Одним із реальних кроків боротьби з корупцією можна назвати впровадження електронної системи публічних закупівель ProZorrо для організації тендерів. Привертає увагу назва системи: чи то паралелі з українським словом “прозоро”, чи то згадка про північноамериканську версію Робіна Гуда – Зорро? Зрештою, і те, й інше не завадило б у боротьбі проти українських корупціонерів. 

Якщо з весни 2016 року проводити надпорогові (від 200 тис. грн для товарів і послуг і від 1,5 млн грн – для робіт) закупівлі публічно мали лише центральні органи влади, великі держпідприємства та природні монополісти, то відучора, 1 серпня, використовувати ProZorro зобов’язані також місцеві органи влади, комунальні підприємства та інші організації, які використовують кошти платників податків, повідомляють у Міністерстві економічного розвитку. 

Як це працює? “Державний замовник (орган влади, державне чи комунальне підприємство) повинен завантажувати в ProZorro тендерні заявки, оголошуючи таким чином закупівлю. Далі він відповідає на питання постачальників і проводить в електронній системі аукціон чи іншу процедуру, передбачену Законом “Про публічні закупівлі”. Після визначення переможця замовник зобов’язаний також завантажити в систему текст договору з постачальником”, – пояснюють у Мінекономрозвитку. Тобто відтепер за витрачанням коштів, узятих iз кишень українських платників податків, може слідкувати будь-хто – аби ці гроші не потрапили у чиюсь приватну кишеню. 

Також нагадаємо, що навесні торік у нашій державі запрацював спеціалізований орган боротьби з корупцією – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Ця установа займається оперативно-розшуковими заходами, здійснює досудове розслідування справ, пов’язаних із корупційними питаннями та перевіряє посадовців.

Днями Український кризовий медіа-центр оприлюднив інфографіку зі зведеною інформацією щодо результативності роботи Антикорупційного бюро станом на 1 липня. Крім того, інфографіка містить загальну інформацію про 11 найрезонансніших корупційних справ, якими займається НАБУ. Згадаємо принаймні найгучніші з них.

Перлина біля моря. Розтрата коштів державного підприємства ВАТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ), який є одним із найбільших підприємств хімічної промисловості і в Україні, і у Європі. Протягом 2015 року посадовці заводу продавали продукцію підприємства іноземному контрагенту за цінами, значно нижчими за ринкові, й таким чином присвоювали сотні мільйонів, які мали надходити у державний бюджет. Через незаконні схеми продажу протягом травня-грудня 2015 року держава зазнала збитків більш ніж на 205 млн грн. До речі, вчора, 1 серпня, Апеляційний суд Києва відпустив з-за ґрат одного з головних фігурантів справи – голову наглядової ради ОПЗ Сергія Перелому, захист якого зміг добитися того, аби чоловік перебував під домашнім арештом. 

“Чорна бухгалтерія” “регіоналів”. Документи, у яких детально розписано витрати на партійні потреби Партії регіонів, сумарно це 66 млн доларів США. Однак, за словами колишнього заступника голови СБУ Віктора Трепака, загальні витрати “регіоналів” на політичну корупцію складають близько 2 млрд. Станом на початок липня детальнішої інформації по справі не було, велися допити, встановлювалися учасники.

Корупція в Укрзалізниці. До найважливіших справ НАБУ входить і справа щодо заволодіння державними коштами під час проведення державних закупівель підприємством “Укрзалізничпостач”, про яку писала “Пошта”. І хоч 20 млн грн збитків державі, які були завдані завдяки цій корупційній схемі – нібито крапля в морі, проте перспективи розслідування величезні, адже наша залізниця досі працює “в мінус”. Можливо, через корупцію?

Мільярди на газі. “Найдорожчим” зі злочинів, які розслідує НАБУ, є зловживання службовим становищем при реалізації природного газу, видобутого в рамках спільної діяльності Укргазвидобування. Держава зазнала збитків на суму понад 3 млрд грн. “Пошта” вже неодноразово писала про нардепа Олександра Онищенка, який, за версією слідства, є одним із організаторів корупційної схеми. Чоловік наразі знаходиться у Лондоні та збирається судитися із НАБУ.