Починаючи з 1 серпня, з метою запобігання корупції усі публічні закупівлі в Україні проходять виключно в електронному режимі через систему ProZorro. Однак чиновники не бажають грати за новими правилами. Уявіть, за даними аналітиків, у системі державних закупівель що­року зникають близько 50 мі­льярдів гривень. Тим, щo набували статки з відкатів від державних закупівель, буде важко відлучитися від цієї золотої жили. Мабуть, тому в інформаційному просторі дедалі частіше з’являються заголов­ки як “ошукують” площадку електронних торгів.

Сфера державних закупівель тривалий час залишалась одним із найбільших джерел корупції. Увесь процес відбувався закулісно. Тендери розподілялись між “своїми” за рахунок паперового документообігу та “запечатаних конвертів з пропозиціями”. Саме тому першим післямайданним викликом було створення нової, відкритої системи держзакупівель. Із запуском у 2015-ому майданчика  ProZorro були сподівання, що корупційних схем можна уникнути. Три кити, на яких тримається ProZorro  –  це система публічних закупівель, заснована на довірі та взаємодії між владою, бізнесом та громадським суспільством. Це сигнал для приватного сектора – активно залучатись до тендерних закупівель, адже відкриваються абсолютно нові можливості, поновлюється довіра бізнесу до влади. Також громадськість може  вільно моніторити, кому і на яких умовах ідуть державні кошти – як заявлено у слогані Prozorro: “Всі бачать все”. 

До речі, розробкою системи з початку зайнялись волонтери власними зусиллями. Активісти використали грузинський досвід побудови схожої системи. Пізніше до проекту долучились громадські організації Transparency International Ukraine, “Прозорі закупівлі”, Торгово-промислова палата України та представники влади, зокрема АП, Департамент регулювання держзакупівель МЕРТ, АМКУ. 

Тепер усі документи для тендеру оформлюються та подаються через інтернет-сайт, що суттєво спрощує та прискорює процес кооперації для обох сторін. Створюються умови для чесної конкуренції, що в кінцевому підсумку дозволяє зробити прозорий вибір переможця.

За доволі короткий термін система здобула неабияке суспільне визнання як і в межах України, так і за її кордонами. Заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків у Facebook  повідомляв, що система ProZorro отримала міжнародну премію у сфері публічних закупівель Procurement Leader Award за створення і впровадження електронної системи з унікальною архітектурою. Також завдяки системі ProZorro Україна здобула право проводити найбільший міжнародний форум з публічних закупівель Procurement, Integrity, Management, and Openness (PRIMO) Forum на тему боротьби із корупцією у державних закупівлях, що відбудеться у травні-червні 2017 р.

Нещодавно очільник Міністерства інфраструктури України Володимир Омелян повідомив про випадки саботування роботи ProZorro деякими посадовцями із Держ­агентства автомобільних доріг України (“Укравтодор”) і ПАТ “Укрзалізниця”. 

“Станом на сьогодні абсолютна більшість підприємств перейшли на систему ProZorro, але у нас є певні проблеми з окремими регіональними відділеннями Укравтодору і з Укрзалізницею. Це просто саботаж окремих персоналій”, – про це 16 серпня заявив Володимир Омелян. Також міністр зауважив, що тих чиновників, що протидіють ProZorro, очікує персональна відповідальність – їх звільнять. 

Однак існують і інші механізми уникнення ProZorro. Із самих початків запровадження ProZorro і до сих пір найбільш очевидним шляхом обману системи є розрив угоди з переможцем, що запропонував найнижчу ціну. 

Схема така – один із учасників тендеру подає небувало низьку ціну порівняно з конкурентами та виграє тендер. Згодом, за певних коректив, результати тендеру скасовуються і перемогу здобуває учасник із вищою ціною. Внаслідок таких дій замовник майже безперешкодно може віддати лот “своїм”. 

Незалежні експерти також вважають, що одним із методів обману системи – є розмитий опис предмету покупки. Курйозний випадок трапився під час закупівлі Київським міським клінічним онкологічним центром швабр, було зазначено предмет закупівлі як “пристрій з утримувачем та насадкою”. В результаті зголосився на даний тендер лише один учасник і було придбано 50 швабр із загальною вартістю 123 тисячі гривень (вартість однієї такої швабри – 2,5 тисячі гривень). Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України, повідомив на своїй сторінці у Facebook, що не вважає подібні маніпулювання закупівлями “в обхід” системи – адже, на його думку, все одно – все прозоро, усі мали змогу побачити, що відбулось. 

Ще однією схемою обману системи є прописування замовником вимог під “свого” постачальника, знижуючи тим самим конкурентоздатність інших. 

Однак не все так погано – присутні також механізми контролю ProZorro. Що не менш важливо так це запровадження системи оскарження з обох сторін – можна подати скаргу на результати торгів, яку обов’язково розгляне незалежна ні від бізнесу, ні від держави комісія. Також для журналістів та усіх зацікавлених осіб проводяться спеціальні тренінги як працювати з системою – що поширює контроль громадянським суспільством. До того ж, сама система відсіює компанії, що на поперед­ніх етапах були запримічені у корупційних скандалах.

Не варто забувати, що ProZorro це лише інструмент для проведення публічних закупівель, тому системі не властиво переглядати, яким способом замовник організовує торги та що в нього закладено в бюджеті.  

Максим Нефьодов минулого тижня повідомив в ефірі “5 каналу”, що на сьогодні до електронної системи приєднались майже 8 тис. замовників (це більш ніж 90% всіх державних закупівель) і 25 тис. постачальників. Саме завдяки цій площадці державі вдалось заощадити 2,9 млрд гривень бюджетних коштів. Однак, за словами заступника міністра економічного розвитку та торгівлі України, не так важлива економія коштів, як створення умов конкурентоспроможності. 

Хоча система не є довершеною, приємно вже те, що вона постійно вдосконалюється. Навіть у найбільш розвинутих країнах світу ми можемо віднайти багато прикладів маніпулювання з держзакупівлями. Тому на перших порах ми неминуче будемо припускатися  певних прорахунків, однак ці неприємні нюанси можуть конвертуватися у корисний досвід. Перші успіхи не можна назвати запаморочливими, однак  вони вселяють обережний оптимізм щодо ефективної протидії корупції.