“Я обережно оптимістичний, але, чесно кажучи, більше обережний, ніж оптимістичний”, – так у Twitter описав свої враження від розмови з Петром Порошенком президент Європейської Ради Дональд Туск. 17 березня він зустрівся з Президентом України у Брюсселі, куди Петро Олексійович прибув iз офіційним візитом. 

Основною метою поїздки було повідомити європейських політиків, що українська влада спромоглася виконати останні дві вимоги, необхідні для розгляду в Європейському Союзі питання про надання Україні безвізового режиму вже влітку. Цими вимогами були: змінити закон про електронне декларування й створити умови для того, щоб Національне агентство з питань протидії корупції (НАЗК) нарешті розпочало свою роботу. 

На попередню редакцію закону, прийнятого Верховною Радою України 16 лютого, Президент Порошенко наклав вето. Документ не сподобався європейським політикам через те, що передбачав настання кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в таких деклараціях лише з 2017 року.

На початку тижня Петро Порошенко вніс до законопроекту свої правки, які напередодні узгодив з європейською стороною. Після того, як Президент закликав парламентські фракції підтримати допрацьований документ, 15 березня 278 народних депутатів проголосували за нього, а вже 18 березня закон вступив у законну силу.

Згідно з документом, вже з 2016 року вищі посадові особи, судді і прокурори змушені будуть подавати електронні декларації про свої доходи, про нерухоме майно, яким володіють, а також про власне цінне рухоме майно (зокрема автомобілі), вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат (дотепер ця сума становила 50 мінімальних зарплат). За надання у декларації завідомо недостовірних відомостей настає кримінальна відповідальність у вигляді штрафу, виправних робіт або позбавлення волі та права займати певні посади впродовж трьох років.

Глава антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв розповів виданню Ліга.net, що до проекту, поданого Президентом, було два зауваження. Одне стосувалося того, що президентський проект дозволяє не вказувати в деклараціях вартість дорогих речей, картин, коштовностей. Інша стосується можливості замінити позбавлення волі за брехню в декларації штрафом у розмірі від 40 тисяч гривень. 

“Ми побоюємося, що в наших умовах максимум такі штрафи й будуть практикою покарання. Але після дискусій з громадськістю, журналістами, колегами по парламенту і представником Президента комітет одноголосно рекомендував парламенту прийняти пропозиції Президента. В умовах, що склалися, прозорість без покарання краще, ніж покарання без прозорості”, – обґрунтував рішення комітету Єгор Соболєв.

Крім того, конкурсна комісія нарешті спромоглася обрати ще двох членів Національного агентства з питань протидії корупції. Після нічних засідань, звернень Петра Порошенка та посла ЄС в Україні Яна Томбінського і скандального голосування, 16 березня комісія нарешті назвала прізвища нових членів Агентства. Ними стали Руслан Рябошапка та Руслан Радецький, що працюватимуть разом із Олександром Скопичем та Наталією Корчак, обраними в грудні 2015-го. Четверо – цієї кількості достатньо, щоби запустити роботу НАЗК. Наразі тим, хто увійшов до складу Агентства, потрібно обрати його голову. 

Отож, після напруженого початку тижня Петро Олексійович поїхав до Брюсселя, де представники Європейського Союзу запевнили, що зусилля України оцінять, і питання про надання Україні безвізового режиму цього року – підтримають. Щоправда, в квітні. 

“За останні дні та години Україна здійснила величезні реформи, особливо, ухвалення закону щодо електронного декларування доходів та призначення членів Національного агентства запобігання корупції. Ці кроки України, в яких Президент проявив особистий інтерес та активну участь, допоможуть нам як Єврокомісії зробити пропозицію Раді ЄС та Європарламентові з візової лібералізації у квітні”, – цитує президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера Радіо Свобода, зазначивши: чому саме у квітні – не пояснили, хоча деякі дипломатичні джерела твердять, що в ЄС хочуть дочекатися на результати нідерландського референдуму стосовно Угоди про асоціацію з Україною.

“Керівники більшості держав і урядів ЄС підтримали позицію щодо негайного запровадження безвізового режиму, щоби знову після референдуму в Голландії об’єднати Україну та Грузію. Будемо тримати кулаки й робити все можливе”, – цитує Петра Порошенка Радіо Свобода.

