнє подорожчання.

Зокрема, експерт із питань аграрної політики і розвитку сільських територій Денис Марчук прогнозує, що у вересні перш за все на 20% подорожчає хліб. За буханець доведеться заплатити щонайменше 10-10,5 гривень. Разом із цим, переконаний Денис Марчук, збільшиться вартість виробів із борошна, зокрема, макаронів, м’яса та яєць, інформує Gazeta.ua.

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко називає причиною підвищення вартості харчових продуктів скасування з 15 серпня на три місяці державного регулювання націнок на основні соціальні продукти та чергове зростання тарифів на комунальні послуги.

“Зростання ціни на соціальні продукти харчування поки що не спостерігалося. Але це затишшя перед легкою осінньою турбулентністю. Вже у вересні ми побачимо подорожчання половини продуктів. Рітейлери (організації, які продають уроздріб товари широкого вжитку, — “Пошта”) почали заявляти, що вони давно працювали з низькою рентабельністю, тому будуть підвищувати маржу (різницю між купівельною і продажною ціною товару — “Пошта”). Впевнений, що це торкнеться в першу чергу соціальних продуктів, оскільки максимальна націнка в 15% (її обмеження державою) припинена Кабінетом Міністрів. Основні валюти зросли на 2%, що призведе до перерахунку нової вартості врожаю. Тому ми маємо ціновий сплеск вже у вересні на тлі подорожчання комунальних послуг”, – написав на своїй сторінці в Facebook Олексій Дорошенко. Звідси випливає, що рітейлери планують компенсувати фінансові втрати від продажів останніх двох років. Виробники “соціального” хліба виживають завдяки зниженню ваги однієї буханки, інші сорти хліба постійно дорожчають.

Водночас, за повідом­леннями ГолосUA ще на початку серпня, директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький відзначав, що на вартість головного продукту впливають зростання на 10% світових цін на зерно, суттєве збільшення експорту українського зерна, монополізація ринку, офіційне зростання середньої зарплати, а головне – зміна оподаткування внаслідок скасування повернення ПДВ. Експерт пояснював, що 50% вартості хлібини  – ціна борошна, решта – енергоносії, податки, зарплата зайнятих у виробництві людей. Незважаючи на цьогорічний хороший врожай зернових, більша його частина експортується за кордон, тоді як на внутрішні потреби залишається менше, ніж потрібно.

Цікаво, що серед причин подорожчання хліба експерти називають зменшення кількості підприємств, які його виробляють. “Приклад із гречкою заразливий: бізнесмени побачили, що на одному локальному ринку можна непогано заробити, – зазначав Олексій Дорошенко. – В Україні стає дедалі менше виробників хліба, раніше в кожному регіоні було безліч таких заводів. Зараз їх небагато, ринок монополізується, залишається лише декілька великих заводів. Але якщо в регіоні працюють дві-три компанії, з іншої області хліб туди вже не повезуть. У результаті ми приходимо до того, що виробники хліба купуватимуть пшеницю теж у великих компаній. Внаслідок цього дрібні покупці закупити зерна вже просто не зможуть. Скупити зерно, щоб згодом зіграти на підвищенні ціни на хлібобулочні вироби – так працюють великі компанії з випікання хліба, кількість яких останнім часом зросла”. Проте є й позитивні новини. Експерти передбачають зниження восени вартості моркви, буряка, цибулі. Падатимуть у ціні й гречані крупи, адже цього року аграрії планують зібрати на 35% більше гречки, ніж торік. З початку цього року ціна гречаних круп у середньому знизилася на 2-4 гривні за кілограм. Як повідомляють в Українському клубі аграрного бізнесу, цукор в Україні дорожчати не буде. До кінця листопада вартість цього солодкого продукту може знизитися на 10%-15%, а вже з початку наступного року ціни стабілізуються.