Робота постійних комісій Верховної ради України так само важлива, як і пленарні засідання парламенту. Відвідування засідань комітетів – одне із найголовніших завдань народних депутатів, які їм дають виборці.
Тим не менш, про голосування та сесії Верховної Ради ми чуємо після кожного засідання, а про роботу комісій майже ніколи. Без фахового обговорення і затвердження профільним комітетом жоден законопроект не мав би потрапляти до сесійної зали на голосування.
У Верховній Раді діючого VIII скликання створено 27 профільних комісій, вони стосуються основних сфер життя держави. Після виходу з “Європейської коаліції” трьох політичних сил, виникає питання: чи зберегла “коаліція на двох” – Блок Петра Порошенка та “Народний фронт” вплив на профільні комісії?
7 червня Громадянська мережа “Опора” оприлюднила дослідження того, як змінився баланс сил у парламентських комітетах після коаліційних змін.
З коаліції вийшли “Батьківщина”, “Радикальна партія” та “Самопоміч”, це значно вплинуло на структуру голосування у Верховній Раді. Однак такі втрати не похитнули вплив коаліції у комітетах Верховної Ради. “До коаліції “Європейська Україна” станом на початок червня 2016 фактично входить дві політичні сили – БПП та “Народний фронт”. Коаліція має більшість у 19 з 27-и комітетів.
Разом із тим, у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин одноосібну більшість мають представники БПП, 16 із 29-и членів Комітету є представниками пропрезидентської фракції”, – зазначено у дослідженні “Опори”. Оскільки кожен законопроект має пройти затвердження у профільному комітеті, саме комітети мають найбільший вплив на прийняття рішень у відповідних сферах життя. Виходить, що парламентська більшість “на двох” – БПП та “Народний фронт” продовжують контролювати роботу ВРУ.
Коаліція має більшість у 19 з 27 комітетів
Дослідники заявляють, що опозиційні політичні сили не мають більшості у жодному комітеті. Причина у тому, що до української опозиції одночасно входять депутати і партії з різними поглядами на майбутнє України.
Не входить до коаліції “Опозиційний блок”, що переважно складається із колишніх регіоналів, які за колишнього президента дивилися у бік Росії. Опозиційними до влади є і “Самопоміч”, “Батьківщина”, “Радикальна партія”, які заявляють про підтримку євроінтеграційного курсу України.
Засідання комітетів можна проводити лише за присутності більш як половини від складу комітету, рішення у комітетах може прийняти більшість членів. Тобто навіть один-два депутати можуть впливати на важливі для всієї країни рішення.
Водночас, є депутати, які не входять до складу жодного комітету. Їх 18, це, у більшості, депутати від коаліційних фракцій. Експерти говорять про те, що ці нардепи можуть вплинути на розстановку сил у комітетах.
Без фахового обговорення і затвердження профільним комітетом жоден законопроект не мав би потрапляти до сесійної зали на голосування
За словами аналітиків громадянської мережі “Опора”: “Це можливо буде зробити за рахунок народних депутатів, які є членами фракцій БПП та “Народного фронту”, але не входять до жодного комітету, оскільки вони отримали свої мандати нещодавно. Ці депутати замінили у ВРУ своїх колег, які пішли працювати в Уряд або отримали інші посади, несумісні з роботою нардепів”. Якщо ці депутати підуть до комітетів, коаліція, яка де-факто складається з двох політичних сил, може збільшити свій вплив на комітети. Щоправда, не варто забувати, що очікуються проміжні вибори, які можуть відкоригувати ситуацію.
Найбільш помітна зміна у керівництві комітетів, на думку експертів – те, що Лілія Гриневич стала міністром освіти та науки України Комітету з питань освіти та науки, покинула посаду очільниця аналогічного комітету. Вже до того часу ЗМІ писали про те, що саме за головування Гриневич засідання комітету науки і освіти набули публічності.
Прозорість комітетів
Від початку лютого 2016 року стартував моніторинг парламентських комітетів – “Відкрито”. Активісти планують моніторити роботу комісій протягом лютого-липня – до часу, коли нардепи підуть на канікули. Волонтери відслідковують вчасне оприлюднення анонсів засідань з їхнім порядком денним, протоколів засідань, стенограм, можливість відвідання засідань комітетів тощо.
На думку ініціаторів, зараз ситуація дещо краща, ніж була у 2015-ому. “Деякі депутати і досі уберігають свою професійну діяльність від публічності. 9 комітетів Верховної Ради не оприлюднюють ані протоколів своїх засідань, ані стенограм. Про це свідчать дані сайту Верховної Ради та відповіді на інформаційні запити. 4 з 9 комітетів взагалі не мають своїх сайтів”, – писала Українська правда про відкритість комітетів.
фото: slovoidilo.ua Наприкінці 2015 року Верховна Рада прийняла закон, яким дозволила журналістам відвідувати засідання комітетів без згоди керівника комітету. За прийняття відповідного закону проголосували 232 народних депутати. Станом на 10 червня 2016-го всі комітети мають свої веб-сайти, зі стенограмами і протоколами ситуація не ідеальна, але краща, ніж раніше. Активісти відвідують засідання комітетів, коли це можливо.
“Так і не вдалося потрапити на засідання комітету з питань аграрної політики і земельних відносин, яке було заплановане на 10 травня. Вже “під дверима” ми дізналися, що засідання не буде. За декілька годин на сайті комітету в анонсах з’являється інформація про проведення цього ж засідання 12 травня. На жаль, жодної причини перенесення засідання не вказано”, – коментує активіст “Відкрито” Наталія Шуст на своїй сторінці у мережі Facebook проблеми з доступом до засідань.
Народні обранці часто “засідають” нашвидкоруч на парламентському тижні
Водночас інший волонтер – Владислав Переверзєв – потрапив на засідання. “01.06 відбулось засідання комітету з питань національної безпеки та оборони. Вперше, майже без перепон зміг на нього потрапити. На засіданні була купа журналістів, нарахував 8 камер”, – описує ситуацію Переверзєв.
Відвідуваність
Додаткова проблема у роботі комітетів – несерйозне ставлення частини депутатів до своїх комітетських обов’язків. Повідомляє рух “Чесно”: “Деякі з депутатів на комітетських тижнях займаються своїми справами і можуть поїхати з Києва”. Отримуємо ситуацію, коли комітет не може зібрати навіть половину складу і провести засідання.
Водночас, активісти “Чесно” зазначають: “Народні обранці часто “засідають” нашвидкоруч на парламентському тижні. Наприклад, у перерві між ранковим та вечірнім засіданнями. Це шкодить як якості роботи над законопроектами, адже часу для ґрунтовної роботи не лишається, так і прозорості комітетів – про такі “спонтанні” засідання комітетів неможливо сповістити всіх охочих (і членів комітету, і представників громадськості – “Пошта”)”.
Для того, аби оптимізувати роботу комітетів у подальшому, планується об’єднати пленарні та комітетські тижні. “Принаймні ті депутати, які серйозно ставляться до голосувань, але несерйозно – до комітетів, не матимуть можливості поїхати зі столиці на цілий тиждень, адже тоді доведеться пропускати і голосування в залі”, – зазначають експерти. Щоправда, 31 травня ВРУ відмовилася внести законопроект щодо реформи регламенту навіть до порядку денного, не говорячи вже про підтримку голосами.