Першим територіальним управлінням Національного антикорупційного бюро України стало управління у Львові. Точніше його штаб-квартира знаходитиметься у місті Лева на вул. Коперника, 4, а юрисдикція розповсюджується на всю Західну Україну – Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Рівненську і Хмельницьку області.

Урочисто це відділення 12 серпня відкрили директор НАБ Артем Ситник, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький (до речі, львів’янин) і власне призначений на початку червня керівник західноукраїнського теруправління НАБ Тарас Лопушанський.

Артем Ситник відзначив, що відкриття першого управління саме у Львові було його ініціативою, так як західний регіон був і має залишатись центром прогресу проукраїнських питань і реформ. І закликав громадськість, журналістів активно допомагати борцям з корупцією. Вже наступного тижня у Львові має відбутись зустріч представників теруправління НАБ із громадськими активістами.

Фактично про те ж саме говорив і Тарас Лопушанський. “Наша основна робота – це робота з громадянами, які допомагатимуть викривати факти корупції серед високопосадовців. Коли у вас посадовець вимагає коштів, то ідіть не за грошима, а до нас, в НАБ”, – заявив Лопушанський.

Окрім керівника управління у Львові, поки є тільки один детектив, який, за словами Ситника, вже працює, і навіть “доповідав по одній справі”. По якій саме, звичайно ж не уточнив, і ніхто ще поки не розповів про перші кроки НАБ у західному регіоні. Головні борці з корупцією наголосили, що пріоритетом тут, звісно ж, буде боротьба з контрабандою.

На урочистому відкритті теруправління головний львівський борець із корупцією показав журналістам фактично пустий невеликий офіс в будівлі Нацбанку у Львові. Водночас Лопушанський розповів, що їм не потрібні якісь особливі умови, великі офіси, а ноутбуками для роботи НАБ їх забезпечить.

Варто також зазначити, що загалом в управлінні буде невеликий штат як для роботи на вісім областей – 24 особи.  Серед яких повинно бути 16 детективів (вони відряджатимуться з Центрального управління у Києві). У Львові має з’явитись ще заступник керівника теруправління і 6 працівників, які прийматимуть і опрацьовуватимуть звернення громадян.

 “Ми працюємо не на кількість, а на якість. Загалом конкурс на посади в НАБ дуже великий, на одне місце претендує 50-60 осіб. Працівники з’являться найближчим часом… Територіальні детективи будуть закривати оперативні позиції. Та, коли треба буде нанести удар і про це буде поданий сигнал, тоді сформується відповідна група, також із представником антикорупційної прокуратури і разом із місцевою командою буде йти оперативне розслідування”, – зазначив Ситник.

Він пояснює, що, відповідно до законодавства, загалом максимальний штат НАБУ не може перевищувати 700 осіб, 515 вже працюють. Останні два конкурси до теруправлінь і на детективів вже завершуються. Окрім Львова теруправління мають відкрити ще в Одесі із юрисдикцією на весь південний регіон, і у Харкові – на всі східні області і зону АТО. Центральне управління у Києві окремо відповідає за центральні і північні області.

Якщо повертатись до західноукраїнського теруправління, то багатьох цікавить особистість його керівника, львів’янина Тараса Лопушанського. Йому лише 33 роки, але це нині швидше треба сприймати за позитив. Важливо і те, що він займався адвокатською діяльністю, а не прийшов з прокуратури чи МВС. Це не людина старої правоохоронної системи. До останнього часу він був не надто публічним.

Відомо, що Лопушанський має три вищі освіти за фахом “Право”, “Правознавство” і “Німецька мова та література”. Одружений, має двох синів. Ще раніше розповідав ЗМІ, що не є родичем нардепа Андрія Лопушанського (який нині у фракції “БПП”).

Тарас Лопушнанський був керуючим партнером адвокатського об’єднання “Ордер”. У ЗМІ вже були повідомлення про те, що він представляв інтереси одного недобросовісного забудовника у Львові. Але тут треба розуміти, що клієнтами адвокатської фірми можуть бути різні фізичні чи юридичні особи. Окрім того, щодо Лопушанського є повідомлення у ЗМІ і про його безкорисливу незабезпеченим громадянам. І загалом у адвокатському середовищі Тараса Лопушанського характеризували як молодого, але вже успішного фахівця.

