В Україні попередні результати нідерландського референдуму зустріли неоднозначно. Нардеп-журналіст, “єврооптиміст” (і поки ще член президентської фракції) Мустафа Найєм назвав підсумки цього голосування вироком особисто Президентові Петру Порошенкові. Поза тим, політолог, історик Олександр Палій заявляв, що нині не потрібно звинувачувати Порошенка, а насамперед розуміти, що ті нідерландці, які висловились “проти” на референдумі, голосували проти ЄС, а не України. 

Нині більшість експертів зазначає, що результати цього референдуму будуть більшою проблемою для самих Нідерландів  та загалом Євросоюзу.

Вини української влади не потрібно повністю відкидувати, адже якщо б за два роки вона робила реформи за обіцяним планом і графіком, то в організаторів нідерландського референдуму було б принаймні трохи менше аргументів у своїй агітації. З іншого боку, Україну звинувачували не тільки в процвітанні корупції, але в Нідерландах повторювались і кремлівські пропагандистські штампи про “громадянську війну”, розколоте суспільство, частина якого сама не хоче євроінтеграції. 

І справді чітко простежується, що хоч нідерландське голосування напряму стосувалось угоди з Україною, “українського” там було дуже мало. Насамперед йдеться про поки локальну перемогу євроскептиків, яка дуже швидко може поширитись й на інші країни ЄС, де вже не один рік набираються сил крайні ліві та праві партії, котрі не сприймають принципу об’єднаної Європи і встромляють палиці в колеса ЄС при першій-ліпшій нагоді. Нині вийшло так, що в цій боротьбі євроскептиків із офіційним Брюсселем Україна стала заручницею.

Президент Порошенко також прокоментував результати нідерландського голосування. “Це є атака на єдність Європи, атака на поширення європейських цінностей. Про це також свідчить та дискусія, яка була розгорнута напередодні референдуму… Впевнений, що стратегічно ця подія не є перешкодою на шляху України до Європи. Хочу відповідально заявити, що, незважаючи на це, Україна продовжить втілювати в життя Угоду про асоціацію  з ЄС, забезпечить створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Євросоюзом, оскільки це – шлях до модернізації Української держави і зміцнення її незалежності”, – заявив він.

Треба нагадати, що обидві палати нідерландського парламенту ще торік влітку проголосували за ратифікацію Угоди про асоціацію ЄС з Україною, але процес призупинили саме через підготовку референдуму. Тепер вже після нього стоїть питання, яким буде переголосування Угоди в нідерландському парламенті. А воно буде, і про це говорять нідерландські парламентарі з різних таборів, як і ті, що налаштовані проти України, так і ті, хто за. Зрештою, наступного року в Нідерландах заплановані парламентські вибори, і на це також зважатимуть тамтешні політики, коли прийматимуть остаточне рішення щодо української угоди.

І тут є важливий нюанс. “Потрібно розуміти, що лише 20 відсотків виборців Нідерландів проголосували “проти”, 10 відсотків віддали свій голос “за”, а 70 відсотків не голосували. І ми знаємо, що багато з тих людей, які не голосували, не мають нічого проти угоди. Багато з них не прийшли голосувати, сподіваючись, що явка не перевищить 30 відсотків, але ця стратегія, на жаль, не спрацювала”, – про це говорить професор Амстердамського університету Марк Янсен, передає Deutsche Welle.

Розуміємо, що не потрібно перебільшувати масштабності нідерландського голосування.   У будь-якому разі загалом Угода про асоціацію України з ЄС скасованою не буде. Ця угода, як і зона вільної торгівлі, нині вже діє у тимчасовому режимі. 

“Європейська комісія взяла до уваги результати референдуму в Нідерландах. Згідно із національним законодавством, це консультативний референдум. Внутрішня процедура ратифікації – питання національної компетенції. Уряд Нідерландів повинен проаналізувати результати і визначитися зі своїми подальшими діями. Угода про асоціацію тимчасово застосовується, і референдум на це не вплине”, – заявив представник Єврокомісії  Маргаритис Схінас, повідомляє “Європейська правда”.

Крім того, експерти наголошують, що більша частина тексту угоди стосується компетенції лише керівних органів Євросоюзу, а не національних парламентів. Обговорюється кілька сценаріїв можливого виходу із нинішньої ситуації. Зокрема, Нідерланди можуть вимагати дещо доповнити чи забрати якісь положення, але тільки з політичної частини угоди, так щоб іншим країнам-членам ЄС не потрібно було заново ратифіковувати документ.  Тут треба зазначити, що в угоді і так немає згадки про членство України в ЄС, хоч про це говорили організатори референдуму. 

Загалом нині проблема в тому, що всі, хто виступав проти угоди в Нідерландах, і самі не знають, чого насправді хочуть. Були заяви про те, що угоду треба повністю переписати, але це найрадикальніший сценарій, на який решта Євросоюзу навряд чи піде. Існує вірогідність того, що у випадку, якщо нідерландський парламент таки переголосує проти угоди, то цю країну виключать із списку підписантів і для неї не діятимуть частина положень документа.

“Угода про асоціацію вже ратифікована 27 державами ЄС, Європейським парламентом і Верховною Радою і затверджена двома палатами парламенту та урядом Нідерландів. Ми вважаємо, що ЄС в цілому зі всіма 28 державами-членами повинен вирішувати долю угоди, а не 20% виборців однієї з держав-членів, які представляють 0,6% всього населення ЄС, на референдумі, який має консультативний характер. Ми закликаємо уряд Нідерландів донести свою позицію як можна швидше, щоб Єврокомісія могла винести пропозиції. Європейський парламент і всі його органи готові обговорити шляхи просування вперед і сприяти пошуку рішень”, – про це вже йдеться в заяві голови Комітету закордонних справ Європарламенту Ельмара Брока, співголови Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна Андрея Пленковича та доповідача з українського питання в Європарламенті Яцека Саріуша-Вольського.

