“Я хочу попросити вибачення у всіх матерів, діти яких не повернулися, а я досі жива. Я хочу попросити вибачення у тих матерів, діти яких сидять в неволі, а я на волі Я не можу повернути мертвих, але я готова ще раз покласти своє життя на полі бою за Україну. Я зроблю все для того, щоб кожна людина, яка сидить у неволі, була на волі… Хочу сказати дякую тим, хто бажав мені добра, тому що завдяки вам я вижила. Хочу сказати спасибі тим, хто бажав мені зла, бо на зло вам я вижила. Хочу сказати дякую тим, хто був байдужим за те, що не заважали. Дякую всім!” – не приховуючи емоцій, сказала Надія Савченко в аеропорту “Бориспіль” 25 травня, одразу після повернення в Україну. 

Такого ажіотажу столичний аеропорт, мабуть, ще ніколи не бачив. Надію Савченко приїхали зустрічати її мама і сестра, український Президент Петро Порошенко, нардепи, зокрема, представники “Батьківщини” на чолі з Юлією Тимошенко, перший віце-спікер Ірина Геращенко та ще безліч журналістів. Надія Савченко вийшла спілкуватись із журналістами босоніж і просила охоронців не торкатись її, бо вона відвикла від тактильних відчуттів. І дуже швидко її повезли до Адміністрації Президента. А вже після цього Савченко ще й встигла поїхати у штаб партії “Батьківщина”, нардепом від якої вона є.

Цього дня повернення Надії Савченко не тільки в Україні, але і в решті цивілізованого світу чекали дуже довго. За рік і одинадцять місяців, які вона перебувала фактично в російському полоні, Надія Савченко стала живим символом української незламності у боротьбі з кремлівським агресором. Рік тому їй присвоїли звання Герой України (особисто відзнаку їй Президент передав вже після повернення – 25 травня в АП). 

Також нагадаймо, що маріонеткове судилище в РФ за надуманими звинуваченнями у вбивстві російських журналістів вирішило дати їй 22 роки тюрми, а процес повернення Савченко вже після вироку, здавалося, міг затягнутися ще на довгі місяці. Такі побоювання озвучували й адвокати Надії Савченко. З огляду на це, власне її обмін на двох засуджених в Україні російських спецпризначенців Єрофеєва та Александрова, що пройшов 25 травня, виглядав блискавичною операцією. 

Літак ГТК “Росія” з двома спецпризначенцями доставив їх до Москви, а президентський борт Порошенка забрав Надію Савченко з Ростова до Києва. Тут треба зазначити, що Порошенко підписав помилування для росіян і, що цікаво, зрештою стало відомо, що Путін так само вчинив і щодо Надії Савченко. При цьому з’ясувалось, що про це помилування попросили родичі російських журналістів, у смертях яких Кремль звинуватив Савченко. А ще Путін дуже показово став демонструвати, що звільнення Савченко стало можливим завдяки зусиллям свого кума, екс-голови адміністрації Януковича, а нині лідера так званого “Українського вибору” Віктора Медведчука. Зокрема, Путін заявив, що саме після зустрічі з Медведчуком родичі загиблих журналістів звернулись із проханням про помилування Савченко. Загалом відзначимо, що Медведчук брав участь від української сторони у різних перемовинах щодо звільнення українських полонених, захоплених російськими бойовиками на Донбасі. Щодо справи Савченко, то ще під час судового процесу над українкою її адвокати заявляли, що Медведчук виконує доручення Кремля з дискредитації Надії.

Насправді тепер дуже багато політиків у нас будуть демонструвати звільнення Надії Савченко як саме їхню перемогу, що виглядатиме просто цинічно. Цікаво і те, що власне звільнення відбулось у другу річницю обрання Петра Порошенка Президентом України. Можна назвати це великим плюсом до його здобутків, але, знову ж таки, треба розуміти, що попереду маємо ще багато викликів, Президент обіцяв звільнити усіх українських заручників, війна із Росією насправді ще не завершена, наші бійці продовжують гинути. І ще не говоримо про економічну ситуацію в країні…

Та, повертаючись до звільнення Савченко, зазначимо, що про подробиці процесу її адвокати обіцяли розповісти сьогодні, 26 травня, на прес-конференції у Києві. Тим часом, російське видання “Коммерсант” вже повідомляло, що остаточна домовленість про обмін Савченко на російських спецпризначенців була досягнута під час телефонних перемовин лідерів “нормандської четвірки” в ніч із 23 на 24 травня. Це вже підтвердив і  французький президент Франсуа Олланд.

