Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), що працювала в Україні з 11 по 18 травня, поїхала, залишивши Україні оптимістичну обіцянку продовжити кредитування. Та вже після від’їзду європейських інспекторів стало відомо: до вересня Кабмін повинен напрацювати стратегію покриття дефіциту Пенсійного фонду (ПФ), що зараз становить 145 мільярдів гривень. 

Весь бюджет Пенсійного фонду дорівнює 257 мільярдам гривень, з них 145 – покривають з державного бюджету. Ще 2014-го дефіцит ПФ становив 80 мільярдів гривень. Але торік y межах “податкової реформи” уряд знизив розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ) чи не вдвічі – з 38% до 22%, скасувавши одночасно податок із зарплат. ЄСВ – податок, який сплачують роботодавці та підприємці, він є основним джерелом фінансування Пенсійного фонду. Тож закономірно, що після зниження податкових ставок, утримання ПФ лягло на плечі держави (дотація зросла з 94 мільярдів 800 мільйонів гривень 2015 році до 145 мільярдів 2016-го).

Зі слів міністра соціальної політики Андрія Реви, під час зустрічі з представниками МВФ його запитали, чи знали вони про небезпеку збільшення дефіциту. “Знали, щоправда, не ми приймали, приймали інші. Тим не менш, ми відповідальні за цей крок. Яка у нас тоді була теорія? Чим нижчі податки, тим краще їх платять. Розраховували на те, що якщо знизимо податки, то всім стане соромно їх не платити, бізнес почне платити їх з радістю, надходження до держбюджету збільшаться, і ми перекриємо дефіцит Пенсійного фонду. Пройшло чотири місяці, фонд оплати праці зріс на 9%. Це при тому, що ми знизили ЄСВ на 16%. Діра 145 мільярдів актуальна, як і раніше”, – розповів міністр в інтерв’ю для Економічної правди.

В Кабінеті Міністрів запевняють: на виплатах пенсій це не позначиться. “На сьогодні Пенсійний фонд вчасно і в повному обсязі здійснює всі належні виплати пенсіонерам. У нас немає збоїв зі здійснення цих виплат”, – повідомив керівник ПФ Олексій Зарудний, інформує “112 Україна”. Його слова підтвердив і віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко: “Дефіцит бюджету Пенсійного фонду був передбаченим і повністю покритий за рахунок державного бюджету України. Тому своєчасним виплатам пенсій нічого не загрожує... Більше того. Цього року передбачено зростання мінімальної пенсії і прожиткового мінімуму. Перше вже відбулося 1 травня. Наступне підняття ще на 10% має бути 1 грудня 2016-го. Кошти на ці підвищення теж закладені у бюджеті Пенсійного фонду. Це кошти державного бюджету України”, – написав віце-прем’єр у своєму блозі на сайті Обозреватель.com.

Та як покриватимуть прогалину в бюджеті ПФ? Уряд не переглядатиме рішення про розмір єдиного соціального внеску, запевнив Розенко. “Держава свідомо пішла на зниження ЄСВ, зробивши крок назустріч бізнесові. З одного боку, так, цей крок непростий для Пенсійного фонду, але завдяки зменшенню податкового навантаження ми розраховуємо і на детінізацію бізнесу, і на створення нових робочих місць, і на збільшення зарплат у легальному секторі економіки”, – сказав він, інформує “112 Україна”.

Проти підвищення ЄСВ висловився й Андрій Рева: “Якщо будемо робити крок уперед і два назад, то це не принесе стабільність у наше життя та економічну систему країни. Ніхто нам вірити не буде”, – інформує РБК-Україна.

Ба більше, уряд обіцяє скасувати оподаткування пенсій, запроваджене 2015-го. Перший крок до цього вже зробили: 19 травня ВРУ прийняла в першому читанні відповідний законопроект. “У нас є велике сподівання, що вже на наступному пленарному тижні цей проект закону буде ухвалений в цілому, адже уряд передбачив , що податок із пенсій буде скасований з 1 травня 2016 року. Тобто нам доведеться заднім числом виконувати цей закон”, – зазначив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, інформує Урядовий портал.

Україна та МВФ більше не обговорюють питання підвищення пенсійного віку. “Ми працюємо над пропозиціями, які покликані зменшити дефіцит Пенсійного фонду без підняття пенсійного віку. Вважаємо, що Україна ще не вичерпала ресурс наповнення доходів Пенсійного фонду. Так питання щодо підвищення пенсійного віку в країні на сьогодні знято із порядку денного”,– повідомив Павло Розенко у своєму блозі.

Сьогодні в Україні чоловіки виходять на пенсію у 60 років, триває поступове підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років. 2016-го право на пенсію за віком отримають жінки, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, тобто з досягненням віку 57,5 років.

Донедавна в Європі лише в Україні, Росії, та Білорусі пенсійний вік становив 60 та 55 років для чоловіків і жінок відповідно. Проте нещодавно в Білорусі президент Олександр Лукашенко підвищив цю норму на три роки: чоловікам – до 63, жінкам – 58 років.

У Росії також розпочався процес підвищення пенсійного віку. 11 травня Держдума підтримала закон, згідно з яким з першого січня 2017-го вік, який дає право на пенсію за віком, зростатиме на шість місяців щороку, аж поки 2032-го не досягне для жінок 63, для чоловіків – 65 років.

