Раніше ескалацію конфлікту на Донбасі можна було назвати “черговим загостренням”, зараз же – після кількох тижнів активних бойових дій – маємо справу радше із тривалим періодом критичного напруження. Бойовики щодня ведуть обстріли у напрямку сил АТО, гинуть та зазнають поранень українські військові. 

Минулого тижня “Пошта” повідомляла про переміщення військової техніки та активізацію ворога поблизу с. Авдіївка, яке контролюють українські військові. Учора під час брифінгу речник Адміністрації Президента з питань АТО Андрій Лисенко повідомив про те, що за неділю, 24 липня, загинуло троє українських бійців, з них двоє – якраз біля Авдіївки, один близько Невельського. 

Учора, 25 липня, прес-центр штабу АТО повідомив про те, що ворог за допомогою обстрілів намагається спровокувати українських військових на співмірну бойову відповідь. За інформацією прес-центру штабу АТО, минула доба була неспокійною на Маріупольському напрямку. Продовжуючи порушувати Мінські домовленості, противник о 20.40 вів обстріл по населеному пункту Талаківка з боку тимчасово окупованої території. Стріляли з мінометів великого калібру, внаслідок чого загорілося два житлових будинки. 

Ситуація ускладнюється тим, що противник намагається підбурити місцеве населення проти українських військових. За інформацією розвідки, ворог намагається використати телефонні дзвінки начебто від обуреного населення до моніторингової місії ООН. Тим часом командування українського оперативно-тактичного угрупування “Маріуполь” наголошує на тому, що на провокації ворога не піддається, не відкриваючи вогонь у відповідь. На думку представників прес-центру штабу АТО, мета провокацій з боку бойовиків полягає в тому, аби скомпрометувати сили АТО, зірвати заходи з виконання Мінських угод щодо припинення вогню. 

Більше того, на період роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ бойовики вводять короткочасні режими бойової тиші на певних територіях з метою приховати порушення зі свого боку. До прикладу, режим припинення вогню на період роботи міжнародних спостерігачів короткостроково ввівся у неділю, 24 липня, на ділянці відповідальності 6-го окремого мотострілецького полку 2 АК ЛНР (м. Кадіївка), інформує Головне управління розвідки Міноборони України. 

Українські розвідники повідомляють про активну шпигунську діяльність бойовиків, яка спрямована на уточнення змін у бойових порядках сил АТО, причому, як на передньому краї, так і у тактичній глибині. Для отримання даних бійці самоназваних ДНР та ЛНР використовують безпілотні літальні апарати. Уточнена інформація про позиції сил АТО необхідна бойовикам для того, аби скорегувати напрямки обстрілів та завдавати більш прицільних ударів по українським військовим. 

У штабі АТО повідомляються про наступ двох диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ), які намагалися потрапити на підконтрольну Україні території поблизу Новозванівки. Українські військові виявили просування першої групи диверсантів ворога та відкрили по ній вогонь зі стрілецької зброї. Двоє диверсантів загинули, близько 10 поранено. Того ж дня до спостережного посту АТО вийшла ще одна ДРГ, яка налічувала до 20 осіб. Диверсанти застосували стрілецьку зброю, бійці АТО відкрили вогонь у відповідь, бойовики ворога відійшли на свої позиції, – інформує штаб. 

У свою чергу Дмитро Тимчук, керівник центру військово-політичних досліджень, повідомляє про значну концентрацію бойової техніки ворога. Експерт каже про те, що бойовики, відводячи міномети на дальні позиції, одночасно вночі перекидають ближче до лінії розмежування танки. Так, зафіксовано відвід як мінімум двох мінометних підрозділів від відвалів шахти ім. Леніна вглиб бойових порядків бойовиків. Поруч із тим, ідентифіковано постійні позиції танкових груп, які терористи періодично використовують в районі Старомихайлівки. Останніми днями бойовики перекинули на ці позиції три танки, передають активісти проекту “Інформаційний спротив”. 

Українська сторона надала представникам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ інформацію про наявність танків, артилерійських систем калібру понад 100 мм, самохідних артилерійських установок та 122-мм ракетних систем залпового вогню “Град” у районах населених пунктів Старомихайлівка, Дебальцеве, Донецьк, Макіївка, Горлівка та Веселогорівка, – повідомляє Головне управління розвідки Міноборони. 

Лідери обох сепаратистських квазіутворень – Захарченко та Плотницький – майже синхронно перенесли вибори на окупованій Донеччині та Луганщині на осінь. Прикметно, що це сталося за два дні до раніше визначеної бойовиками дати проведення “виборів” місцевих голів та територій. Нагадаємо, що “волевиявлення” мало відбутися у неділю, 24 липня, однак 22 липня Захарченко та Плотницький підписали укази, за якими вибори відкладаються до 6 листопада цього року. 

