У вівторок, 12 квітня, оприлюднили офіційні результати референдуму, на якому громадяни Нідерландів висловили своє ставлення до ратифікації Угоди про асоціацію Європейського Союзу та України. Згідно з даними, загальна явка на голосуванні склала 32,28%, а підсумки волевиявлення не дуже відрізняються від попередніх відомостей. Так, підтримали європейські прагнення України 38,21% виборців (1 мільйон 571 тисяча 874), свій голос проти віддав 61% учасників референдуму (2 мільйони 509 тисяч 395), інформує Громадське.tv.

Незважаючи на те, що результати референдуму не є обов’язковими, бо сам він консультативний, такі показники не дають змоги Нідерландам ратифікувати Угоду про асоціацію ЄС з Україною в тому вигляді, у якому вона є. Тобто уряд переглядатиме відповідний документ. До 18 квітня отримані результати можна оскаржити.

Після закінчення цього терміну в Адміністрації Президента (АП) очікують перших пропозицій Європейського Союзу щодо Угоди про асоціацію з огляду на голландський референдум. 

“Це питання буде предметом дуже ретельного аналізу всередині Європейського Союзу. Очікуємо, що вже більш-менш конкретні пропозиції будуть вимальовуватися під час наступного засідання Ради міністрів ЄС у закордонних справах, що відбудеться 18 квітня цього року. Але це будуть тільки перші пропозиції”, – зазначає заступник глави АП України Костянтин Єлісєєв, інформує УНІАН.

8 квітня голландський прем’єр Марк Рютте пояснив: після оголошення офіційних результатів Угоду про асоціацію України з ЄС доведеться обговорити в уряді, потім – у парламенті і, зрештою, у Європейському Союзі. “Ми будемо дні, тижні, крок за кроком переглядати Угоду з Україною, щоб задовольнити всі сторони – і на національному, і на європейському рівнях. Ми не хочемо підводити тих, що прийшли голосувати, і з повагою ставимося до їхнього вибору – “за” або “проти”. Ми приймемо дуже акуратне рішення”, – цитує заяву Рютте “ГОРДОН.UA”. Він також завив: результати референдуму означають, що ратифікація не може просто продовжитися.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, вважав, що результати референдуму в Нідерландах нашій державі не завадять. Зазначимо, що 28 березня Національне агентство з питань протидії корупції (НАЗК) обрало свого керівника – 47-річну Наталію Корчак. Так Київ виконав останню вимогу Європейського Союзу для того, щоб він надав українцям право їздити до країн ЄС без віз уже влітку 2016-го.

13 квітня стало відомо: відповідну законодавчу ініціативу Європейська комісія направить до Ради ЄС через два тижні. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк. 

“Це може виглядати так, ніби ми ігноруємо голландських виборців, але ми повинні дотриматися слова перед Україною, що виконала безвізові умови”, – повідомляє Reuters з посиланням на своє джерело в політичних колах ЄС. Видання також інформує, що Єврокомісія у своїй пропозиції скасувати візи “застрахується”, дозволивши європейським країнам відновити візовий режим з Україною, якщо з території нашої держави відбуватиметься масова міграція. При цьому у Європі беруть до уваги, що ні анексія Криму, ні боротьба з проросійськими сепаратистами на сході країни не призвели до суттєвого відтоку населення з України.

До вересня – такий термін відведений для того, щоб влада Нідерландів оцінила результати референдуму щодо Угоди про асоціацію України та ЄС. “Цілком очевидно, що уряд тут вступає на незвідану територію (як національну, так і європейську). Це вимагає ретельного поетапного підходу, який займе певний час”, – ідеться в листі глави МЗС Нідерландів Берта Кундерса до парламенту, інформує “Європейська правда”. 

Зрештою, європейська країна не вперше голосує проти політики розширення Європейського Союзу. У червні 2001 року жителі Ірландії не дозволили країні ратифікувати Ніццький договір, який змінював принципи функціонування ЄС і створював умови для прийняття нових членів – переважно посткомуністичних держав Центральної і Східної Європи. Проте через рік після активної агітації та роз’яснювальної роботи з ініціативи самої Ірландії відбувся повторний референдум. У ньому взяло участь більше виборців (34% – 2001-го, 50% – у жовтні 2002-го), і 60% з них підтримали згаданий договір, на підставі якого до ЄС змогли згодом приєднатися Естонія, Литва, Латвія, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чеська Республіка та інші країни.