Цього тижня нарешті закінчилася “хресна хода миру”, яку організував Московський патріархат до дати Хрещення Русі. Українці місяць остерігалися провокацій, адже ще на початку ходи – у перший тиждень липня – спікер парламенту Андрій Парубій говорив про цей захід як про можливе поле для дестабілізації ситуації в державі. Силовики готувалися до прибуття віруючих з особливою ретельністю. За безпекою слідкували майже п’ять тисяч співробітників поліції, нацгвардії, СБУ.
Незважаючи на те, що захід тривалістю майже у місяць називали “ходою”, значну частину маршруту учасники проїхали автобусами. Водночас, у Києві вже правоохоронці наполягли на тому, аби завезти віруючих церков Московського патріархату до Володимирської гірки автобусами – для їхньої ж безпеки. Начальник Головного управління поліції Києва Андрій Крищенко заявляв, що хресна хода пройде тільки від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври (храму УПЦ МП).
У Московському патріархаті переконують, що, за їх мінімальними підрахунками, у святкуванні Хрещення Русі взяли участь від 80 до 100 тисяч осіб. Правоохоронці, у свою чергу нарахували вдесятеро менше – 8-10 тисяч. Зі слів міністра внутрішніх справ Арсенія Авакова, під час ходи затримали групу маргіналів. “Ці шість людей розгорнули плакат з лозунгом “Донбасс – это русский мир!”. Слідчі цікавилися їх особистостями та аргументами, на молебень вони не потрапили”, – повідомив міністр на своїй сторінці у мережі Facebook.
На щастя, якихось значніших провокацій з боку учасників ходи не було. Чи то вони і не були заплановані, чи їх вирішили не здійснювати – достеменно невідомо. Разом із тим, російський пропагандистський канал LifeNews повідомляв, що, зі слів чоловіка, названого українським націоналістом, радикали нібито планували напасти на вірян, аби розігнати ходу. Тим не менш, усе пройшло спокійно, без значних порушень з будь-якого боку.
На думку експертів, Російська федерація дуже розраховувала, що хресна хода буде заборонена через неспроможність українських правоохоронців забезпечити порядок. Однак, українська влада на це не пішла і змогла все проконтролювати.
Якими є основні наслідки цього заходу для Московського патріархату? За свідченням опонентів, не дуже райдужними. “Хресна хода Московського патріархату, замість стати її тріумфом, стала цвяхом в її домовину”, – вважає прихожанин Київсього патріархату, голова ВГО “Молодий народний рух” Андрій Рибалко. На думку чоловіка, цей захід вкотре нагадав про необхідність єдиної помісної православної церкви в Україні, а такі перспективи не на користь Московському патріархату. Крім того, українці, на щастя, довели, що не ведуться на провокації і не проявляють агресії.
Примарно виглядає і позитивний вплив цього заходу на мир в Україні. Хода, яка позиціонувала себе як “хода за мир”, лишень розігріла суперечності в українському суспільстві й майже місяць тримала українців у напрузі: “Як же все це завершиться?”. Протягом усього заходу велика кількість політиків, громадських діячів, аналітиків говорила про те, що аби учасники хресної ходи хотіли миру в Україні, їм варто було б йти у Москву – столицю держави-агресора.
Наступного дня після святкування річниці Московським патріархатом, а саме 28 липня, у Києві для відзначення свята зібралися тисячі прихожан Київського патріархату. До святкування річниці хрещення та дня народження святого Володимира долучилася офіційна делегація українських політиків, на чолі з Президентом України Петром Порошенком, який закликав керівництво різних конфесій визначитися зі ставленням до подій на Донбасі.
“Два з половиною роки тому Москва розв’язала війну проти золотоверхого Києва. І речі треба називати своїми іменами. Сам Спаситель вчив, що є чітка межа між правдою і неправдою”, – заявив Президент. Водночас, Петро Порошенко повідомив, що категорично не сприймає абстрактний підхід до війни на сході як до “збройного конфлікту”. Також глава держави заявив, що звернувся до Вселенського патріарха з проханням врегулювати канонічний статус Української церкви.