Подвійний спротив

Депутати не підтримали законопроект, який надає право Юрію Луценкові очолити Генеральну прокуратуру. А вже 26 квітня багато функцій Генпрокурора може перейти до органів прокурорського самоврядування

Крісло Генерального прокурора в Україні пустує з 29 березня – тоді Верховна Рада відправила у відставку Віктора Шокіна. Після цього деякі депутати та іноземні експерти закликали українську владу запровадити відкритий конкурс на цю посаду, проте цього не сталося. Натомість у коаліційних фракціях партій “Блок Петра Порошенка” та “Народний фронт” на посаду Генпрокурора пропонують керівника фракції БПП Юрія Луценка. А він не має юридичної освіти і не працював юристом, тобто не відповідає вимогам чинного Закону України “Про прокуратуру”. З огляду на це, закон вирішили змінити. 

Два законопроекти 

Прізвище Луценка в дискусіях про майбутнього очільника Генеральної прокуратури звучало з лютого, в березні нардеп від БПП Руслан Сольвар зініціював збір підписів за таке призначення. А в понеділок, 18 квітня, під час засідання фракції БПП кандидатура Юрія Луценка стала офіційною. 
Проте Закон України “Про прокуратуру” передбачає: на посаду Генерального прокурора України може претендувати громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше 10 років, володіє державною мовою та високими морально-діловими, професійними якостями й організаторськими здіб­ностями. Двом з цих критеріїв Юрій Луценко не відповідає. 
Альтернативу для них запропонували у законопроекті №4469 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань”. Документ зареєстрували 19 квітня, а напрацювали його депутати з БПП Сергій Алєксєєв та Руслан Князевич. У ньому замість вищої юридичної освіти необхідною вимогою до Генпрокурора передбачали вищу освіту, а замість 10-річної правової діяльності – “стаж роботи в галузі права або досвід роботи у законодавчому та правоохоронному органі не менше п’яти років”.
Крім того, у законопроекті змінюють вимоги до прокурорів регіональних та Генеральної прокуратур, які зараз повинні мати стаж роботи на посаді прокурора не менше трьох та п’яти років відповідно. Закон “Алєксєєва-Князевича” пропонує відмовитися від формулювання “на посаді прокурора”, а запровадити вимогу “стажу роботи в галузі права”. 
У пояснювальній записці до проекту закону зазначено, що його положення “дозволять повноцінно провести реформу органів прокуратури, оскільки розширюють можливості доступу на посади на конкурсній основі нових, не пов’язаних зі “старою” системою прокурорів, які мають відповідну професійну кваліфікацію, відповідають вимогам антикорупційного законодавства України”.
Зі слів Юрія Луценка, документ розширює повноваження Генеральної інспекції, передає всі справи, включно зі справами Майдану, Державному бюро розслідувань, пропонує заочне засудження “Януковича та Ко”, щоб забрати їхні гроші згідно з законом.
Проте наступного дня – 20 квітня – у Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроект під номером 4481 та назвою “Проект Закону про внесення зміни до статті 40 Закону України “Про прокуратуру” щодо вимог на посаду Генерального прокурора України”. Його авторами зазначені парламентарі Микола Паламарчук (БПП) та Віктор Развадовський (член депутатської групи “Воля народу”). Згідно з нормами цього проекту Генеральний прокурор також не повинен мати юридичної освіти, проте зобов’язаний принаймні п’ять років відпрацювати в галузі права. 
20 квітня Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, де головує Андрій Кожем’якін, представник партії “Батьківщина”, розглянув обидва документи. Перший – №4469 – комітет дев’ятьма голосами відправив на доопрацювання, другий – рекомендував прийняти Верховній Раді. Щоправда, народні депутати зменшили необхідний юридичний стаж для Генпрокурора до трьох років. Та навіть його Юрій Луценко не має, сказав представник НФ Антон Геращенко. Законопроект №4481 підтримали десять членів комітету. 
Незважаючи на рішення комітету, 21 квітня спікер Верховної Ради Андрій Парубій намагався включити до порядку денного голосування за проект закону №4469, мотивуючи це тим, що документ визнав невідкладним Президент України. Але за таке рішення проголосувало лише 177 депутатів. “Перша спроба невдала... Групи Коломойського і “Воля народу” шантажують, коаліції немає”, – прокоментував ці події у своєму Тwitter парламентар Сергій Лещенко. А на своїй сторінці у Facebook Юрій Луценко зазначив: “Парламент не підтримав розгляд закону 4469. Цей закон давав можливість ввести нових людей з-поза системи в органи прокуратури… Все це провалено”. 