Ідею безвізового режиму з Україною підтримали 17 березня також президент Європейської народної партії Джозеф Доль, прем’єр-міністр Угорської Республіки Віктор Орбан, президент Європарламенту Мартін Шульц запевнив, що готовий підтримати українців.

Дострокових виборів до Верховної Ради України не буде, а політичну кризу вдасться врегулювати до кінця березня. У цьому запевнив Президент Петро Порошенко після зустрічі з президентом ЄР Дональдом Туском і президентом ЄК Жан-Клодом Юнкером. “Я також сподіваюся на врегулювання політичного процесу, який буде направлений на вирішення економічних реформ і посилення співпраці з Євросоюзом. Дострокових виборів до Верховної Ради не буде”, – цитує Президента РБК-Україна.

Петро Порошенко також повідомив, що наступний саміт “Україна-ЄС” відбудеться 19 травня.

Крім можливості запровадження безвізового режиму, на порядку денному в Брюсселі було питання звільнення українських політичних в’язнів, яких незаконно утримують у Росії, зокрема йдеться про Надію Савченко. Ідею її негайного звільнення підтримали федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, Президент Франції Франсуа Олланд, а також Дональд Туск, Мартін Шульц та інші співбесідники Петра Порошенка.

Мартінові Шульцу Президент України передав “список Савченко” – перелік осіб, стосовно яких пропонують запровадити санкції на тій підставі, що вони причетні до фабрикування справи проти української льотчиці. Складали список після консультацій з адвокатами Надії Савченко та представниками неурядових організацій. 

До списку під назвою “Пропозиція щодо списку осіб, відповідальних за незаконне утримання Надії Савченко”, потрапило двоє українців та 44 росіян, зокрема голова ФСБ Росії Олександр Бортніков, голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, керівник Головного слідчого управління РФ Олександр Щукін, російські слідчі, прокурори і судді, повідомляє Радіо Польща. Президента Росії Володимира Путіна в переліку немає. Українцями у “списку Савченко” є Ігор Плотницький, командир нелегального збройного угруповання “Зоря”, що захопило Надію Савченко 17 червня 2014 року, і Валерій Болотов, лідер так званої ЛНР.

“Цей список був ініційований в Україні та Європарламенті і є способом реакції на цілком брутальне порушення Росією національних та міжнародних законів, – зауважив Президент України Радіо Свобода. – По-друге, це стосується не лише Савченко: ми маємо щонайменше 11 політичних в’язнів, незаконно утримуваних у російських тюрмах. Ні Україна, ні ЄС не можуть мовчати й залишатися бездіяльними”.

Президент України запропонував не обмежувати список лише справою Надії Савченко, а записати до нього справи всіх незаконно утримуваних в Росії українців, зокрема Олега Сєнцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та інших.

Єврокомісія прийняла рішення виділити додаткових 20 мільйонів євро на гуманітарну допомогу, зокрема на потреби внутрішніх мігрантів, допомогу тим, хто постраждав y Донбасі, й на лікування хворих.

Невиконання мінських угод і надалі залишається підставою для збереження санкцій проти Росії. На зустрічі з Ангелою Меркель та Франсуа Олландом Президент України наголосив, що Україна виконує мінські домовленості, але, на жаль, не бачить нічого подібного з боку Росії.

Співрозмовники наголосили на важливості припинення вогню, відведенні російської військової техніки, наданні повного і безперешкодного доступу спостерігачам ОБСЄ (Організації з безпеки і співробітництва в Європі) до всіх куточків на окупованих територіях і неконтрольованих ділянках українсько-російського кордону.

Згадували й про вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО), які необхідно організувати на підставі українського законодавства і принципів ОБСЄ за умови гарантування безпеки в регіоні (ватажок донецьких бойовиків Олександр Захарченко заявляє, що на території ОРДО неможливо провести вибори за українськими законами, лише за міжнародними стандартами ОБСЄ).

Канцлер Німеччини та Президент Франції підтвердили, що політика Євросоюзу не змінюється, й окупація Криму Російською Федерацією залишається невизнаною. Дональд Туск нагадав, що 17 березня виповнилося два роки з моменту незаконної анексії української території – півострова Крим. 

“Я висловлюю пану Порошенкові наше жорстке невизнання цих дій законними і ще раз засвідчую, що ми продовжуємо наполягати на повній імплементації мінських угод. Наші санкції проти Росії діятимуть до повного їх виконання”, – цитують його слова на офіційному сайті Президента України.