Уповноважена Президента з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, перший віце-спікер ВРУ Ірина Геращенко заявила про те, що зараз маємо найскладнішу в цьому році ситуацію на лінії зіткнення і найбільше порушень режиму тиші в зоні АТО. 

Ситуація на Донбасі регулюється домовленостями “нормандської четвірки” – очільників Росії, України, Німеччини та Франції, підписаними в Мінську в лютому 2015. Одне із положень договору – режим припинення вогню та відведення важкого озброєння від лінії фронту. 

Водночас минулого тижня прес-служба Президента України повідомляла про те, що Петро Порошенко вкотре наголосив західним партнерам – президенту Франції  Франсуа Олланду та канцлеру Німеччини Ангелі Меркель на порушеннях режиму припинення вогню з боку агресора. Такі факти перешкоджають мирному врегулюванню конфлікту. 

Незважаючи на це, Україна, за словами політиків, за дипломатичні методи вирішення проблеми. “Україна, український уряд дуже чітко займає позицію політико-дипломатичного шляху врегулювання конфлікту на Донбасі. У цьому контексті виконання мінських домовленостей, звісно, є пріоритетним для України, але потребує від всіх підписантів чіткого виконання домовленостей, у першу чергу від країни-агресора”, – заявила Ірина Геращенко. 

Незважаючи на дипломатичні спроби врегулювання проблеми, “протягом минулих вихідних російсько-терористичні війська продовжували активні обстріли позицій сил АТО і цивільних об’єктів. Використовували, крім стрілецької зброї та гранатометів також зенітні установки, міномети, стволову артилерію та бронетехніку (що вкотре порушує мінські домовленості – “Пошта”)”, – коментує актуальну ситуацію в зоні АТО активіст руху “Інформаційний спротив”, керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук на своїй сторінці у мережі Facebook. 

У суботу, після обстрілів бойовиків частково обвалилися будівлі шахти “Бутівка”, що на Донеччині, під завалами загинули четверо осіб, 10 добровольців “Правого сектору” поранено. Крім того, під час виконання бойового завдання загинуло двоє бійців “Айдару”. 

Аналогічні дані поширює прес-центр штабу АТО, щоправда, за виключенням жертв із числа бійців добровольчих батальйонів. За зведеною інформацією станом на 13 червня: “На Донецькому напрямку пізно увечері (12.06 – “Пошта”) під мінометним вогнем опинились позиції Збройних сил України поблизу Авдіївки, Ленінського та Новгородського, а з озброєння БМП та зенітних установок ЗУ-23-2 супротивник обстріляв укріплення поблизу Троїцького, Новгородського та Луганського. На Маріупольському напрямку російські окупанти вели вогонь по наших підрозділах зі стрілецької зброї, кулеметів великого калібру та гранатометів поруч із Красногорівкою, Мар’їнкою, Водяним та Талаківкою. На Луганському напрямку було відносно спокійно, зафіксовано неприцільний обстріл із гранатометів неподалік Новозванівки”, – зазначають у прес-центрі. 

“Ми маємо абсолютно трагічний період за цей рік – після травневих свят. За останні чотири тижні – рекордна кількість загиблих та поранених на фронті у тому числі і серед мирного населення. Значне погіршення безпеки на Донбасі не дозволяє говорити про можливість завершення питань у гуманітарній та економічній сфері”, – зазначає Ірина Геращенко. 

Досі найбільша за останній час кількість жертв припала на 23 травня, тоді за добу загинуло семеро військових ЗСУ.

Водночас представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький заявляє про надходження підкріплення з боку Російської федерації, тож зменшення напруги не передбачається. 

“Воєнна розвідка України постійно фіксує факти переміщення військової техніки з території РФ на наші окуповані території. До Харцизька (Донецький напрямок) потрапили танки, БМП, самохідні артилерійські установки, паливно-мастильні матеріали для бойовиків”, – зазначив експерт в ефірі телеканалу “112 Україна” 11 червня.

На думку західних союзників, запорукою вирішення конфлікту на Донбасі є проведення виборів на території окупованих частин Донецької та Луганської областей. Таку думку на початку року висловлював зокрема міністр закордонних справ Німеччини Вальтер Штайнмаєр. “Усі сторони “нормандського формату” твердять: що нам зараз необхідна легітимність на сході України, на Донбасі. Як може з’явитися нова легітимність? Тільки внаслідок виборів”, – цитує німецького політика ТСН.

Поза тим українська сторона лишається принциповою. “Вибори на окупованих територіях можливі тільки в умовах тиші та роззброєння і за українським законодавством”, – вважає Ірина Геращенко. 

Президент України поки що скептично налаштований щодо швидкої перспективи чесних виборів у зоні АТО. “Чи можуть бути вибори на Донбасі? Можуть бути зараз, якщо їх проведе окупант. Ми їх не визнаємо, так само, як не визнаємо фейковий референдум у Криму”, – заявляв Петро Порошенко на прес-конференції 3 червня. 

Крім того, однією з умов потенційних виборів є введення міжнародної озброєної місії ОБСЄ. “Місія ОБСЄ стане на лінії зіткнення, візьме під охорону до виведення в РФ склади відведеної зброї і поставить на всіх пунктах пропуску свої постійно діючі патрулі, щоб унеможливити постачання нових підрозділів російських військ, амуніції, повернення найманих бойовиків”, повідомляла прес-служба Президента. 

“Сьогодні ми маємо серйозний дипломатичний успіх у цьому питанні. Не лише у “нормандському форматі”, на вищому рівні, ми погодили загальну згоду щодо запровадження цієї місії. Але вже у Відні в ОБСЄ, під німецьким головуванням, наші німецькі партнери розпочали дискусію щодо запровадження поліцейської місії”, – зазначав Порошенко. 

Водночас Кремль заявив про потребу узгодити створення такої комісії з самоназваними “ДНР” та “ЛНР”. “Тут важлива згода ополченців. Важлива згода представників Донбасу, і перед тим, як формалізувати якесь спільне розуміння, потрібно досягти цього розуміння”, – цитує речника російського президента “5 канал”. Важливо, що Росія вважає, що члени місії мають розташовуватися на лінії розмежування Збройних сил України та бойовиків, а не на українсько-російському кордоні. 

“Введення озброєної місії ОБСЄ призведе до повного і безповоротного зриву мінських домовленостей, – цитує спікера парламенту самоназваної “ДНР” Дениса Пушиліна видання “РИА-новости”. – Нас спробують звинуватити (в обстрілах спостерігачів ОБСЄ – “Пошта”). Це зрив усіх форматів, для нас це недопустимо”.

У самоназваній “ЛНР” теж виступають проти потенційної озброєної місії. Вважають, що жителі розцінюватимуть цю місію як інтервенцію. Обидві “республіки” мотивують свою настороженість тим, що озброєна місія ОБСЄ не передбачається мінськими домовленостями.

Не зважаючи на тривале обговорення, розгортання цієї місії на Донбасі остаточно не вирішене питання. Зараз у зоні АТО діє тільки моніторингова місія ОБСЄ, яка фіксує обстріли. Щоправда, можливості роботи представників ОБСЄ обмежені. Про це свідчить проведене у минулу п’ятницю пікетування Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ у Варшаві. 

Активісти звернулися до ОБСЄ з проханням моніторити ситуацію цілодобово. “Ми просимо, аби спостережна місія тривала не так як сьогодні – кілька годин на день, а після їх від’їзду ці місця обстрілюються. Ми хочемо, щоб їх місія тривала 24 години на добу”, – цитує видання Еspreso.tv лідера варшавського Євромайдану Наталію Панченко.