У ЄС нормою є вихід на пенсію в 65 як для чоловіків, так і для жінок (подекуди – 60). У деяких країнах пенсійний вік планують збільшувати до 67-68 років (Данія, Франція, Ірландія, Велика Британія), щоправда, цей процес зазвичай розрахований на десятиліття, щоб зробити його якомога менш відчутним. Такі рішення завжди болючі для урядів. Так у Великі й Британії та Греції зокрема вони супроводжувалися масовими акціями протесту. 

Поки що в Україні до підвищення пенсійного віку не готові ні парламент, ні суспільство, вважає Андрій Рева. “Я думаю, що питання підвищення пенсійного віку може постати у тому випадку, якщо ті заходи, які ми визначимо для ліквідації дефіциту Пенсійного фонду, виявляться недостатньо ефективними”, – сказав він в інтерв’ю для Радіо Свобода. 

До інших варіантів, як можна заповнити дефіцит ПФ, належить збільшення кількості платників податку. Зі слів Реви, в Україні зареєстровано 26 мільйонів дорослого працездатного населення, з них 16 мільйонів працює на роботодавця або ж є підприємцями. Пенсіонерів – 12,5 мільйонів. Та навіть з 16 мільйонів єдиний соціальний внесок сплачує менше 10 мільйонів. “Законодавство надає певним категоріям працюючих громадян пільги у вигляді можливості добровільно платити ЄСВ. Наприклад, з 2,5 мільйона працівників сільського господарства (це одноосібні сільські господарства) добровільно платять ЄСВ 12 477 осіб. От я працюю міністром, я плачу ЄСВ, лікар платить ЄСВ, вчитель платить ЄСВ, офіцер платить ЄСВ. Чому селянин не платить ЄСВ? Це справедливо? Ні”, – сказав Андрій Рева в інтерв’ю Економічній правді. З його слів, зараз звільнені від обов’язкової сплати ЄСВ, крім аграріїв, працівники сфери обслуговування, тобто домогосподарки та гувернантки (їх в Україні 160 тисяч). 

Крім того, з 26 мільйонів працездатних в Україні офіційно працює 16. “Десять мільйонів невідомо де. Звісно, частина проживає за кордоном, але хтось працює у тіні”, – сказав Рева. Щоб їх легалізувати, вже начебто напрацювали законопроект, що ліквідує зв’язок між розміром першого тарифного розряду та розміром мінімальної заробітної плати. Зі слів міністра, так можна буде вивести з тіні 2,5 мільйона працівників недержавного сектору. 

Крім того, 30% усіх зарплат у країні – мінімальні. Часто навіть директор приватного підприємства має мінімальну зарплату. Аби не було причин приховувати справжній прибуток від держави, Рева пропонує збільшити мінімальну ставку ЄСВ. “Сьогодні з мінімальної зарплати сплачується ЄСВ 319 гривень. Давайте встановимо мінімальний внесок на рівні 640 гривень. Тоді сенсу платити зарплату менше двох прожиткових мінімумів не буде. Тому на підприємстві спокійно можна буде підвищити зарплату вдвічі”, – сказав міністр в інтерв’ю РБК-Україна.

Пенсійна реформа в Україні розпочалася 1998-го з указом президента Леоніда Кучми “Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні”. Відтоді намагаються змінити нині чинну солідарну пенсійну систему. Її суть полягає в тому, що всі працівники сплачують обов’язкові внески в єдиний державний ПФ, де гроші накопичуються, їх відразу виплачують тим, хто має право на пенсію. Система непогано функціонувала, доки кількість працюючих була великою, а пенсіонерів – незначною, зазначає у статті для видання Тиждень.ua Віталій Мельничук, головний експерт групи “Пенсійна реформа” Реанімаційного пакету реформ (РПР). Та зараз вона – незадовільна.

2015 року український уряд анонсував перехід iз солідарної системи на трирівневу. “Майбутнє пенсійної системи – це коли українець зможе отримувати пенсію з трьох джерел: солідарного рівня, накопичувального і недержавного пенсійного страхування. І цю можливість ми маємо українцям відкрити”, – наголосив Павло Розенко ще торік. Однак дотепер успіхи невеликі.

У Комітеті з питань соціальної політики ВРУ перебувають два законопроекти, які врегульовують подальше проведення пенсійної реформи: проект урядовий (4608) і проект групи народних депутатів (4608-1), який доповнює перший. В урядовому проекті пропонують з 1 липня 2017 року запровадити другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Тоді всім працюючим громадянам у віці до 50 років мають відкрити індивідуальні накопичувальні пенсійні рахунки. На них щомісяця роботодавець обов’язково сплачуватиме гроші: 2017 року – 2% від нарахованої працівнику зарплати, 2020 – 5%.

“Важливо негайно розглядати ці законопроекти, прийняти в першому читанні урядовий і взяти кращі положення депутатського, про які йшлося вище. Так, проект урядовий не бездоганний. Та стратегічні питання в ньому вирішені правильно, в доповненні із депутатським він значно кращий за попередні”, – переконаний Мельничук.

Однак Андрій Рева в інтерв’ю для РБК-Україна повідомив, що законопроект планують відкликати. Мовляв, про це домовилися з МВФ, бо економічні розрахунки засвідчують, що сьогодні вводити накопичувальну систему недоцільно. Це здивувало віце-прем’єр-міністра Павла Розенка. З його слів, всі спірні питання, пов’язані з введенням другого рівня пенсійної системи та продовженням пенсійної реформи уряд узгодив із МВФ і врахував в доопрацьованій версії законопроекту 4608. “Поки що ніяких рішень про відкликання законопроекту немає, і, сподіваюсь, не буде”, – написав Розенко на своїй сторінці у Facebook.