Цього тижня, 2 червня, Верховна Рада України підтримала довгоочікуваний закон про судоустрій і необхідні для нього зміни до Конституції. Рішення мають вступити у дію одночасно. Відтак, депутати завершили законодавчий етап реформи судів. 

Судову реформу вважають однією з найважливіших для України. Вона має змінити правоохоронну систему, забезпечити довіру громадян, не розчарувати західних партнерів. У квітні 2016 року Європейський банк реконструкції та розвитку дав Україні 2-3 місяці для запуску реформ. Тоді Президент Петро Порошенко назвав реформу судової системи своїм головним пріоритетом. 

Раніше “Пошта” вже писала про послів країн “Великої сімки”, які закликали українську владу підтримати новий законопроект про судоустрій. Венеціанська комісія – дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, теж схвалила загальні положення змін до Конституції в частині правосуддя. Тож рішення Верховної Ради було очікуваним.

Перше читання змін до Конституції у частині правосуддя було прийняте ще 2 лютого 2016 року. Тоді ініціативу підтримали 244 депутати. Щоправда, деякі з них уже тоді говорили про певні загрози. Різні парламентські фракції були занепокоєні тим, що Президент збереже свій вплив на суди ще на два роки перехідного періоду. Тож, мова йшла про підтримку закону в першому читанні з наступним доопрацюванням. 

Цього тижня, на внесення змін до Конституції теж вистачило депутатів. Президентській команді вдалось “мобілізувати” 355 голосів “за”. А нагадаймо, для конституційних змін у другому читанні потрібно було 300 голосів і більше. Блок Петра Порошенка та “Народний фронт” проголосували дуже організовано. 

Разом із коаліцією на двох це рішення, майже у повному складі, підтримали “Опозиційний блок”, “Відродження”, “Воля народу”, ВО “Батьківщина”. Щоправда, голова фракції ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко утрималася від голосування, а народний депутат Надія Савченко вийшла із зали засідань. Незважаючи на це, Президент України після голосування заявив: “Я пишаюся тим, що цей проект об’єднав зал”. 

“Левову частину часу впродовж останніх декількох тижнів я витрачав на переговори з фракціями, з депутатами, переконував і фракції, і окремих депутатів у важливості голосування конституційних змін у частині правосуддя”, – зазначив Президент України 3 червня.

Заступниця голови парламенту – Ірина Геращенко – висловилась щодо голосу­вання на своїй сторінці у Facebook: “335 голосів “за” зміни до Конституції що­до правосуддя. Це реаль­на реформа прогнилої наскрізь судової системи – корупційної, кланової, пострадянської”. Окремо Ірина Геращенко дякує всім колегам, що були чесними перед своїми виборцями і проголосували “за” зміни: БПП, НФ, “Батьківщина” та інші”. 

Підтримати зміни до Конституції відмовилися “Самопоміч” та “Радикальна партія”. Вже після голосування, депутат від “Самопомочі” Юрій Сидорович у ефірі “5 каналу” заявив, що його фракція не підтримала остаточного рішення щодо змін у Конституції, бо досі незрозуміло, як ці зміни впроваджуватимуться. 

“Радикали” пояснюють своє рішення небажанням приймати зміни до Конституції в умовах війни. “Сьогоднішнє голосування за зміни до Конституції – це генеральна репетиція голосування за особливий статус і вибори на Донбасі. У Кремлі п’ють шампанське”, – заявив Олег Ляшко. 

Двоє нардепів – льотчиця Надія Савченко від “Батьківщини” та Юрій Шухевич від Радикальної партії, одразу після голосування парламенту зареєстрували постанову про скасування внесення змін в Конституцію в частину судової реформи. 

По-іншому розподілилися сили під час голосування за сам закон “Про судочинство та статус суддів”. Найголовніша відмінність – лише один голос “за” від “Опозиційного блоку”. Депутат цієї фракції Василь Німченко пояснює: “Не можна звільняти всіх суддів Верховного суду та вищих спеціалізованих судів. Не можна це схвалювати”. Виникає риторичне питання, чому ця політична сила не погоджується з законом, однак готова заради нього змінювати Конституцію. 

Експерт у питаннях конституційного права, науковий співробітник Інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України Володимир Гончаров пояснює “Пошті” основні зміни, які чекають на українську судову систему. 

Перший напрямок змін – процедура формування судового корпусу. “В Україні буде нарешті скасоване перше і друге призначення суддів. Перше призначення на 5 років було, по суті, таким собі випробувальним терміном, а вже друге безстроковим. Венеціанська комісія давно докоряла нам за цей нонсенс, адже перше призначення на 5 років підриває засаду незалежності суду”, – зазначив експерт у коментарі “Пошті”. 

За новою системою, судді призначатимуться на конкурсній основі. Конкурс проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) з урахуванням висновку Громадської ради доброчесності, в яку планують залучити науковців, адвокатів, правозахисників і громадських діячів. Досі за формування судового корпусу відповідала Вища рада юстиції (ВРЮ). Наразі до цієї структури є багато запитань, цій структурі закидають політизованість та залежність від влади. За новим законом, на зміну Вищій раді юстиції прийде Вища рада правосуддя (ВРП). Щоправда, згідно з законом, ВРП має бути створена до 30 квітня 2019 року (тобто за три роки). Після створення, ВРП буде ухвалювати рішення про призначення суддів і подавати його на підпис Президенту. “Навіть після створення ВРП, ланцюжок вимальовується такий: ВККС – ВРП – Президент”, – каже Володимир Гончаров.

