Декомунізація – на фінішній прямій

Парламент цього тижня перейменував майже 300 населених пунктів України. Дніпропетровськ став Дніпром

В Україні перейменування радянських назв населених пунктів наближається до завершення. Хоча, відповідно до ухвалених минулого року законів, процес декомунізації мав би бути завершений до сьогоднішнього дня: і перейменування міст та сіл (а перед цим і вулиць), і демонтаж тоталітарних пам’ятників.
Відстаючи від встановлених термінів для своєї частини роботи, парламент 19 травня перейменував ще дев’ять районів і сім міст (загалом майже 300 населених пунктів). Серед цих перейменувань два стосуються Львівщини: село Андріївка Буського району тепер має назву Мармузовичі (так воно називалося до 1630 року), а селу Максимівка Терлівської сільської ради Старосамбірського району повернули історичну назву Лібухова.
Тут треба сказати, що назву Андріївка згадане село отримало на честь комуніста І.М. Андреєва, який у 1939 році був там головою машинно-тракторної станції. Щодо села Максимівка, то ця його назва походить від прізвища офіцера НКВД…
Загалом радянських топонімів (переважно назв вулиць) західні області нашої держави позбувалися на початку 90-их після проголошення незалежності України. Тому нині в нас проблем із перейменуваннями небагато, на відміну від інших областей.
Цього тижня змінилася назва й обласного центру – Дніпропетровська. Місто тепер називається Дніпро, що наробило найбільше галасу в черговій хвилі перейменувань. 
“Втішений, що Дніпропетровськ нарешті перейменували, адже вшановувати на мапі України Григорія Петровського, одного з організаторів Голодомору, було надзвичайно ганебно. Щодо назви, то це не історична назва, це назва, яка побутує багато років у місті і є напевно найбільш компромісною. Переконаний, що це буде сприйняте дуже позитивно, адже жителі й без того її використовували. Цю назву рекомендував наш інститут, виходячи з того, що вона найкраще сприймається місцевою громадою”, – пояснив історик, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, повідомляє Радіо Свобода.
Варто зауважити, що серед пропонованих назв міста була й патріотична – Січеслав, але зрештою від неї відмовились. Пропозиція “Опозиційного блоку” зберегти назву Дніпропетровськ, але вже із прив’язкою до святого Петра, виглядала просто смішно і цинічно водночас.  
Серед самих жителів тепер вже Дніпра, як повідомляють різні ЗМІ, думки щодо перейменування різнилися. Але в будь-якому випадку про радянського ката Петровського доведеться забути всім. Тут треба наголосити, що область поки що залишається Дніпропетровською. Володимир В’ятрович каже, що назва області згадується у Конституції, тому для її перейменування потрібно вносити зміни до Основного Закону. З його слів, відповідна зміна назви області буде ухвалюватись разом зі змінами щодо децентралізації та судової реформи.
На Львівщині с. Андріївка Буського району тепер має назву Мармузовичі, а с. Максимівка Старосамбірського району - Лібухова
Крім того, в Дніпропетровській області перейменували ще одне місто – Дніпродзержинськ (назване на честь одного із засновників ВЧК та “червоного терору” Фелікса Дзержинського). Місту повернули історичну назву Кам’янське. Місто Артемове Донецької області тепер має назву Залізне, Ульяновка Кіровоградської області –Благовіщенське,  Комсомольськ Полтавської області – Горішні Плавні, Кузнецовськ Рівненської області – Вараш, а Цюрупинськ Херсонської області – Олешки.
Щодо районів, то Дніпропетровський район став Дніпровським, Краснолиманський та Першотравневий Донецької області – відповідно Лиманським і Мангушським, Червоноармійський Житомирської області – Пулинським, Ульяновський Кіровоградської області – Благовіщенським, Жовтневий Миколаївської області – Вітовським, Красоокнянський та Фрунзівський Одеської області – відповідно Окнянським та Захарівським.
Загалом за кілька етапів перейменувань назви змінили 1002 адміністративно-територіальні одиниці України. В Інституті національної пам’яті зазначають, що тепер залишається перейменувати близько десятка населених пунктів і ще один обласний центр – Кіровоград (назва походить від прізвища радянського діяча Сергія Кірова). Як і у випадку з Дніпропетровськом, у самому Кіровограді серед жителів немає одностайності щодо зміни його назви. Була проросійська ініціатива із назвою Єлисаветград (начебто на честь святої Єлизавети), але історики, зокрема Володимир В’ятрович, пояснювали, що насправді місто свого часу називалося так на честь російської імператриці Єлизавети Петрівни. Інститут національної пам’яті пропонував назву Інгульськ (від назви річки Інгулець), понад те, така назва перегукується з назвою Інгульська паланка (адміністративна одиниця Війська Запорозького Низового). Зрештою профільний парламентський Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував перейменувати Кіровоград на Кропивницький на честь українського письменника і драматурга.
Як вирішиться це питання, дізнаємося вже 26 травня. “Наступного четверга ми продовжимо і завершимо декомунізацію”, – заявив цього тижня спікер Андрій Парубій. Хоча уточнимо, що перейменувати населені пункти парламент повинен був ще до 21 лютого, але не встиг… 

фото: facebook.com.uinp.gov.ua
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4222 / 1.58MB / SQL:{query_count}