“Президент вітає обмін в’язнями, який мав місце у відповідності до зобов’язань, прийнятих в ході телефонної розмови “нормандської четвірки” 23 травня. Зокрема, вони дозволили повернути на територію України українську льотчицю Надію Савченко”, – зазначено у повідомленні адміністрації Олланда.

Звернемо увагу і на те, що французький лідер, як і багато інших європейських високопосадовців, котрі вже прокоментували звільнення Савченко, заявив, що це дасть поштовх мінському процесу. В цьому контексті поки залишається лише здогадуватися, які ще домовленості могли бути вже остаточно узгоджені “нормадською четвіркою” щодо виборів на Донбасі, його статусу, формату збройної місії ОБСЄ, амністії для бойовиків і т. д. Якщо якісь такі домовленості вже були, то вони випливуть найближчим часом.

Адже нинішній “гуманізм” Кремля навряд чи зумовлений тільки бажанням повернути своїх спецпризначенців. Усі добре розуміють, що двоє російських бійців не так вже і були потрібні Путіну, зрештою, їх у московському аеропорту не зустрічала ніяка офіційна делегація, а лише дружини. До Єрофеєва та Александрова пустили тільки журналістів кількох провладних телеканалів, та й тим заборонили задавати питання.

Та й як сьогодні говорити про пришвидшення мінського процесу, якщо за день до повернення Савченко загинуло семеро наших військових і це найбільші втрати за добу за цей рік. І знову про небезпеку повномасштабних військових дій заявив секретар РНБО Олександр Турчинов. Загалом було багато розмов, що Росія нинішньою ескалацією конфлікту знову намагається змусити Україну і Захід йти на поступки. 

В Росії й надалі заявляють, що відбувся не обмін, а виконання конвенції про передачу засуджених осіб. Але, незалежно від трактувань, ніяк, окрім обміну, учорашня процедура не виглядала, літаки в обидві сторони відлетіли ще до публікації на президентських сайтах рішень про помилування, та й загалом було ще багато нюансів. 

І, безперечно, тепер Росія ще довго говоритиме про звільнення Савченко як “жест доброї волі”. Раніше лунали думки, що Кремль це використовуватиме, щоб добитись послаблення чи навіть відміни західних санкцій. Але також ще раніше стало відомо, що “велика сімка” продовжить санкції на самміті 26-27 травня і прив’яже їх до повного виконання Росією мінських угод. 

Також уже депутат Європарламенту Ребекка Хармс заявила, що звільнення Савченко не стане причиною скасування санкцій. “Те, що саме зараз сталося це звільнення – правильний крок. Але сама по собі свобода для Надії Савченко ще не означає, що такі дії Російської Федерації як анексія Криму чи тривалі бойові дії на Донбасі, стануть через це меншим злом… Є значно важливіші для скасування санкцій пункти, які треба ще виконати. 

На мою думку, це контроль ділянок кордонів, дотримання режиму припинення вогню, відведення важких озброєнь та вивід військ з Донбасу. Тож я бачу не багато причин для того, щоб вести розмови про скасування санкцій. Саме навпаки, санкції – важливий інструмент у тому, щоб дипломатичним шляхом успішно тиснути на Росію”, – наголосила Хармс, інформує Deutsche Welle.

Дуже хочеться вірити, що саме так і буде. Зрештою, якщо повертатися до ймовірного пришвидшення мінського процесу, то треба говорити і про звільнення інших українців, котрі засуджені в Росії чи перебувають у полоні її бойовиків на Донбасі. Петро Порошенко вже анонсував, що впродовж найближчих двох-трьох тижнів відбудеться звільнення українців Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка. 

