“Сидіти” краще вдома
Самоназвана ДНР передала Україні 23 в’язнів для відбування покарання на нашій території
фото: depo.ua
Українські посадовці активно займаються обміном та звільненням українських військовополонених, яких утримують бойовики. Разом із тим мало хто цікавиться долею засуджених українськими судами громадян, які досі перебувають у тюрмах на території самоназваних ДНР та ЛНР.
Так, це злочинці, вину яких доведено, однак вони нарікають на нелюдські умови утримування. До того ж, крім моральних міркувань, займаючись їх переведенням до українських тюрем, наша держава демонструє свою повагу до прав людини.
Де-факто, самоназвані ДНР та ЛНР не мають права утримувати українських в’язнів. Причина у тому, що органи цих терористичних організацій не мають повноважень, переданих українською державою. Водночас Україна не може розпочати офіційний процес щодо надання правової допомоги і передачі засуджених, адже ДНР та ЛНР не є державними утвореннями і, тим паче, суб’єктами міжнародного права. Складається ситуація, коли зарадити можуть хіба неформальні домовленості та ініціативи українських посадовців. За цей рік українська сторона вже домоглася передачі 110 засуджених осіб із непідконтрольної Україні території. У четвер, 21 липня, Уповноваженій з прав людини була передана чергова партія засуджених. Усі 23 засуджені, 10 з яких мають пожиттєвий термін, були доставлені до Маріупольського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, інформує прес-служба Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської. Нині всі вони чекають розподілу для подальшого відбування покарання в українських виправних закладах.
Те, що злочинець жив у Донецькій області, не привід позбавляти його прав громадянина України
Лідія Палюх, доцент кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, – про правові нюанси передачі засуджених
– Як ви вважаєте, чому ці особи виявили бажання відбувати покарання на території, підконтрольній Києву?
– Україна приєдналася до низки міжнародних договорів, які гарантують права ув’язнених, приєдналася до Конвенції з прав людини. В українських тюрмах теж є дуже багато порушень прав цих осіб, але вони хоч мають можливість оскаржувати дії України у Європейському суді з прав людини. Принаймні існує механізм захисту цих людей.
На противагу цьому самоназвані ДНР та ЛНР є терористичними утвореннями, на території яких не функціонує судочинство, діє смертна кара. Очевидно, що засуджені українці хочуть повернутися туди, де вони матимуть більш гідне ставлення. Те, що вони жителі Донецької області, не позбавляє їх громадянства України, вони мають більшість тих самих прав, що і ми всі.
– Чи є інформація про умови утримання в’язнів у місцях позбавлення волі у самоназваних ДНР та ЛНР?
– Особисто я такої детальної інформації не маю. Єдине, що мені відомо: так це те, що на початку конфлікту засудженим, що перебували у тюрмах ДНР та ЛНР пропонували звільнення за умови, що вони приєднаються до лав бойовиків. Вірогідно, що дехто з в’язнів погодився на це, натомість дехто виявив бажання відбувати покарання на території України.
– На яких юридичних підставах може відбуватися така передача? У нас є певні угоди з керівництвом самопроголошених республік, чи це просто особиста домовленість?
– Україна не оформлює з терористичними організаціями жодних договорів. Я зв’язувалася із помічницею Уповноваженої з прав людини, і вона повідомила мені, що переговори з бойовиками щодо передачі засуджених відбувалися поза правовим полем. Ці переговори були виключно політичними. За подібною схемою наразі відбувається і процес перемовин щодо обміну військовополоненими.
Розмовляла
Альона Шестопалова
Альона Шестопалова
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