Сьогодні йому вже не потрібно робити зайвої, ані реклами, ані антиреклами через адвокатську діяльність, а слідкувати за роботою на посаді керівника теруправління НАБ. Адже тільки за результатами цієї роботи можна буде робити висновки. Ми вже згадували, що Ситник призначив Лопушанського на посаду 6 червня. А конкурсна комісія обрала його ще 18 квітня. Тоді Лопушанський здобув перемогу серед 47-ми претендентів.

“Тарас Лопушанський – молода людина. Раніше я не був із ним знайомий, але сподіваюсь, що конкурсна комісія не помилилась”, – заявив Артем Ситник 12 серпня.

Як би там не було, але тепер Тарасу Лопушанському не залишається нічого іншого, як стати однією з найпублічніших персон Львова і не тільки. А скандалів, часто і штучно роздутих, може ще бути дуже багато.

Поки ж нові антикорупційні органи серед силових відомств мають найбільшу довіру українців. Цікаво, що Артем Ситник висловив сподівання на те, що теруправління у Львові має стати безпроблемним, бо тут громадськість неабияк повинна відстоювати борців із корупцією. При цьому він відзначив, що на центральному рівні НАБ отримує великий спротив.

Ще досі не стих публічний конфлікт між НАБ і Генрокуратурою. Тут треба нагадати, що 5 серпня слідча група прокурорів несподівано прийшла з обшуком до офісу НАБ у Києві. Зрештою, як повідомила Українська правда з посиланням на джерела в ГПУ, причиною обшуку стало начебто незаконне прослуховування детективом НАБ хорватського бізнесмена, який працює на Полтавщині.

Своєю чергою у НАБ заявили, що цей обшук був незаконним, як і ухвала столичного Печерського суду для його проведення. І що без СБУ вони не можуть нікого самостійно прослуховувати. Артем Ситник навіть задіяв спецназ НАБ, але, зрештою, копії якихось документів добровільно віддали прокурорам. Історія з тим, чи було попередження про обшук, чи ні, досі залишається “темною”.

Але після цього Генпрокурор Луценко заявив, що, за потреби, обшуки щодо незаконного прослуховування проведуть і в СБУ. Він також заявляв, що слідчі дії щодо НАБ завершені. Але після цього ще зробив кілька випадів в сторону як НАБ, так і САП. Зокрема, що саме від цих відомств залежить ймовірність екстрадиції нардепа-втікача Онищенка з Великобританії, де той зараз перебуває. Начебто і не було ніяких звинувачень в сторону НАБ, але всю відповідальність за справу Генпрокурор поклав саме на них.

Насправді в цій всій історії дивує те, що вона виглядає як міжпрокурорська війна, адже у НАБ нині працює багато колишніх прокурорів. І насправді всі протиріччя можна було б вирішити тихо. Але…

Низка експертів та ЗМІ нині зазначають, що випади ГПУ проти НАБ спрямовані на те, щоб поставити нове антикорупційне відомство на місце. І що борцям із корупцією показують, що вони “взялись” не за тих людей. Зокрема йдеться і про справу НАБ проти прокурора сил АТО Костянтина Кулика, якого звинуватили у тому, що його статки неспівставні із декларованим заробітком. Останнього у ГПУ несподівано перевели у групу, що розслідує справи олігарха Курчинка, якого колись називали “гаманцем” Януковича. І з Кулика фактично почали малювати образ прокурора-героя, але і НАБ не хоче закривати справу проти нього…

Приводами до конфлікту старого і нових силових відомств можна називати й інші речі. На деякі звертали увагу і в самому НАБ. “Показово, що це провадження було розпочато у квітні, одразу після того, як НАБУ ініціювало активне обговорення у публічній площині питання про надання Бюро прав для автономного прослуховування. Три місяці справа “пролежала на полиці”, і тепер, коли відповідний законопроект підготовлено, погоджено та винесено на розгляд Верховної Ради, слідчі прийшли до Національного бюро з обшуком”, – було зазначено у повідомленні на офіційному сайту НАБ 5 серпня.

