Комітетські розклади
Чи зберегла “коаліція на двох” вплив на більшість комітетів Верховної Ради, наскільки прозоро працює система комісій, чи охоче депутати відвідують засідання комітетів
фото: uamodna.com
Робота постійних комісій Верховної ради України так само важлива, як і пленарні засідання парламенту. Відвідування засідань комітетів – одне із найголовніших завдань народних депутатів, які їм дають виборці.
Тим не менш, про голосування та сесії Верховної Ради ми чуємо після кожного засідання, а про роботу комісій майже ніколи. Без фахового обговорення і затвердження профільним комітетом жоден законопроект не мав би потрапляти до сесійної зали на голосування.
У Верховній Раді діючого VIII скликання створено 27 профільних комісій, вони стосуються основних сфер життя держави. Після виходу з “Європейської коаліції” трьох політичних сил, виникає питання: чи зберегла “коаліція на двох” – Блок Петра Порошенка та “Народний фронт” вплив на профільні комісії?
7 червня Громадянська мережа “Опора” оприлюднила дослідження того, як змінився баланс сил у парламентських комітетах після коаліційних змін.
Новий статус-кво
З коаліції вийшли “Батьківщина”, “Радикальна партія” та “Самопоміч”, це значно вплинуло на структуру голосування у Верховній Раді. Однак такі втрати не похитнули вплив коаліції у комітетах Верховної Ради. “До коаліції “Європейська Україна” станом на початок червня 2016 фактично входить дві політичні сили – БПП та “Народний фронт”. Коаліція має більшість у 19 з 27-и комітетів.
Разом із тим, у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин одноосібну більшість мають представники БПП, 16 із 29-и членів Комітету є представниками пропрезидентської фракції”, – зазначено у дослідженні “Опори”. Оскільки кожен законопроект має пройти затвердження у профільному комітеті, саме комітети мають найбільший вплив на прийняття рішень у відповідних сферах життя. Виходить, що парламентська більшість “на двох” – БПП та “Народний фронт” продовжують контролювати роботу ВРУ.
Коаліція має більшість у 19 з 27 комітетів
Дослідники заявляють, що опозиційні політичні сили не мають більшості у жодному комітеті. Причина у тому, що до української опозиції одночасно входять депутати і партії з різними поглядами на майбутнє України.
Не входить до коаліції “Опозиційний блок”, що переважно складається із колишніх регіоналів, які за колишнього президента дивилися у бік Росії. Опозиційними до влади є і “Самопоміч”, “Батьківщина”, “Радикальна партія”, які заявляють про підтримку євроінтеграційного курсу України.
Засідання комітетів можна проводити лише за присутності більш як половини від складу комітету, рішення у комітетах може прийняти більшість членів. Тобто навіть один-два депутати можуть впливати на важливі для всієї країни рішення.
Водночас, є депутати, які не входять до складу жодного комітету. Їх 18, це, у більшості, депутати від коаліційних фракцій. Експерти говорять про те, що ці нардепи можуть вплинути на розстановку сил у комітетах.
Без фахового обговорення і затвердження профільним комітетом жоден законопроект не мав би потрапляти до сесійної зали на голосування
За словами аналітиків громадянської мережі “Опора”: “Це можливо буде зробити за рахунок народних депутатів, які є членами фракцій БПП та “Народного фронту”, але не входять до жодного комітету, оскільки вони отримали свої мандати нещодавно. Ці депутати замінили у ВРУ своїх колег, які пішли працювати в Уряд або отримали інші посади, несумісні з роботою нардепів”. Якщо ці депутати підуть до комітетів, коаліція, яка де-факто складається з двох політичних сил, може збільшити свій вплив на комітети. Щоправда, не варто забувати, що очікуються проміжні вибори, які можуть відкоригувати ситуацію.
Найбільш помітна зміна у керівництві комітетів, на думку експертів – те, що Лілія Гриневич стала міністром освіти та науки України Комітету з питань освіти та науки, покинула посаду очільниця аналогічного комітету. Вже до того часу ЗМІ писали про те, що саме за головування Гриневич засідання комітету науки і освіти набули публічності.
Прозорість комітетів
Від початку лютого 2016 року стартував моніторинг парламентських комітетів – “Відкрито”. Активісти планують моніторити роботу комісій протягом лютого-липня – до часу, коли нардепи підуть на канікули. Волонтери відслідковують вчасне оприлюднення анонсів засідань з їхнім порядком денним, протоколів засідань, стенограм, можливість відвідання засідань комітетів тощо.
На думку ініціаторів, зараз ситуація дещо краща, ніж була у 2015-ому. “Деякі депутати і досі уберігають свою професійну діяльність від публічності. 9 комітетів Верховної Ради не оприлюднюють ані протоколів своїх засідань, ані стенограм. Про це свідчать дані сайту Верховної Ради та відповіді на інформаційні запити. 4 з 9 комітетів взагалі не мають своїх сайтів”, – писала Українська правда про відкритість комітетів.
фото: slovoidilo.ua
Наприкінці 2015 року Верховна Рада прийняла закон, яким дозволила журналістам відвідувати засідання комітетів без згоди керівника комітету. За прийняття відповідного закону проголосували 232 народних депутати. Станом на 10 червня 2016-го всі комітети мають свої веб-сайти, зі стенограмами і протоколами ситуація не ідеальна, але краща, ніж раніше. Активісти відвідують засідання комітетів, коли це можливо.
“Так і не вдалося потрапити на засідання комітету з питань аграрної політики і земельних відносин, яке було заплановане на 10 травня. Вже “під дверима” ми дізналися, що засідання не буде. За декілька годин на сайті комітету в анонсах з’являється інформація про проведення цього ж засідання 12 травня. На жаль, жодної причини перенесення засідання не вказано”, – коментує активіст “Відкрито” Наталія Шуст на своїй сторінці у мережі Facebook проблеми з доступом до засідань.
Народні обранці часто “засідають” нашвидкоруч на парламентському тижні
Водночас інший волонтер – Владислав Переверзєв – потрапив на засідання. “01.06 відбулось засідання комітету з питань національної безпеки та оборони. Вперше, майже без перепон зміг на нього потрапити. На засіданні була купа журналістів, нарахував 8 камер”, – описує ситуацію Переверзєв.
Відвідуваність
Додаткова проблема у роботі комітетів – несерйозне ставлення частини депутатів до своїх комітетських обов’язків. Повідомляє рух “Чесно”: “Деякі з депутатів на комітетських тижнях займаються своїми справами і можуть поїхати з Києва”. Отримуємо ситуацію, коли комітет не може зібрати навіть половину складу і провести засідання.
Водночас, активісти “Чесно” зазначають: “Народні обранці часто “засідають” нашвидкоруч на парламентському тижні. Наприклад, у перерві між ранковим та вечірнім засіданнями. Це шкодить як якості роботи над законопроектами, адже часу для ґрунтовної роботи не лишається, так і прозорості комітетів – про такі “спонтанні” засідання комітетів неможливо сповістити всіх охочих (і членів комітету, і представників громадськості – “Пошта”)”.
Для того, аби оптимізувати роботу комітетів у подальшому, планується об’єднати пленарні та комітетські тижні. “Принаймні ті депутати, які серйозно ставляться до голосувань, але несерйозно – до комітетів, не матимуть можливості поїхати зі столиці на цілий тиждень, адже тоді доведеться пропускати і голосування в залі”, – зазначають експерти. Щоправда, 31 травня ВРУ відмовилася внести законопроект щодо реформи регламенту навіть до порядку денного, не говорячи вже про підтримку голосами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
