Адже без міжнародного аудиту та через недофінансування (вчені отримали на 19% коштів менше, аніж торік) реформування науки призвело до запровадження неповного робочого дня, скорочення заробітної плати, вимушених відпусток та звільнення працівників.

Як уже писала “Пошта”, 16 березня у Львові сотні вчених вимагали від уряду збільшити фінансування і зупинити необдумане скорочення в наукових установах. “Наука в небезпеці”, “Без науки – нація рабів”, “Не вміють реформувати – хочуть знищити” – з такими гаслами вийшли на проспект Свободи у Львові сотні працівників Національної академії наук України. 

Цього року рівень фінансування науки в Україні сягнув історичного мінімуму – 0,2% ВВП (у розвинених країнах цей показник дорівнює 3%, а згідно із законом про наукову та науково-технічну діяльність, повинен дорівнювати 1,7% ВВП).

Ще в лютому Комітет Верховної Ради України  з питань науки та освіти під керівництвом нині вже міністра освіти та науки Лілії Гриневич рекомендував Кабмінові та Бюджетному комітетові ВРУ внести зміни до Держбюджету на 2016 рік і збільшити фінансування НАН України на 725 млн 43 тис. грн – саме стільки потрібно, щоби виплатити зарплати її працівникам і уникнути необдуманого скорочення, під яке підпадає 40% працівників НАН України. Проте це рішення, як і неодноразові звернення та демонстрації учених, уряд Арсенія Яценюка ігнорував, чим заслужив звинувачення в тому, що накинув оком на майно Академії наук.

Новопризначений міністр Лілія Гриневич наукову спільноту не проігнорувала, вийшовши 19 квітня до мітингарів і закликавши до зустрічного діалогу. Свої слова підтримки ученим висловили й народні депутати Юлія Тимошенко, Іван Кириленко, Олександр Співаковський. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій до пікетувальників не ви­йшов, але запросив голів профспілок до себе на нараду, на якій пообіцяв організувати зустріч науковців із прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. 

“Мітинг відбувся, на мою думку, успішно, оскільки в нас була можливість сформувати делегацію і поспілкуватися з головою Верховної Ради в стінах парламенту. Також на тій зустрічі була присутня міністр Лілія Гриневич і, що найважливіше, голова бюд­жетного комітету Андрій Павелко”, – розповів “Пошті” Тарас Яницький, голова Львівської регіональної профспілкової організації працівників НАНУ.

У результаті перемовин влада погодилася піти назустріч науковцям. Зокрема, прозвучала обіцянка знайти можливість і збільшити фінансування діяльності академій (їх прикладних досліджень, наукових видань, міжнародних програм, аспірантури), а також наполягати на належному рівні фінансування науки наступного року. 

Вчені пояснюють, що сума необхідного дофінансування становить: 725 млн 43 тис. грн для НАН України; 27 млн 45 тис. грн для Національної академії педагогічних наук; 81 млн 37 тис. грн для Національної академії медичних наук і 89 млн 300 тис. грн для Націо­нальної академії аграрних наук. Вже 27 квітня 2016-го вчені та працівники МОН мають подати на затвердження Кабінетові Міністрів узгоджені пропозиції всіх цифр. А до парламенту відповідний документ мав би потрапити в першій половині червня (тоді депутати голосуватимуть за цілий пакет законів, що передбачають низку змін до Державного бюджету України на 2016 рік). 

Окрім того, Кабмін зобов’язався здійснити незалежний аудит Національних академій наук, залучивши до нього міжнародних спеціалістів. Лише після нього чиновники вимагатимуть завершення оптимізації (її терміни перенесли з 1 серпня на 1 грудня 2016 року). 

“Ініціатива міжнародного аудиту йде від влади, від Кабінету Міністрів України, до нього будуть залучені видатні міжнародні фахівці, які зможуть проаналізувати ефективність управління наукою. Мовиться не про окремі наукові розробки, програми чи теми – це наша внутрішня проблема. Основ­ний аудит повинен стосуватися власне ефективності управління наукою”, – пояснив Тарас Яницький. 

