Минуло два місяці з часу оприлюднення панамських документів, які сколихнули уряди та крупні фінансові інституції. Злив даних понад 11,5 млн файлів, що стосуються близько 320 тис. офшорних компаній та фінансової діяльності впливових політиків спричинив тисячі газетних статей та телевізійних репортажів по всьому світі.

Вони призвели до відставки прем’єр-міністра Ісландії на тлі звинувачень у тому, що його родина приховувала статки від податкових органів країни. Вони пролили світло на 2-мільярдний офшорний холдинг, контрольований близькими друзями президента Росії Володимира Путіна. Серед них – віолончеліст, на якого чиниться потужний тиск з метою пояснити: яким чином він виявився співвласником такого величезного прибуткового бізнесу. Вони також показали офшорні структури президента Азербайджану Ільхама Алієва, міністра економіки Росії Олексія Улюкаєва та родини президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Такі оприлюднення створили враження, що панамські документи в першу чергу документують корупцію, жадібність та ухиляння від сплати податків. Однак це є далеким від істини, принаймні коли мова йде про Президента України Петра Порошенка.

Значна кількість, якщо не більшість, фінансових структур, інформація про діяльність яких стала об’єктом витоку, включаючи структури П. Порошенка, є законними та ґрунтовними бізнесами. Незважаючи на суспільну користь, яку принесла публікація панамських документів, спрямованих на викриття корумпованих політиків державного рівня, несправедливо постраждала репутація невинних громадських діячів та законослухняного бізнесу. 

Серед них чи не найпотужнішого удару від скандалу зазнав Президент України. Він став об’єктом їдких звітів українських та міжнародних моніторингових організацій. Одним із таких звітів є нещодавно написаний українським журналістом та опублікований міжнародною громадською організацією “Центр з дослідження корупції та організованої злочинності” (Organized Crime and Corruption Reporting Project – OCCRP) “Офшори Президента України… Мільйони виводяться з України”.

Ця стаття, як і деякі інші, не є продуктом міжнародного консорціуму журналістів, які спеціалізуються на комерційному праві та фінансових трансакціях. Переважна частка аналізу бізнесу П. Порошенка та України була підготовлена журналістами з України та громадськими активістами з мінімальним досвідом журналістських розслідувань. Вони не володіють юридичними знаннями чи не мають освіти у сфері бізнесу, та ніколи не працювали у західних ЗМІ, де захищається право на відповідь у разі несправедливих звинувачень.

* * *

Статті про П. Порошенка та його зв’язки з офшорними структурами переважно були сенсаційно орієнтовані та майже не намагались отримати інформативні та детальні відповіді міжнародних експертів стосовно способів використання офшорів. Так само статті не містили відповідей тих, хто заснував фінансові структури в офшорах.

У випадку П. Порошенка, статті концентрували увагу на офшорних компаніях, які були створені від імені Президента в серпні 2014 року. За іронією долі аналітикам не прийшов до голови той факт, що до цієї дати впродовж 20 років

П. Порошенко – бізнесмен, який заробив великі статки і став мільйонером, – чесно і сумлінно сплачував податки та не заснував жодної офшорної структури. Він сплатив сотні мільйонів доларів у скарбницю України та надав високо­оплачувану роботу десяткам тисяч громадян.

Нещодавно українські журналісти, які працюють у команді, що проводить телевізійні розслідування для Slidstvo.info та “Центру з дослідження корупції та організованої злочинності” OCCRP, звинуватили П. Порошенка у переведенні 4 млрд дол. на офшорний рахунок на Кіпрі. Однак юристи П. Порошенка наголосили, що такий переказ не міг бути здійснений, оскільки на ім’я компаній Президента не було відкрито банківських рахунків. Більше того, відповідно до звіту інвестиційних радників Президента, виглядає так, що стаття стала наслідком неправильного перекладу документів на українську мову з грецької, і лише згодом на англійську.

Попередня інформація, яка твердила про вкладення декількох тисяч доларів у ще одну компанію, є також некоректною. Ніякі  кошти не могли бути переказані на будь-яку з цих офшорних структур, оскільки не було відкрито жодного рахунку. Те, що у статтях було подано як приклади ухиляння від сплати податків бізнесменом-мільйонером, насправді було переліком технічних вимог для відкриття цих офшорних структур. Коротко: жодних переказів коштів, ніякого ухиляння від сплати податків,  та повна відповідність діяльності Президента та його компаній українському законодавству.

Журналісти та активісти, які готували матеріали для Slidstvo.info та “Центру з дослідження корупції та організованої злочинності” OCCRP не потурбувались донести до своєї аудиторії, не лише те, що Президент є сумлінним платником податків, але і те, що у перелік шанованих компаній, які користуються у законний спосіб офшорами та послугами Mossack Fonseca, входить світова фінансова еліта, зокрема Bank of America, Wells Fargo, JP Morgan Chase, Morgan Stanley, Citigroup HSBC, Barclays, Deutsche Bank, BNP Paribas, Sociеtе Gеnеrale, ABN Amro, Credit Suisse та UBS.

* * *

Юристи П. Порошенка та бізнес-радники спробували відокремити зерно від полови. Вони зазначають, що офшорні структури були створені розташованою у Києві юридичною фірмою “Авеллум”, та погоджені Ротшильдом для того, щоб П. Порошенко міг заснувати сліпий траст та виконати виборчу обіцянку виставити на продаж свій найбільший холдинг “Рошен”. 

Але усі ці неодноразові пояснення загубились у какофонії необґрунтованих гіпотез, багато з яких були підсилені популістськими опозиційними українськими політиками, які не прагнуть правди, а лише бажають підірвати популярність Президента.

Як наслідок, П. Порошенко зіткнувся з непростим викликом. Британський прем’єр-міністр Девід Кемерон пережив подібний виклик, коли виявилось, що очолюваний ним фонд пов’язаний з офшором із панамських документів. Завдяки ретельному та відкритому поясненню, сприянню професіоналів та об’єктивної преси Великобританії, йому вдалось вийти із скандалу без втрат.

Для П. Порошенка, що виступає у медійному середовищі, у якому йому протистоять олігархи та радикалізовані Революцією на Майдані 2013 року українські журналісти, що підозріло ставляться до усіх бізнесових статків, зароблених в Україні після падіння комунізму, завдання пояснити свою позицію є набагато складнішим. В інтерв’ю трьом провідним телеканалам він відповів на численні запитання журналістів та багаторазово заперечив будь-які порушення, які можуть випливати з панамських документів та пов’язують його з офшорними рахунками.

Українці мають право дізнатись про усі факти, які стосуються Порошенка та його офшорів. Але необхідною умовою цього є, щоб Президент та його радники і надалі залишались транспарентними, а журналісти – професійними та об’єктивними. 

Адріан Каратницький є старшим науковим співробітником Атлантичної ради та співдиректором її програми “Україна в Європі”. 

Алан Райлі – міжнародний експерт з питань юриспруденції, старший науковий співробітник Атлантичної ради та Інституту державності, Темпл Плейс, Лондон.

Стаття зазнала виправлень – була видалена інформація про зв’язок президента Білорусі Олександра Лукашенка з панамськими документами. http://www.politico.eu/article/panama-papers-defending-ukraine-president-petro-poroshenko-corruption-tax-finance-evasion/