“Це лише початок, бо ми чекаємо повернення додому Юрія Солошенка, Геннадія Афанасьєва, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та багатьох українців, які нині є заручниками як у Росії, так і на окупованій території”, – сказав Порошенко.

Він говорив і про санкції проти Росії, дякував світовим лідерам за підтримку і хвалив мінські домовленості. “Я хочу чітко наголосити, що ці кроки були би неможливі без мінських домовленостей, де чітко зазначено зобов’язання Росії звільнити всіх заручників, які є змістовною частиною рішення Ради безпеки ООН і на базі яких застосовуються санкції щодо РФ”, – заявив Порошенко під час зустрічі з Савченко в АП.

Сама Надія Савченко також зазначила, що як нардеп буде працювати для звільнення українських полонених і виконання мінських домовленостей, а ще звернулася до росіян. “Я не хочу, щоб люди хотіли війни. Я хочу, щоб люди хотіли миру. Але мир можливий, на жаль, тільки через війну. Буває такий рубіж, після якого іншого шляху немає. Дуже добре, що є мінські домовленості, дуже добре, що вони будуть виконуватись. Тому що ми зробимо все, щоб вони виконувались. Я хочу, в першу чергу, передати привіт росіянам і сказати, що нічого боятися. З колін треба вставати. Я розумію, що це не та країна, у якій з колін встати легко, але якщо вони хочуть так само жити в злагоді, як і ми, то їм треба вставати з колін. А нам треба не дати їм прийти сюди. Не дати їм прийти далі, ніж вони думають, що можуть. Будемо працювати. Я буду працювати, щоб повернувся кожен, хто полонений і ще живий, повернувся живим. Для того, щоб якомога менше загинуло. Будемо працювати для того, щоб Україна була сильною, для того, щоб у нас ніколи не був більше забутий народ, для того, щоб українці мали право бути українцями, жити гідно на своїй землі”, – сказала Савченко.

Також зауважимо, що ЗМІ повідомляють про те, що 1 червня тристороння контактна група у Мінську має знову обговорювати обмін полонених у форматі “всіх на всіх”. Як і амністію для бойовиків. Тож побачимо, як тепер все це проходитиме.

Окрім того, як звільнення Савченко може вплинути на мінський процес треба розуміти, що на українську внутрішньополітичну реальність її присутність також вплине. Безперечно, Надія Савченко займатиметься політичною діяльністю, адже вона  є членом ПАРЄ і як вже зазначалось, нардепом. Вона була першим номером партійного списку “Батьківщини” на виборах-2014, тепер стане вже повноправним представником цієї фракції у парламенті. І дуже цікаво як розвиватимуться її взаємовідносини з Юлією Тимошенко. Прикметно, що,як вже зазначалось, одразу після АП Надія Савченко приїхала до партійного офісу. При цьому, “Українська правда” з посиланням на джерела у фракції повідомила, що це була ініціатива самої Савченко.

І деякі експерти вже говорять про те, що після повернення Надії ймовірність дострокових парламентських виборів стала ще більшою. 

Окрім того,вже давно йдуть розмови про те, що Савченко буде, не мало не багато, найбільшим конкурентом Порошенка на наступних президентських виборах. 

“Мені здається, сама її присутність буде сприяти тому, щоб привести українське політичне життя в відповідність того високого духу самовідданості, який проявило під час Майдану громадянське суспільство України і якому не повністю відповідає сучасна українська політична еліта в цілому. Я сподіваюся, що саме її присутність, участь в політичному житті матиме дуже відновлювальний ефект для української політики і українського суспільства в цілому”, – такі прогнози вже зробив відомий російський політолог, журналіст Андрій Піонтковський в коментарі “Обозревателю”. 

Але все це поки залишимо на завтра. Усім треба розуміти, що навіть Герої необов’язково можуть бути хорошими політиками. Тому нині треба радіти за Надію, за її рідних, а зачаровуватись політиками можна тільки після якихось значних результатів їхньої політичної роботи.