Другий напрямок – реформа системи судо­устрою. Експерт пояснює, що буде запроваджена трирівнева судова система, з неї заберуть вищі спеціалізовані суди (Вищий спеціалізований суд з вирішення цивільних і кримінальних справ, Вищий адміністративний, Вищий господарський). При цьому будуть створені Вищий антикорупційний суд і Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Оскільки корупція вважається однією з основних хворіб сучасної України, ідея створення Вищого антикорупційного суду викликала значне схвалення громадськості. Водночас, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін не чекає швидких змін. коментує перспективи створення Вищого антикорупційного суду так: “Президентським законопроектом про судоустрій, антикорупційний суд створять... Але після прийняття ще одного окремого закону, тобто коли рак на Банковій свисне. Для порівняння ну ду-у-у-же важливий окремий патентний суд цим же президентським законом створюється одразу”, – коментував перспективи створення Вищого антикорупційного суду Віталій Шабунін на своїй сторінці у Facebook ще напередодні голосування нардепів. Активісти Центру протидії корупції 1 червня пікетували Верховну Раду з вимогою невідкладного запуску антикорупційного суду, одразу після голосування за закон. 

Третій напрямок – гарантії діяльності суддів. Істотно підвищується заробітна плата. Володимир Гончаров зазначає: “Суддівська мінімалка тепер складе 41 тис. гривень, це, як планується, буде мати антикорупційний ефект. Щоправда, є й інший бік медалі: судді можуть і далі декларувати свої багатомільйонні маєтки й автопарки, а ми безпорадно на це дивитись. Серйозний корупційний ризик – тепер за великою зарплатою легше приховати і корупційний дохід”.

Окремий позитивний аспект – зміни в складанні декларації про доходи. Звітувати будуть не лише судді, але і члени їхніх родин. Для цього запроваджено декларацію доб­рочесності і декларацію родинних зв’язків. Зазначення в таких документах неправдивих відомостей буде причиною для звільнення судді. 

Абсолютний імунітет суддів обмежується до функціонального (імунітет від звинувачення за дії, вчинені у процесі виконання суддівських обов’язків). Парламент вже не матиме стосунку до надання згоди на затримання суддів. “У змінах до Конституції передбачено, що у випадку затримання судді  на місці вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (хабар підпадає під категорію тяжких злочинів), то його може бути затримано без згоди Вищої ради правосуддя одразу – це вже звуження імунітету. Президент сказав для людей, що скасовується суддівський імунітет. Насправді, ні. Він залишається, але у значно меншому обсязі. Як і для  будь-якої іншої людини, дається три дні на те, щоб суд вирішив, чи є підстави для затримання, чи немає підстав для затримання. Тут імунітет не працює”, – зазначив експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда в ефірі “5 каналу”. 

Найбільшим, на думку експертів, зрушенням можна вважати посилення Верховного суду України. Ця інстанція була істотно обмежена у повноваженнях за часів Януковича, юристи вважають, що відновлення її високого статусу не може не тішити. 

Крім того, в Україні з’являється Інститут конституційної скарги. Відтепер громадяни отримують право безпосередньо звертатися в Конституційний Суд. Досі до нього могли звертатися, до прикладу, групи народних депутатів, Президент. Після набуття чинності нового закону, громадяни матимуть можливість оскаржувати прийняті парламентом закони на предмет невідповідності Конституції. Для ефективності такого нововведення важливо, аби Конституційний Суд України (КСУ) був менш заполітизованим. Володимир Гончаров додає: “Коли в КСУ звертається Президент, вся юридична спільнота вже наперед знає, що рішення буде ухвалено в його інтересах. З тим самим успіхом КСУ міг би працювати в структурі Адміністрації президента”.

Разом із тим, Петро Порошенко вважає обмеження президентських повноважень впливу на судову систему значним досягненням. У виступі перед депутатами Верховної Ради він зазначив: “Я добровільно погодився позбутись цілої низки своїх повноважень щодо судів… В результаті, і чинний президент, і наступні, хто прийде на цю посаду після мене, матимуть винятково церемоніальну роль на етапі призначення судді”. Президент додав, що це відповідає сталим європейським практикам і рекомендаціям міжнародних інституцій, зазначається на офіційному сайті голови держави. Однак важливо пам’ятати, що наразі Президент зберігає частину своїх повноважень ще на два роки перехідного періоду. 

Тож, законодавча складова судової реформи викликає неоднозначні оцінки. Зі слів Володимира Гончарова, передбачається ціла низка очевидно позитивних змін, на яких наполягала громадськість, які підтримувала Венеціанська комісія. Тобто, процес реформування розпочато. З іншого боку, судова реформа не передбачає радикального оновлення суддівського корпусу. Фахівець додає: “Песимістично налаштовані скажуть, що ми маємо справу з пересуванням меблів у борделі, і зерно істини в такій характеристиці ситуації, на жаль, є”.