Водночас українська сторона категорично проти проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Вітчизняні політики переконані у тому, що вибори в зоні проведення АТО дадуть сепаратистам стратегічні козирі: вони зможуть називати себе легітимною владою Донбасу, вести перемовини на рівні з іншими політичними суб’єктами, вимагати вигідних для них та Росії змін до Конституції України, зокрема положення про федералізацію, і, у будь-який момент, відкрито просити підтримки (зокрема, військової) у “старшого брата” – Кремля. 

Щоправда, на проведенні виборів на Донбасі донедавна наполягали і закордонні союзники України. Однак місяць тому канцлер Німеччини Ангела Меркель погодилася з неможливістю провести вибори на окупованих територіях Донбасу найближчим часом. “Мова йде не тільки про політичні, а й про інші питання. Зараз вибори просто не можуть відбутись з об’єктивних причин, на Донбасі зараз небезпечно. Нам потрібно виробити спільні кроки щодо припинення вогню і примирення”, – сказала Меркель, інформує Радіо Свобода. 

Очевидно, що зараз бойовикам і так не вдалося б провести вибори, принаймні через відсутність належної підготовки до них, не говорячи вже про відсутність закону про вибори, прийняття якого у компетенції Верховної Ради України. Однією з причин односторонньої зміни дати виборів на 6 листопада у самоназваній ДНР називають саме те, що до 14 липня Верховна Рада не ухвалила закон про місцеві вибори на Донбасі. Україна згодна на проведення виборів на Донбасі лише за українським законодавством, за умови, що російські війська залишать Україну, а місія ОБСЄ матиме доступ до неконтрольованої частини українсько-російського кордону на Донбасі. 

Варто нагадати, що українська влада постійно заявляє про наявність серйозної міжнародної підтримки, яку виявляють західні партнери. До прикладу, 24 липня Міністерство оборони України поширило інформацію про те, що головним принципом політики США, зі слів посла в Україні Джефрі Пайєта, була і залишається підтримка України. Про це дипломат заявив на відкритті активної фази українсько-американських навчань, додавши, що Вашингтон робить найбільший акцент на дотриманні суверенітету та територіальної цілісності України.

Щоправда, є і не дуже втішні новини з-за кордону. В той час, як проросійські сепаратисти за підтримки Кремля та безпосередньої участі російських військових обстрілюють сили АТО, у парламенті Бельгії зареєстровано законопроект, який передбачає скасування санкцій проти Росії. Автор проекту Альдо Каркасі – депутат від політичної сили, ідеологічно близької до крайньоправих. Прикметно, що раніше він був членом лівої Соціалістичної партії, інформує Європейська правда. Резолюція рекомендує федеральному уряду Бельгії звернутися до Європейського Союзу з пропозицією відмовитися від санкцій проти Росії.

Бельгійський парламентар наводить чотири основні причини. По-перше, запроваджувати санкції може лише Рада Безпеки ООН, а якщо це робить ЄС, це нібито суперечить нормам міжнародного права (певно, депутат розуміє, що запровадження санкцій проти Росії Радбезом ООН неможливе через російське право вето). По-друге, Росія, на думку Каркасі, не є стороною конфлікту в Україні, тому нелогічно прив’язувати зняття з неї санкцій з виконанням Мінських домовленостей. По-третє, економічні санкції проти РФ неефективні і приносять більше шкоди ЄС, ніж Росії. І, наостанок, резолюція нагадує про те, що Росія – “друг і союзник у боротьбі проти “Ісламської держави”.

Зазначимо, що аргументи бельгійського депутата майже дослівно повторюють те, що мало не щодня заявляє скандальний російський пропагандист Дмитро Кисельов. Заспо­коює хіба те, що перспективи підтримки такої резолюції бельгійським парламентом виглядають нереальними, адже в Європі давно не вірять побрехенькам Кисельова і, відповідно, ігнорують його різноманітніх підбріхувачів.  

Фахівці вважають, що найближчим часом зменшення напруги у зоні АТО не передбачається. Частина експертів вважає, що за допомогою активізації бойових дій на Донбасі Путін готується до виборів у державну думу Росії, що пройдуть 18 вересня. 

“Ситуація на сході України буде загострюватися і надалі. Напередодні виборів Путін продовжить нагнітати ситуацію. Для внутрішнього російського споживача потрібні сигнали на кшталт “росіяни своїх не кидають”. Тому не варто розраховувати на те, що все це швидко закінчиться”, – пише Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications на своїй сторінці у мережі Facebook.