Що станеться 26 квітня?

На прийнятті законопроекту під номером 4469 наполягають ще з однієї підстави: 26 квітня представники прокуратури мають обрати свої органи самоврядування – Дисциплінарно-кваліфікаційну комісію та Раду прокурорів. Перша зможе самостійно відбирати кандидатів на посаду прокурора, братиме у переведенні прокурорів з одного органу прокуратури до іншого, розглядатиме скарги та заяви про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснюватиме дисциплінарне провадження. Рада прокурорів матиме повноваження рекомендувати прокурорів на призначення та звільнення з адміністративних посад, захищатиме їх від незаконного впливу, зокрема і з боку керівного складу.
Створення обох органів передбачають у межах реформування Генеральної прокуратури. Їх кадровий склад повинні обрати шляхом таємного голосування на Всеукраїнській конференції працівників прокуратури, участь у якій мають взяти шість делегатів від Генеральної прокуратури України, по три делегати від кожної регіональної прокуратури, військових прокуратур регіонів, військової прокуратури сил АТО, по два – від кожної місцевої прокуратури, військових прокуратур гарнізонів.
“Найгіршим… є те, що в наступний вівторок відбудеться конференція представників прокуратури, яка має намір обрати Раду прокурорів – з числа нинішніх прокурорів, а також Дисциплінарно-кваліфікаційну раду, яка матиме монополію на звільнення і призначення всіх адміністративних посад, – цитує Луценка Українська правда. – Таким чином після вівторка вже будь-який Генпрокурор буде неважливим”. З його слів, він не працюватиме в Генеральній прокуратурі після виникнення органів прокурорського самоврядування.
“26 квітня віддані Шокіну-Севруку люди розсядуться в крісла… Забудьте про оновлення прокуратури, про нових людей і нові принципи роботи, про чесне і справедливе розслідування злочинів під час Майдану і про боротьбу з корупцією. Шокін, Севрук, Столярчук, а разом з ними Діма Сус і йому подібні лишаються керувати ГПУ як мінімум на найближчі три роки”, – про це написала на своїй сторінці у Facebook активістка Марина Цапок. З її слів, уникнути такої ситуації можна, лише прийнявши один iз двох законів: або №4469, який уможливлює призначення Луценка Генпрокурором, або №4467, який відтермінує створення цих прокурорських органів до 15 жовтня.

Чи підтримають Луценка в парламенті?

У фракціях партій “Батьківщина”, “Самопоміч” і Радикальної партії Олега Ляшка запевняють, що за Луценка не голосуватимуть. Попри те, депутат від “Батьківщини” Андрій Кожем’якін сказав: “Я особисто вважаю, що людина, яка має високі моральні й ділові якості, може навести порядок у прокуратурі. Цією людиною і є Юрій Луценко, я його підтримую”.
Жодної неоднозначності наразі немає в “Самопомочі”. “Чи буде “Об’єднання “Самопоміч” підтримувати Юрія Луценка на Генерального прокурора?.. Той спосіб, яким кандидатура Луценка просувається на цю посаду – це наруга над авторитетом державних інституцій, над здоровим глуздом і зрештою... над самим Луценком. Вимагати після цього від простих людей поваги до вищих державних органів влади буде верхом цинізму”, – прокоментував вівторкову зустріч iз Президентом лідер партії “Самопоміч” Андрій Садовий. 
Зрештою, навіть у коаліційних фракціях немає остаточної згоди стосовно кандидатури Юрія Луценка. Антон Геращенко зазначив, що фракція “Народного фронту” не має наміру підтримувати законопроект №4481, за який проголосував профільний комітет, проте до альтернативного законопроекту “Алєксєєва-Князевича” також має низку зауважень. 
Як відомо, на засіданні фракції НФ депутатам назвали двох претендентів на посаду Генерального прокурора – Юрія Луценка та голову Донецької ОДА Павла Жебрівського. “Я так розумію, що кандидатура Жебрівського може з’явитися, якщо не вдасться прийняти зміни до закону про прокуратуру”, – цитує одного з членів “Народного фронту” Українська правда.
Видання також зазначає, що в обмін на підтримку президентської кандидатури НФ хоче мати свого заступника Генерального прокурора – депутата Дмитра Сторожука. У ЗМІ ж з’являлася інформація про те, що Юрій Луценко добивається, щоб на посаду його заступника призначили його колишнього адвоката Олексія Баганця. Хоча сам Юрій Віталійович назвав цю інформацію плітками.
Раніше працівники Генеральної прокуратури та місцевих прокуратур закликали Президента не призначати Генеральним прокурором особи з-за меж прокурорської системи. А за кордоном висловлюють сподівання на те, що Генеральним прокурором в Україні стане особа, обізнана з правом. Про це заявив Йоганнес Ган, єврокомісар з політики сусідства і переговорів про розширення. Він також сказав: “Уряд і президент мають забезпечити призначення незалежного і орієнтованого на реформи генпрокурора і провести ґрунтовну реформу Ген­прокуратури”, – цитує його Європейська правда. 