В Україні експерти очікують довгих перемовин, які зрештою, як уже зазначалось, не сильно вплинуть  на Україну. “А тепер ми станемо свідками довгих-довгих перемовин. Спочатку будуть домовлятися між собою нідерландські політики, які в більшості підтримували українську асоціацію, але тепер мають якось врахувати результати референдуму. Потім перемовлятимуться між собою нідерландські політики і офіційний Брюссель, який вже підтримав асоціацію і у випадку краху якої сам опиниться у глибокій кризі. До перемовин долучаться лідери країн ЄС, ключові з яких – Франція та Німеччина вже заявили, що застосовувати Угоду про асоціацію в своїх країнах попри референдум в Нідерландах. А потім до перемовин долучаться ще і українські дипломати… У результаті фінальне рішення принципово не вплине на українські європерспективи. Бо враховуватиме думку не тільки тих двох мільйонів голландців, що “проти”, а і тих 500 мільйонів європейців, що “за”. Бо така вона демократія…” – пише на своїй сторінці у Facebook політолог, голова правління Центру соціологічних і політологічних досліджень “Соціовимір” Сергій Таран.

В Євросоюзі та США вже висловили свої незадоволення нідерландським референдумом і заявили, що продовжуватимуть підтримувати євроінтеграційні прагнення України. 

У нинішній ситуації проти України на нідерландському референдумі зіграло багато факторів, які наклались один на одного. Це збільшення впливу крайніх лівих та правих сил та зростання євроскептицизму всередині ЄС,  і криза біженців. 

Дивною була і минулорічна історія із тим, як референдум щодо Угоди про асоціацію з Україною взагалі став можливими в Нідерландах. Як уже зазначалось дві палати парламенту Нідерландів підтримали ратифікацію угоди з Україною,  але Сенат переносив це питання на тиждень (з 30 червня на 7 липня 2015-го) і вийшло так, що на той момент в Нідерландах вже вступив в силу новий закон про референдуми (1 липня 2015-го). І таким чином процес ратифікації призупинився, а питання угоди з Україною стало першим, на якому випробовувався новий закон. Ініціатори референдуму розповідали, що вони звертались із листом про перенесення ратифікації в Сенаті до двох партій –  лівої Соціалістичної (SP) та крайньої правої Партії cвободи (PVV). За цими політсилами, які виступають проти об’єднаної Європи і скептично ставляться до угоди з Україною, все зрозуміло. Вони включились у процес із самого початку. Але й інші парламентарі, зокрема представники урядової коаліції, допустили підігрівання організаторам референдуму. Зазначимо також, що ініціаторами референдуму, які зібрали 420 тисяч голосів для його проведення, були вихідці із сатиричного блогу GeenStijl, група “Комітет громадян ЄС” і євроскептичний мозковий центр “Форум для демократії”.

Також треба звернути увагу на те, що 11 років тому в Нідерландах ще за старим законом проходив також консультативний референдум щодо долі Конституції Євросоюзу. Тоді результати “за” і “проти” були майже такими самими, як і нині з українською угодою. Щоправда, тоді явка була в два рази більшою. І тоді також було багато критики не так самого тексту Конституції, як загалом європейського об’єднання. У 2005-ому референдум у Нідерландах разом із таким самим голосуванням у Франції фактично зупинили Конституцію ЄС. В результаті були нові перемовини і у 2007-ому країни ЄС підписали Лісабонську угоду, яка начебто і не є Конституцією, але значна частина положень попередньо запропонованого документа у ній збереглась.

Такий приклад демонструє, що в Нідерландах вже давно одні з найсильніших евроскептичних рухів, хоч ця країна є однією з шести, які власне і засновували ЄС. Але також такий приклад демонструє, що вихід завжди може бути знайдено.

От тільки нинішні виклики для ЄС можуть бути ще більшими,  бо референдум щодо угоди з Україною виглядає лише обкаткою подальших дій радикалів-євроскептиків, можливо, і не тільки в Нідерландах.

ЄС і США готуються до підписання масштабної Трансатлантичної угоди про партнерство в галузі торгівлі та інвестицій. Цей документ також потребуватиме ратифікації усіх парламентів країн ЄС. Але хоч ця угода ще навіть не підписана, у Нідерландах вже зібрали близько 70 тисяч (потрібно 300 тисяч у країні з населенням понад 16 мільйонів), щоб провести референдум із цього питання. Нідерладські радикальні політики не приховують, що Україна була випадковою ціллю, а кінцевою метою є вихід їхньої країни з ЄС.

Також нинішня перемога євроскептиків у Нідерландах вже на одному референдумі,  хоч за низької явки, може повпливати на результати червневого голосування, коли британці вирішуватимуть, чи залишатись їм в ЄС.

Недарма президент Європарламенту Мартін Шульц уже заявив, що після нідерландського референдуму потрібно боротись за “цивілізаційний проект Європа”. Нині свого задоволення навіть не приховують у Кремлі. Російські політики наввипередки коментували нідерландський референдум, зловтішаючись як із України, так і ЄС. Зауважимо, що в Нідерландах організаторів референдуму звинувачували у зв’язках із Росією, хоч ті усі закиди спростовували. Але у ЗМІ вже не один рік з’являється інформація про те, як Кремль допомагає, зокрема і фінансово, різним крайнім рухам у різних європейських країнах. І нині німецькі ЗМІ пишуть про те, що на нідерландському референдумі насправді переміг Путін.