“Ви маєте справедливі вимоги до держави щодо підтримки фінансування наукових розробок, але держава, зі свого боку, неодно­разово говорила про необхідність реформування підходів у роботі Академії наук. І я вважаю, що тут повинен бути відповідний вплив і тиск з боку не тільки органів управління академії та президії, а й усіх колективів науковців”, – зазначила Лілія Гриневич, інформує Радіо Свобода.

І з таким зауваженням міністра вчені погоджуються. “Це має бути вулиця з двостороннім рухом. Ми теж повинні проявляти якусь ініціативу щодо реформування самої Академії наук. Тут є певне порозуміння, і з уст керівництва Верховної Ради прозвучало: ви йдете нам назустріч – ми йдемо назустріч вам”, – сказав Тарас Яницький. 

Однак не всі погоджуються з тим, що дофінансовувати науку – правильне рішення. “Працівники регулярно влаштовують пікетування під Кабміном за ініціативи профспілки з вимогою збільшити фінансування і пробують виживати на дедалі меншу зарплату. Однак мало хто думає про те, що НАН України на її сучасному етапі – це повний анахронізм. Кошти з бюджету, які виділяються на її фінансування, використовують зовсім нераціонально: їх з’їдає утримання чималого апарату, величезних будівель і т.д… Загальна кількість працівників НАН України становить більше 37 тисяч осіб, з них неціла половина – наукові працівники, – написав у своєму блозі на “Українській правді” науковий працівник НАН України під псевдонімом Іван Вернадченко. – Станом на 2014 рік академія витратила 2 мільярди 296 мільйонів 22 тисячі гривень на зарплату і 194 мільйони 81 тисячу гривень на комунальні послуги, а ще 364 мільйони 55 тисяч гривень на загадкові “інші витрати”. Якби ці гроші йшли на фінансування власне наукових співробітників та їх проектів, а не на утримання приміщень та величезного апарату, то науковці не мали б причин для пікетувань Кабміну”.

Учені зазначають: цьогорічні державні видатки на діяльність НАН України – майже 2 млрд 54 млн грн – дорівнюють бюджетові одного не найбільшого і не найкращого університету в Європейському Союзі. Анатолій Широков також зауважив, що видатки на діяльність силових структур упродовж останніх п’яти років суттєво збільшилися: на Генеральну прокуратуру, Службу безпеки та Міністерство внутрішніх справ України виділяють на 240%, 164% і 506% більше. Натомість фінансування діяльності НАН України за той самий період збільшилося лише на 11% при тому, що індекс інфляції за останні п’ять років сягнув 214%.

Іншою, чи не найбільшою підставою для скептиків є аргумент, що українська наука “старіє”. Впродовж останніх п’яти років (навіть без реорганізації) з НАН України звільнилися чотири тисячі наукових працівників – їхня кількість скоротилася з 21 до 17 тисяч. Про це напередодні мітингу розповів Анатолій Загородній, академік, директор Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України. На думку вченого, якщо чисельність працівників зменшуватиметься й надалі (що є неминучим за умови скорочення фінансування), то неможливо буде одержувати наукові результати високого рівня та поповнювати кадровий склад академії талановитою молоддю. 

Проте Тарас Яницький зберігає оптимізм: “Думка про те, що Академія наук є “старовіковою” – хибна. Якщо подивитися на акцію протесту в Києві чи у Львові, то побачимо, що участь у ній взяли  переважно молоді науковці. Вони ще вірять у те, що можуть щось змінити в цій країні, і не виїжджають за кордон. Та чи є рецепт “омолодження”? Навіть Кодекс законів про працю надає певні переваги пенсіонерам, так що звільнити пенсіонера з роботи важче, аніж молодого спеціаліста. Але директори самі розуміють, хто робить науку, і скорочення відбувається за критерієм неефективності незалежно від віку працівників”.