Олексій Баганець , адвокат, екс-прокурор Львівської області
– Не треба сьогодні “ламати списи” навколо надання можливості політику зайняти посаду Генпрокурора, хоча і це не зовсім правильно, але може сьогодні, з урахуванням критичної ситуації із дотриманням прав і свобод громадян, із нинішнім станом законності в державі, фактичним згортанням діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю та критично низьким рівнем довіри до прокуратури, це і є необхідним. У всякому випадку з цього приводу можна дискутувати. – Для всіх повинно бути зрозумілим, що не може прокурор всім подобатися, бо він діє від імені держави і тому будь-які його навіть законні рішення чи дії будуть викликати невдоволення тієї чи іншої сторони в процесі. З цим треба змиритись. – Юрій Луценко ніколи не визнавав своєї вини у тих злочинах, які йому інкримінували прокурори режиму Януковича, ніколи до нього не застосовувалась амністія, а найголовніше: він був повністю реабілітований навіть нашим українським судом, а раніше вирок стосовно нього було скасовано. – Ми вже починаємо звикати, що політики, в першу чергу з числа народних депутатів всіх мастей, і значна частина представників ЗМІ, як правило, проплачених олігархами, усіляко маніпулюють нашою свідомістю, зомбуючи громадян надуманими тезами на кшталт того, що реформувати правоохоронні органи, прокуратуру і суди можливо лише шляхом масового звільнення звідтіля досвідчених і високопрофесійних працівників, бо вони, начебто, всі корумповані і перешкоджають проведенню так званих реформ, які обов’язково миттєво принесуть Україні загальне благополуччя і закінчення війни на сході, що їх треба всіх замінити новими людьми з вищою юридичною освітою, без будь-якого професійного досвіду правоохоронної діяльності чи судочинства. За їх настановами і рецептами, підбір на всі посади в правоохоронних органах і судах, як на рядові, так і на керівні, повинен відбуватися виключно за конкурсом. Ця всепоглинаюча ідея вже так захопила всіх ораторів різного калібру, що дійшло навіть до того, що Генерального прокурора України пропонують або обирати всенародно (чого немає в жодній країні), або також за конкурсом (хоча процедура проходження його кандидатури під час голосування у ВР 450 народними обранцями може замінити кілька десятків таких конкурсних комісій)…А хто ж члени цих так званих конкурсних комісій, чи здатні вони за своїм рівнем освіти, фахової підготовки, життєвого досвіду, рівня моралі та культури, а тим більше – заслуг перед державою і суспільством відібрати дійсно кращих і головне – спроможних самостійно виконувати покладені на них обов’язки та здійснювати надані повноваження на цих надзвичайно важливих напрямках діяльності. – Такі конкурсні комісії без участі в них відповідних високопрофесійних фахівців тільки нароблять лиха і шкоди, що і спостерігається останнім часом, в результаті цієї непродуманої діяльності так званих конкурсних комісій криміногенна ситуація в державі стрімко погіршується, рівень злочинності зростає, а тим більше – страждає стан дотримання прав і свобод громадян і ця тенденція, на превеликий жаль, буде і далі прогресувати, якщо негайно не зупинити розвалу правоохоронної системи від такої практики проведення подібних “реформ”. (за дописами у соцмережі Facebook)
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4718 / 1.68MB / SQL:{query_count}