Між Юрієм Луценком, керівником фракції “Блок Петра Порошенка” (БПП), і кріслом Генерального прокурора України стояло кілька перепон: передусім закон, який вимагав від Генпрокурора вищої юридичної освіти та 10-річного стажу роботи в галузі. Тобто документ треба було змінити. Труднощі створювала також непевна ситуація в парламенті, який раз за разом зводив нанівець yсі спроби змінити закон під Юрія Віталійовича. Але зрештою всі перешкоди вдалося подолати з несподіваною швидкістю – впродовж одного дня, 12 травня.
Ще 20 квітня Комітет з питань забезпечення правоохоронної діяльності повернув на доопрацювання проект закону №4469, який давав змогу Юрієві Луценку претендувати на посаду Генерального прокурора, бо скасовував вимогу до головного прокурора мати юридичну освіту та прокурорський стаж.
Закривши очі на рішення Комітету, 21 квітня спікер Андрій Парубій намагався поставити документ на голосування. Безуспішно. Та навіть допрацьований законопроект народні депутати не підтримали 10 травня.
У відповідь на відсутність згоди між депутатами в середу ввечері, 11 травня, голова ВРУ запросив до себе лідерів депутатськиx фракцій та груп. Всі, крім очільника “Батьківщини” Юлії Тимошенко, з’явилися і вислухали аргументи Луценка та Парубія.
У цей час на сайті ВР зареєстрували новий законопроект №4645 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України”. Його зініціювали депутати Віктор Король (БПП) і Сергій Драюк (“Народний фронт”). Документ фактично дублював норми відхиленого напередодні законопроекту №4469. Обоє передбачали, що кандидат на посаду глави ГПУ повинен мати вищу освіту (необов’язково юридичну) та стаж роботи в галузі права або досвід роботи у законодавчому та/або правоохоронному органі не менше п’яти років. Новий закон лише збільшував необхідний стаж роботи в галузі права для прокурорів – з трьох до п’яти років.
Проте деякі норми законопроекту все ж насторожили громадських активістів. “З законопроекту 4645 зникли норми про обов’язкове проведення конкурсів на посади в генеральну і регіональні прокуратури, які були в проваленому напередодні законопроекті 4469… Вірогідно, відмова від закріплених законом конкурсів – результат політичних домовленостей, щоб законопроект таки зміг набрати необхідну кількість голосів”, – написав на своїй сторінці у Facebook Віталій Касько, адвокат, екс-заступник Генерального прокурора.
Попри те, на прохання Президента та спікера, Комітет під керівництвом “батьківщинівця” Андрія Кожем’якіна одразу ж розглянув законопроект №4645 як першочерговий. Загалом рішення виявилося позитивним, і документ направили до сесійної зали.
Голосування відбулося наступного дня, 12 травня. Зранку депутат Віктор Чумак (екс-член БПП) нагадав, що згідно з Регламентом ВРУ не може розглядати закон, якщо під час цієї сесії депутати вже відхилили аналогічний проект. На що спікер Андрій Парубій відповів: моя справа – лише модерувати, це профільний комітет підтримав прийняття закону.
Отож, о 12.00 ВРУ врешті віддала 258 голосів “за” й ухвалила законопроект №4645, який окрім вимог до Генерального прокурора, змінює й інші нюанси здійснення реформи Генпрокуратури (див. до теми). У залі періодично гукали “Ганьба!”.
Вже за півтори години, близько 13.50, стало відомо: голова ВРУ закон підписав, передав його Президентові, а той також устиг вже поставити свій підпис на документі. Українська правда інформує, що депутат від БПП Сергій Лещенко разом із позафракційним Юрієм Левченком хотіли зареєструвати постанову про скасування голосування, що б не дозволило підписувати закон. Однак у секторі реєстрації депутатам сказали, що зламалася база і зник інтернет. Цього часу, мовляв, вистачило для того, щоб Андрій Парубій підписав закон, який мав набути чинності з моменту опублікування. Та й цей момент не заставив на себе чекати. Близько 15.30 його оприлюднили у спеціальному випуску газети “Голос України”. Так в Юрія Луценка з’явилися законні підстави претендувати на пост Генерального прокурора країни.
Обрання Генпрокурора
Одразу після виходу “Голосу України” до Комітету ВРУ передали проект постанови №4654, яка містила такий текст: “Надати згоду на призначення Президентом України Луценка Юрія Віталійовича на посаду Генерального прокурора України”.
Члени Комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України надати таку згоду. За це рішення проголосувало 13 членів комітету, двоє все ж були проти – Павло Костенко (“Об’єднання “Самопоміч”) та Віталій Купрій (позафракційний), інформує
Українська правда.
“Два місяці минули з тих пір, коли був відправлений у відставку Віктор Шокін. Ми не маємо можливості далі чекати. Тому я в цю саму хвилину подаю кандидатуру Генерального прокурора. І ним буде Юрій Віталійович Луценко. Я впевнений у тому, що Юрій Луценко має більше морального права вимагати справедливості. Він за свої переконання пішов на ешафот у той час, як деякі народні депутати дуже ефективно співпрацювали з минулою владою… Він не зрадив своїх переконань у в’язниці”,– представив Петро Порошенко кандидатуру Юрія Луценка на посаду Генпрокурора перед остаточним голосуванням. Часом його слова переривали оплески, часом – вигуки “Ганьба!”.
Потім до слова запросили Юрія Віталійовича. Насамперед він висловив жаль з приводу того, що заради нього довелося змінювати закон. “Вважаю, що це не зовсім правильна практика, і ніколи б на це не пішов, якби зміг знайти людину, в яку повірить Президент, парламент і суспільство, людину, здатну зламати нинішню неефективну і часто злочинну систему. І мала б більше бажання зробити це, ніж я”.
Він сказав, що освіта не є запорукою дієвості закону та справедливості. “Свою освіту я здобував чотири роки на посаді міністра внутрішніх справ Також свою освіту я здобував на лаві підозрюваного, засудженого, як людина, яка з тюрми сказала, що буде найбільшим оптимістом України. Я продовжу ним залишатися... Зрештою, оптимісти змінюють світ, а песимісти здобувають “лайки” у Facebook”, – говорив він перед парламентарями.
Потім було голосування. 264 голоси “за”, присяга Луценка як члена Вищої Ради юстиції, позбавлення його депутатського мандата, блискавичний підпис Президента на документі – і Юрій Віталійович очолив Генеральну прокуратуру. Його обов’язки очільника БПП перейдуть до раніше заступника голови фракції Ігоря Гриніва, а в крісло першого заступника повернеться Ігор Кононенко.
фото: rada.gov.ua Критика колег
“Закон Луценка” підтримали не всі. “Я переконаний, що Порошенко призначає Луценка Генпрокурором для того, щоб використовувати його, як знаряддя політичної боротьби з опонентами”, – сказав Українській правді Олег Ляшко. Взагалі “Самопоміч” начебто зареєстрували альтернативний законопроект, в якому залишили норму про обов’язкову юридичну освіту та вводили конкурсний відбір Генпрокурора. “При всій повазі до колег із “Самопомочі”, я не бачив, його (альтернативного законопроекту – “Пошта”) не було, навіть номера не було. Тому комітет його не розглядав”, – пояснив Кожем’якін.
Лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко також не підтримала Юрія Луценка. “Законопроект, яким Верховна Рада сьогодні дозволила призначити на посаду Генпрокурора Юрія Луценка, має ще декілька цікавих норм. І лише одна з них має стосунок до реформування прокуратури – це можливість призначати прокурорами в регіональні і генеральну прокуратури людей з юридичним, а не лише прокурорським стажем (правники з-поза системи зможуть претендувати на вакантні посади). Але ж цього недостатньо… обрані під пильним контролем Шокіна-Севрука органи зможуть поновити свої повноваження через суд, як це успішно роблять люстровані прокурори”, – зазначив Віталій Касько.
Обіцянки Генпрокурора
Народний депутат від “Блоку Петра Порошенка” Павло Різаненко озвучив пріоритети Луценка: “Перше – це засудження Януковича та його оточення, друге – доведення до кінця справ щодо Майдану, повернення і зарахування до бюджету коштів “сім’ї”, які сьогодні арештовані, але потрібно процесуально довести це до кінця, щоб вони потрапили до бюджету”, – сказав він в ефірі “5 каналу”.
Новопризначений Генпрокурор заявляє, що буде захищати і підтримувати начальника Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, який займається справою подій на Майдані. “Я знаю його проблеми. Він наскільки добрий працівник, що не вміє вимагати благ, а вони потрібні його групі. Вимога одна: ретельно, щоб Європейський суд не засумнівався в результативності, завершити справу до початку осені”, – сказав Юрій Луценко кореспондентові Української правди.
Коментуючи справи щодо “Центру протидії корупції” та колишніх заступників генпрокурора Давида Сакварелідзе та Віталія Каська, Луценко заявив, що вважає їх “політичною злістю”. “Я вважаю справи проти Шабуніна і Сакварелідзе настільки дріб’язковими, що вони ганьблять ГПУ. Якщо там навіть є склад злочину, я передивлюся ці справи, то це точно не компетенція найвищих керівників Генпрокуратури,”, – заявив Луценко.
Проте в декого стосовно ефективності Юрія Луценка виникають сумніви. “Я пам’ятаю, як він був у міліції. Буде так: він прийде, все ж не звільнить Столярчука, Говду, звільнить якогось Севрука, а інші будуть бігати, мутити свої справи. А Луценко буде піаритися на Януковичі”, – сказав у кулуарах парламентар Мустафа Найєм, інформує
Українська правда.
Зрештою, результати роботи Юрія Луценка обіцяють бути швидкими. “Я відразу сказав (Президентові – “Пошта”), що розглядаю посаду Генпрокурора на термін півтора року. Я ні в душі, ні по життю не прокурор. За цей час я хочу, щоб нові обличчя під моїм захистом виросли і змогли сформувати новий європейський інститут”, – сказав Луценко.
Наполягаючи на своїй незалежності від будь-яких політичних пут, за непідтвердженими даними, Генеральний прокурор планує призначити своїми заступникам колишнього свого адвоката, екс-прокурора Львівщини Олексія Баганця та екс-керівника Головного слідчого управління Ігоря Щербину.
Реформа Генеральної прокуратури України згідно з прийнятим проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України:
1. Генеральна інспекція. Введення спеціального органу, що дозволить очистити ГПУ від корупції та зловживань у її нинішньому вигляді.
2. Оновлення кадрового складу прокуратур. Законопроект відкриває дорогу до органів прокуратури фахівцям у галузі права без досвіду роботи в прокуратурі.
3. Врегулювання законодавчих колізій. Документ врегульовує колізію, яка виникла після 15 квітня 2016 року, коли всі розпочаті розслідування, зокрема і справа Майдану, мали бути передані до Державного бюро розслідувань, що перебуває на стадії формування. Пропонується, щоб розслідування, розпочаті не більше двох років тому, здійснювали слідчі ГПУ.
4. Відтермінування прокурорського самоврядування. Законопроект відтягує до 15 квітня 2017 року набуття чинності положень про прокурорське самоврядування. Адже по-справжньому воно може запрацювати лише після якісного оновлення кадрів.
5. Кандидат на посаду Генерального прокурора з-поза системи. Зміна кваліфікаційних вимог до кандидата на посаду Генерального прокурора: громадянин України, який має вищу освіту, стаж роботи в галузі права та досвід роботи у законодавчому та/або правоохоронному органі не менше п’яти років.
6. Спеціальне досудове розслідування. Воно здійснюється стосовно підозрюваного, який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду та/або відносно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України, у зоні проведення АТО. Норма про спеціальне досудове розслідування дозволить заочне засудження за розкрадання держави, за злочини, вчинені під час Революції Гідності, за зраду Батьківщини та злочини проти громадян і держави.