Ще на початку квітня посол ЄС в Україні Ян Томбінський дав зрозуміти: Європейський Союз розраховує, що в другому читанні за зміни до Конституції України (в частині правосуддя) проголосують вже до червня. На підставі заяв міжнародних лідерів, що прозвучали минулого тижня, можна дійти висновку: Європа не планує відмовлятися від цього плану. 

Так, 27 травня на офіційному сайті посольства Японії в Україні оприлюднили заяву послів країн “Великої сімки”, в якій дипломати закликали українську владу прийняти відповідний законопроект. “Нагадаємо, судова реформа є основою всіх реформ в Україні, аби відновити довіру суспільства і сприяти подальшим іноземним інвестиціям”, – йдеться у заяві. Посли G7 підтримали намір українських високопосадовців продовжувати боротися з корупцією та реорганізовува­ти Генеральну прокурату­ру – на цьому наголосили лідери G7 на саміті в Японії, що від­бувався 26–27 травня 2016-го, повідомляє Укрінформ. 

У ці дні Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з віце-президентом США Джозефом Байденом, після якої стало відомо: офіційний Вашингтон також наполягає на продовженні реформ Генеральної прокуратури України, судової системи та виконанні зобов’язань, які взяв на себе Київ перед Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Отож, не розчарувати очікування Заходу намагатиметься український парламент упродовж пленарного тижня, що розпочнеться сьогодні, 31 травня, з виступу в сесійній залі ВРУ Надії Савченко, представника всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”. 

Вчора, 30 травня, на погоджувальній раді спікер ВРУ Андрій Парубій повідомив: депутати вже підготували і повинні би зареєструвати закон про судоустрій та статус суддів, який відкриє шлях для завершення реформи судочинства в Україні. 

А віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд уточнила: “На цьому тижні в четвер планується розгляд і підтримка в цілому законопроекту про внесення змін до Конституції в частині правосуддя разом з імплементаційним законом у новій редакції – про судочинство і статус суддів”, – інформує видання DT.UA. 

У першому читанні відповідні конституційні зміни підтримали другого лютого, віддавши за них 244 голоси. Тепер для остаточного прийняття документ мусить підтримати конституційна більшість складу ВРУ, тобто не менше 300 народних депутатів. І, як зазначив Парубій, все залежатиме від того, наскільки депутатам вдасться узгодити свої позиції. 

Судова реформа передбачає реорганізацію Вищої ради юстиції (замість неї повинні сформувати Вищу раду правосуддя), унезалежнення кар’єри суддів від політичного впливу, переатестацію суддів. Реформа повинна надати право громадянам особисто звертатися до Конституційного Суду зі скаргою на невідповідність певного документа нормам Основного Закону, а також перетворити чотирирівневу систему судочинства (де існують суди першої інстанції, апеляційні, вищі та Верховний Суд) на трирівневу (без вищих судів, їх реорганізують та об’єднають з Верховним Судом). 

“Поки що зміст судової реформи важко обговорювати, тому що в парламент ще не внесли імплементаційний закон. Ми говорили, що зміни до Конституції необхідно підтримувати тільки разом із пакетом імплементаційних законів. Навряд чи буде пакет, який зачіпатиме й процесуальні кодекси, й адвокатуру, й прокуратуру, й Вищу раду юстиції. Йдеться поки тільки про нову редакцію закону про судоустрій і статус суддів. Ось від неї залежить, наскільки глибокою буде судова реформа, тому що зміни до Конституції досить гнучкі. Вони можуть як законсервувати систему, так і зробити серйозний прорив завдяки механізмам оновлення”, – сказав на прес-конференції в понеділок головний експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда, інформує видання “Лівий берег”.

Окрім судової реформи, на цьому тижні парламент планує розглянути близько десяти законопроектів, необхідних для продовження співпраці з МВФ. “Секретаріат отримав усі пропозиції від уряду, які стосуються співпраці з МВФ. Ми зробили все, щоб максимально їх включити у порядок денний на вівторок і четвер. Є близько восьми ключових законопроектів”, – зазначив спікер під час погоджувальної ради, інформує Укрінформ. Зі слів першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва, пріоритетними на найближчі дні є такі напрями законодавчої діяльності: розвиток економіки, спрощення ведення бізнесу, захист інтелектуальної власності.