Зазначимо, що саме Президент вносить кандидатури із загального запропонованого йому списку від фракцій на розгляд до парламенту. Після цього подання має розглянути комітет із правової політики і правосуддя, а після цього вже голосування в сесійному залі.

Гарант довго думав і вже начебто минулого тижня готовий був це зробити. Принаймні про це заявляв представник президентської фракції БПП Ігор Гринів на погоджувальній раді у парламенті. І  знову не склалось, тож далі чекаємо.

Здавалося б, якщо парламент два роки назад змінив закон, то нинішній склад ЦВК може і далі працювати… Але такий “законний” поверхневий підхід має безліч підводних каменів. По-перше, вже два роки після Революції Гідності продовжує працювати ЦВК часів Януковича, низка членів призначались за квотою Партії регіонів. У 2010-ому після перемоги Януковича на президентських виборах ЦВК звинувачували у фальсифікаціях, як і у 2012-ому після парламентських виборів. Також згадаймо, що тоді ЦВК не змогла з першого разу встановити результати голосування в п’яти мажоритарних округах. А на повторних виборах у чотирьох із п’яти проблемних округах перемогли підтримувані Партією регіонів самовисуванці. Нині експерти та громадські активісти також нагадують, що низка членів ЦВК призначалась ще в часи Кучми. А нинішній голова комісії Михайло Охендовський у 2004-ому підтримував перемогу Януковича у другому турі. Головою комісії Охендовський став у 2013о-му (за Януковича). Та й після Революції Гідності ЦВК також “прославилась”: були скандальні вибори у Чернігові, потім місцеві у Кривому Розі, також скасування рішення про другий тур мерських перегонів у Павлограді. Скандальним прикладом можна назвати і нещодавнє “освячення” позбавлення мандатів Томенка і Фірсова.

Низка експертів пояснювала бездіяльність нинішньої влади щодо оновлення ЦВК різними факторами: з одного боку через “старі гріхи” ЦВК можна тримати “на гачку”, з іншого – тепер склад став, так би мовити, “нейтральним”, а апетити різних політсил можуть зірвати призначення нового складу. Політичні ігри привели до того, що питання оновлення ЦВК стало одним із “каменів спотикання” ще у минулій коаліції. 

І нині найголосніше з вимогами негайної зміни складу ЦВК продовжують виступати вже опозиційні “Самопоміч”, Радикальна партія та “Батьківщина”. Як і зміни виборчого законодавства.

Експерти і громадські активісти вже давно вимагають від Петра Порошенка внести подання на членів Центрвиборчкому. Нарешті у квітні на президентському сайті з’явилась навіть електронна петиція з відповідною вимогою.

фото: day.kyiv.ua

“Бездіяльність щодо непризначення нових членів ЦВК підриває як довіру суспільства до цього колегіального органу, так і до виборчого процесу загалом. Вона також ставить під сумнів легітимність і незалежність ЦВК як органу адміністрування виборів і збільшує ризики політичного тиску на тих її членів, які претендують на повторне призначення до складу Комісії. Крім того, невизначеність щодо майбутнього складу ЦВК зменшує рівень зацікавленості Комісії у довгостроковому плануванні своєї діяльності та у вжитті заходів щодо покращення адміністрування виборчого процесу”, – зазначено у цій петиції.

Також там йдеться про те, щоб під час призначення всіх членів ЦВК враховувались пропозиції всіх без виключення парламентських груп та фракцій. Щоб процес обговорення ще в комітеті був відкритим для ЗМІ, і щоб були запрошені усі кандидати. А також, щоб фракції, які подали велику кількість кандидатів (йдеться про БПП) якось публічно визначились у своїх пріоритетах. 

Цю петицію станом на учорашній день підписало 5285 осіб із необхідних 25000. Є ще 70 днів, щоб зібрати усі підписи, необхідні для того, щоб її розглянув Президент. І тут виникає питання: петиція швидше добере необхідні підписи чи Президент таки нарешті внесе подання в найближчі дні, як про це вже заявляли представники БПП. Тут правда в тому, що і збір підписів проходить не дуже жваво. Українців іноді більше цікавлять жартівливі ініціативи. От тільки коли починаються розмови про виборчі фальсифікації чи депутати вриваються на засідання ЦВК, то українці дуже активізуються і починають кричати і про “зраду”, і про те, що ЦВК давно пора було міняти…

А тепер власне про зміни. Кандидати відомі. Нещодавно Громадянська мережа ОПОРА представила попередній аналіз потенційних членів оновленої ЦВК. Ми не зможемо детально зупинитись на усіх цих запропонованих кандидатах, але кожен охочий читач може знайти їх список. Там є як і справді достойні кандидатури, так і люди, до яких виникають питання.

Загалом же ОПОРА повідомляє про 24 кандидати на 12 місць. 15 осіб запропонувала фракція БПП, трьох – “Народний фронт”, решта фракцій та груп – по одній людині.

БПП також запропонувала до ЦВК і голову правління ОПОРИ Ольгу Айвазовську, але сама вона заявляла, що це було зроблено без її відома, тому обговорювати її кандидатуру неактуально. 

Також відомо, що у квітні “Опозиційний блок” відкликав шість своїх кандидатур і запропонував лише кандидатуру вже згаданого нинішнього голови ЦВК Михайла Охендовського. Разом із ним з нинішнього складу ЦВК може залишитись також Андрій Магера (нині заступник голови ЦВК, до оновленого складу його пропонує фракція “Народний фронт”) і Жанна Усенко-Чорна (ще один нинішній заступник голови, до оновленого складу його пропонує фракція “Батьківщина”). Ці троє по-різному поводились у різних ситуаціях, але цікаво, що усі є членами ЦВК ще із 2004 року. Тут є нюанс із законом про люстрацію: лунають думки про те, що кандидатура Охендовського вноситься “Опонблоком” для того, щоб не допустити переобрання Магери і Усенко-Чорної.

У світлі останніх суперечок щодо необхідності юридичної освіти на різних посадах треба зазначити, що закон говорить про те, що Голова, заступники, секретар, а також не менше п’яти інших членів ЦВК повинні мати вищу юридичну освіту. Серед 24 кандидатур, які розглядає Президент, вищу юридичну освіту мають 17. 

Також цікаво, що серед потенційних кандидатур лише один чинний нардеп – Наталія Агафонава від БПП, а також один нардеп ІІ скликання – Володимир Ковтунець (у 1994-98 роках був парламентарем від НРУ, нині як кандидата до ЦВК його пропонує БПП).

8 з 24 осіб мали досвід власного балотування на виборах різних рівнів. Досвід державної служби мають 10 осіб, натомість 11 кандидатів були у різні періоди помічниками народних депутатів України або працювали в апараті Верховної Ради України. 

Зрештою, як уже зазначалось, тепер ще треба подивитись, як і коли визначить із загального списку остаточних кандидатів Президент Порошенко. А далі, як швидко відреагує парламентський комітет і як голосуватимуть депутати. Питанням залишається, чи відбуватиметься голосування за кожного кандидата окремо чи пакетом затвердять 12 нових членів ЦВК. 

Учора, 16 квітня, спікер Андрій Парубій на брифінгу заявив, що питання по ЦВК треба ставити Адмінстрації Президента. “Я як голова Верховної Ради стверджував і стверджую ще раз, що як тільки надійде подання Президента на членів ЦВК, невідкладно я дам доручення комітету, щоб це питання було розглянуте і невідкладно я буду вносити це питання в зал. Вважаю, що затягування в цьому процесі створює вже суспільно поганий, негативний фон, щодо діяльності української влади”, – зазначив Парубій, інформує Українська правда.