Цього тижня експертні установи оприлюднили одразу два опитування про політичні вподобання українців. Фонд Демократичні ініціативи спільно з Центром Разумкова визначили, хто з партій мав би шанси пройти до парламенту. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проаналізував ставлення українців до діяльності Президента, а також, хто би міг зайняти цей пост у разі дострокових президентських виборів наприкінці травня. 

Отже, до парламенту пройшли би шість партій. Експерти інформують: із тих, що мають намір брати участь у виборах, 12% віддали б свої голоси за Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, 10,6% – “Об’єднання “Самопоміч”, 9,9% – Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Є незначний відрив між БПП та “Опозиційним блоком” (його підтримало 9,1% опитаних) і Радикальною партією Ляшка (8,4%). Різниця між успіхами основ­них політичних сил перебуває у межах статистичної похибки, що становить 2,3%, інформує ЛІГА.net.

З-поміж партій, які сьогодні перебувають за межами парламенту, на гіпотетичних дострокових виборах до ВРУ п’ятивідсотковий бар’єр могла б лише подолати партія Анатолія Гриценка. Його “Громадянську позицію” підтримало б 6%. Ще 3,6% проголосувало б за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, а 2,7% віддали б перевагу “Рухові за очищення України”, який організував Михеїл Саакашвілі – за умови перетворення його на партію.

У тому, що вона буде-таки створена, не залишилося сумнівів, адже 23 травня на прес-конференції в Харкові екс-заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе сказав: “Губернатор Одеської області буде одним із ідеологів і драйверів нової партії, до якої, ймовірно, увійдуть і народні депутати Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та “найкраща частина “Руху за очищення”.

Сьогодні не досягають навіть 2% підтримки партія Сергія Тігіпка “Сильна Україна” (1,9%), “Національний рух” Дмитра Яроша (1,8%), УКРОП (1,5%) та “Народний фронт” (1,3%), інформують Українські новини.

Отже, якби вибори відбулися найближчої неділі, в них взяли б участь 55% українців, 26,5% їх би проігнорували, 4,7% зіпсували б бюлетень, майже 13% зараз не можуть відповісти, якими би були їхні дії.

Взагалі ідею проведення дострокових парламентських виборів зараз підтримує трохи більше третини опитаних – 36,6%. Натомість 40,1% вважають, що вони недоречні, 23% вагається з відповіддю. У грудні 2015 року проведення парламентських виборів підтримували 36,7% респондентів, не підтримували 43,4%, вагалися майже 20%, повідомляє ЛІГА.net. Та лише чверть населення сподівається, що новообраний склад Верховної Ради буде кращим, ніж нинішній. Переважна більшість – 41% – певна, що новий парламент буде такий самий, як і сьогодні, а 8,5% вважає, що він буде гіршим.

Такими є результати опитування, проведеного фондом Демократичні ініціативи спільно з Центром Разумкова, здійснене з 11 по 16 травня 2016-го у всіх регіонах за винятком анексованого Росією Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Хто ж би міг стати Президентом України, якби довелося обирати вже в травні, визначив КМІС на замовлення клієнта, чиє ім’я не розголошують. Згідно з результатами їхнього дослідження найбільше голосів виборців отримали би лідер “Батьківщини” Юлія Тимо­шенко і лідер Радикальної партії Олег Ляшко: 21% та 14,6% відповідно.

Чинний Президент Петро Порошенко набрав би 13,5% голосів. При цьому більшість (48,6%) опитаних (їх було 2039) вважають, що Петро Олексійович повинен піти у відставку в зв’язку з інформацією про наявність у нього офшорів. Та й те, що він призначив Юрія Луценка Генеральним прокурором, негативно сприйняло майже 60% громадян. 

Анатолій Гриценко на президентських виборах міг би претендувати на 12,7%, мер Львова Андрій Садовий – на майже 11%, лідер “Опозиційного блоку” Юрій Бойко – 8,4%, колишній лідер “Правого сектору” Дмитро Ярош – 4%, Олег Тягнибок – 2,9%, за інших кандидатів свої голоси віддали б близько 12%.

Взагалі на дострокові президентські вибори пішли б близько 53% українців, більше 19% їх би проігнорували, майже 27% не знають, за кого голосувати, а 8,4% опитаних не підтримує нікого. Соціологічне дослідження здійснювали з 13 до 18 травня 2016 року у 110 населених пунктах у всіх областях, крім анексованого Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей.