У ніч на 26 квітня 1986 року о 1.23 стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Тодішня радянська влада одразу приховувала сам факт трагедії, навіть евакуацію населення міста Прип’ять, яке розташоване за 2 км від станції, розпочали лише 27 квітня. 

Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, Білорусію та Росію і показово, що перші повідомлення про радіацію в повітрі світ отримав із Швеції, а не від СРСР. Поки радянська влада в таємному режимі посилала ліквідаторів аварії на смерть, вона навіть не наважилась скасувати традиційні травневі мітинги, зокрема і у Києві за сотню кілометрів від ЧАЕС. 

Навіть нині важко оцінити всі наслідки цієї катастрофи. Вважається, що одразу після аварії та під час гасіння пожежі, яке тривало 10 днів, загинула 31 людина. Але загалом за всі роки радіоактивне опромінення отримали близько 600 тисяч ліквідаторів. Десятки тисяч ліквідаторів аварії померло і сотні тисяч стали інвалідами. По цілій Європі роками фіксувались десятками тисяч вроджені патології у дітей, що пов’язують саме із аварією на ЧАЕС. Збільшилась кількість виявлення раку щитоподібної залози, лейкемії, катаракти та інших хворіб, спричинених радіацією. Не можна забувати і про зруйноване життя понад сотні тисяч людей, які були змушені покинути рідну землю. І смерті від отриманої радіації переслідували їх й на нових місцях. Загалом же від аварії на ЧАЕС постраждали і отримали різні дози опромінення мільйони людей. 

Зона відчуження навколо ЧАЕС нині складає 30 км, хоча в Мінекології торік вже пробували протягти рішення про її скорочення до 10 км. Низка експертів тоді заявляла, що урядовці просто хочуть заробити. 

При цьому треба зазначити, що в зоні відчуження і далі живуть люди. Також туди їздять екстремали на екскурсії. 

Щодо власне ЧАЕС, то останній енергоблок там остаточно зупинили лише у 2000 році. Нещодавно новий міністр екології Остап Семерак заявив, що з усіх енергоблоків ЧАЕС вже забрали все ядерне паливо. Це було потрібно для втілення програми повної ліквідації ЧАЕС, яка має завершитись десь у 2045-65 роках, коли мають демонтувати реакторні установки, а місце, де вони розташовані – розчистити. Та спершу їх треба надійно законсервувати і чекати зменшення їх радіо­активності. 

Над зруйнованим четвертим енергоблоком наразі триває будівництво нового безпечного саркофага, який отримав назву “Укриття-2”. Спорудження цієї захисної арки, яка коштує 2,15 млрд євро, має завершитись наступного року. У фінансуванні цього проекту зокрема і подоланні наслідків аварії на ЧАЕС загалом беруть участь 44 країни, а також міжнародні фінансові організації під наглядом ЄБРР. Нещодавно, напередодні роковин трагедії, США заявили, що додатково виділять Україні 10 млн доларів (вже виділяли понад 400 мільйонів доларів) на екобезпеку Чорнобильської зони,  також про додаткові 19 млн євро для ліквідації наслідків аварії заявили і в Німеччині (вже вклали 120  мільйонів євро). При цьому глава Державного агентства з управління зоною відчуження Віталій Петрук, як повідомляє “Слово і Діло”, нині зазначає, що після листопада 2017-го, коли “Укриття-2” буде здане в експлуатацію, західні інвестиції припиняться і Україна залишиться один на один із чорнобильською катастрофою.