“Я так і не зрозумів, що з нами “рабами”, тими, хто служив за контрактом до початку війни, контракт закінчився, але без нашого відома його продовжили до кінця особливого періоду. Ми також підпадаємо під дію цього закону?”, – коментував законопроект у мережі Facebook військовослужбовець Валерій Ніколін. 

Перед голосуванням у Верховній Раді представник профільного комітету Тарас Пастух, виступаючи з трибуни заявив, що цей закон обминув увагою військових, які у 2012-2013 роках уклали контракт на три роки.

“У зв’язку з цим, він запропонував поправку про те, щоб після завершення контракту його дія продовжується на період до оголошення демобілізації, але не більше, ніж 12 місяців. Ця поправка також була врахована при голосуванні”, інформує Українська правда. 

Зі слів Тараса Пастуха, майже 20 тисяч добровольців, які на початку АТО підписали безстрокові контракти, фактично підписалися під так зване військове рабство.

“Така ситуація однозначно не сприяла моральному та бойовому духу військових та довіри до інституції контрактної армії і загалом Збройних сил України. Тому єдиним способом виправити несправедливість був цей закон. Крім того, до мене зверталися сім’ї контрактників, термін закінчення договору яких випав на час особливого періоду і був автоматично продовжений до кінця АТО. Це хлопці, які служать вже по 5 років, з яких більше двох років… на війні. З трибуни Верховної Ради України я вніс поправку, яка дозволяє цим хлопцям також звільнитися, або перепідписати строкові ,контракти”, – зазначає  Тарас Пастух на своїй сторінці у мережі Facebook. 

“Раніше були контракти “до кінця особливого періоду”, це звичайна юридична формула. Ми не знали, коли зможемо врегулювати ситуацію на сході нашої держави. Вже у 2014-ому ми сподівалися на згасання конфлікту, натомість відбулося значне загострення. Те, що сталося зараз – дозвіл розривати контракти це грамотне рішення, яке продиктувала сама ситуація. Військовослужбовець, як і будь-яка інша людина, має розуміти до чого прагнути, має будувати якісь плани. Крім того є багато людей, які потребують зміни заняття, зменшення морально-психологічної напруги. У службовця могли змінитися життєві чи сімейні обставини, а людина не могла нічого вдіяти, бо була обмежена цим контрактом. Зараз ситуація поліпшилася”, –  коментує “Пошті” Володимир Гулима, військовий експерт, голова правління ГО “Центр дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва”.

“Закон передбачає в особ­ливий період чіткі терміни проходження військової служби: шість, дванадцять та вісімнадцять місяців. Військовослужбовці, що уклали контракт на особливий період і відслужили не менше вісімнадцяти місяців, матимуть змогу або продовжити контракт на визначений термін – шість, дванадцять та вісімнадцять місяців, або звільнитися з військової служби”, інформував Генеральний штаб Збройних сил України на своїй сторінці у мережі Facebook одразу після оприлюднення законопроекту.

“Я знаю, скільки документів треба зібрати для того, аби призвати людину в армію. Для того, аби її звільнити, документів потрібно ще більше. Зараз непростий час, постійно ідуть обстріли, на превеликий жаль, є поранені і загиблі, тому складно було думати про оформлення документів, які необхідні щоразу після завершення терміну строкового конт­ракту. Позитивно, що зараз це рішення прийняли. Коли відбуваються якісь правові зміни, що дають солдатам більше права вибору, це дуже добре”, – каже “Пошті” Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, відповідаючи на питання про те, чому одразу після початку АТО не запровадили практику кількарічних контрактів з чітко визначеним терміном дії. 

Водночас Олександр Поронюк говорить, що поки що не готовий коментувати вплив нового закону на життя окремих солдатів та українське військо загалом. “Закон ще має підписати Президент, він може запропонувати якісь важливі поправки. Тільки після цього міністр оборони видасть наказ, який буде остаточною імплементацією рішення”, – зазначає він. 

Раніше говорилося, що наступної хвилі мобілізації не буде, адже буде достатня кількість контрактників. “Пошта” поцікавилася у Володимира Гулими, чи можлива така ситуація, що після цього закону велика кількість солдатів розірве контракти і через це буде потреба у новій хвилі мобілізації. 

Експерт каже, що ще немає очікуваних кількісних даних про те, скільки буде бажаючих розірвати конт­ракт. Крім того, невідомо як розвиватиметься ситуація в зоні АТО, чи буде потреба у поповненні сил. Водночас Володимир Гулима вважає, що цей закон навпаки, спонукатиме українців залишатися у війську. “Вони будуть знати, що підписали контракти лише на певний час, чітко розумітимуть, на що ідуть”, – додає він.