Нині ж важливо, щоб цей конфлікт справді не перетворився на повномасштабну “війну”. Зазначимо, що напередодні візиту до Львова Артем Ситник на брифінгу публічно визнав “повні ознаки” конфлікту між його відомством і ГПУ. Не забув він ще раз зупинитись на цій темі і у Львові 12 серпня.

“Мої особисті відчуття такі, що чим більше ми починаємо працювати, то більший отримуємо супротив нашій роботі. Починаються незрозумілі наміри провести обшук у нашому центральному приміщенні, а це зайвий раз підтверджує необхідність наявності силового підрозділу в НАБ. Починають порушувати кримінальні провадження, починаються спроби дискредитації новостворених антикорупційних органів. Нас це не зупинить, а додатково мотивує”, – заявив директор НАБ.

Своєю чергою керівник САП Назар Холодницький не говорив про конфлікт з ГПУ, але відповідаючи на питання про можливість розслідування новими антикорупційними органами ще справ щодо Євро-2012 у Львові, був різким. “Є провадження, яке стосується “Євро-2012” і ним займається ГПУ чи прокуратура Львівщини. Чи навіть обидві. До листопада 2017-го, доки прокуратура згідно із законом здійснює перехідні функції по слідству, вони зобов’язані цим займатися… Я вкотре наголошую: потрібно, щоб кожен займався своєю роботою. Провадження, зареєстровані у 2016-му, якщо особи і суми відповідають, є нашою підслідністю. Провадження зареєстровані до цього часу повинні бути завершені… Звісно, якщо буде прийнято рішення про закриття і ми побачимо, що воно є незаконне, я, як заступник Генпрокурора, маю право, і це буде моїм обов’язком – скасувати цю постанову  про закриття і визначити підслідність за НАБУ. Але це буде потім… Я впевнений, що є компетентні слідчі у ГПУ, хай вони покажуть результат у цьому провадженні”, – сказав Холодницький.

Нині керівниками нових антикорупційних органів також заявляють, що їхнім ворогом фактично є і судова система. “Зараз ми побачили, що є певний опір нашим справам, і немає вироків. Вироки є лише по тих справах, де фігуранти пішли на співпрацю, а там, де ведеться процесуальна боротьба, ми відчуваємо опір судової системи… Створення антикорупційних судів, які будуть слухати справи про корупцію, дасть можливість зрушити з місця ці справи, і дасть можливість показати, що в Україні є справедливість… Вважаю, що такі суди необхідні в Україні на перехідний період. Тому що зараз на суди впливають не лише хабарами. Приходять батальйони, люди у камуфляжі й суди ухвалюють незважені рішення”, – заявив Артем Ситник у Львові.

Він також розповів, що раніше був навіть проти таких окремих антикорупційних судів і сподівався на очищення судової системи, але думку поміняв із квітня разом з Холодницьким активно виступає за створення загаданих спеціалізованих суддів хоча б на перехідний період у кілька років.

Тут зазначимо, що вже проголосована парламентом судова реформа передбачає створення антикорупційних суддів, але поки тільки на папері. Потрібен ще один окремий закон, а коли він буде – невідомо.

Насамкінець зазначимо, що напередодні керівники НАБ і САП відзвітували за свою роботу впродовж першого півріччя 2016-го. Зокрема, вони розповіли, що 24 справи передали до суду ( вироків було тільки два, як уже зазначалось, тільки щодо тих фігурантів, які пішли на угоду зі слідством), 87 осіб було повідомлено про підозру, щодо 34-х складені обвинувальні акти. А загалом активними є 194 провадження (сукупний розмір предмету злочину у цих провадженнях перевищує 23 млрд грн). Також Ситник із Холодницьким розповіли, що вдалось відшкодувати державі 45 млн грн. Крім того, у процесі досудових розслідувань було заарештовано грошові кошти в сумі 411 млн грн, 75 млн доларів, 7 млн євро, а також низку рухомого і нерухомого майна осіб, причетних до корупційних злочинів.