Інтригу посилила й лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко, яка вчора на Всеукраїнського форумі бізнесу заявила: ім’я нового прем’єра буде відоме через день-два. 

Окрім цього, голова АП Борис Ложкін 18 березня одразу після презентації своєї книжки “Четверта Республіка” висловив сподівання журналістам, що нова парламентська коаліція, яка формуватиме новий уряд (в ідеалі це п’ять фракцій, які сформували більшість у 2014-ому), з’явиться днів за десять. Окрім того, і лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко розповідав журналістам у кулуарах парламенту про те, що нова коаліція, найімовірніше, з’явиться на наступному пленарному тижні, тобто з 29 березня по 1 квітня.

Усі розуміють, що коаліції, незважаючи на різні юридичні трактування, фактично не існує вже місяць. Поки парламент три тижні не збирався на засідання, домовитися ні про що не вдалося. Прем’єр Арсеній Яценюк щотижня по вихідних з екранів телевізорів давав зрозуміти, що сам він не піде, і всю відповідальність за розв’язання кризи покладав на Президента. 

У ЗМІ тиражувалися матеріали про те, що новий технократичний уряд очолить міністр фінансів Наталія Яресько, яка начебто вже навіть підбирала кандидатів у свій Кабмін. В АП врешті-решт оголосили три варіанти виходу із кризи: технократичний уряд, політичний уряд, варіант, який запропонує парламент. На початку цього тижня Президент зустрівся з лідером “Самопомочі”, мером Львова Андрієм Садовим, запропонував йому посаду прем’єра на чолі політичного уряду. Але той відмовився, а “Самопоміч” заявила, що вона у глухій опозиції. Те, що цій силі невигідно погоджуватись очолити уряд (а така пропозиція була політичною грою від АП), було зрозуміло зі самого початку. На чолі уряду Садовий втрачав би рейтинг (як це відбулося з Яценюком), але і відмова стала приводом говорити, що він утікає від відповідальності.

Але 15 березня нардепи зібралися під куполом і проголосували за безвізовий закон про електронне декларування. Назвали це великою перемогою, а далі знову розділилися по таборах. Лідер президентської фракції БПП Юрій Луценко в той же день не забув з парламентської трибуни покритикувати “Самопоміч” і знову заявити, що нам необхідний новий уряд. Для цього наступного тижня навіть може бути скликане позачергове засідання ВРУ. Інший депутат від БПП Дмитро Андрієвський в ефірі каналу News One розповів, що їхня фракція розглядає на посаду прем’єра кандидатури Наталії Яресько та Володимира Гройсмана. Також дуже несподівано прозвучало ім’я міністра закордонних справ Павла Клімкіна. Але для будь-якої кандидатури потрібно 226 голосів у сесійній залі, які до цього часу вважалися непідйомними для нового прем’єра. 

От тільки тепер, якщо ці 226 за нового голову уряду нарешті знайдуться, спершу потрібна заява Яценюка, якої, принаймні станом на день 18 березня, ще не було. В Арсенія Петровича імунітет до відставки діятиме до вересня (після того, як нардепи провалили голосування за недовіру уряду). Регламентний комітет ВРУ, яким нині керує перший заступник голови комітету, представник прем’єрського “Народного фронту” (голову комітету не призначили досі), забракував спробу відправити уряд у відставку за допомогою нової окремої постанови про звільнення прем’єра. 

фото: AP

І ось тепер знову інформаційний злив про те, що Яценюк таки піде сам, нова коаліція чи по-новому сформована стара буде, а щодо кандидатури Гройсмана вже є компроміс. Але який? “Гройсман також не голосував за відставку Яценюка. Це його окрема гра у своє прем’єрство. Треба називати речі своїми іменами: Гройсман грає у те, щоб стати прем’єр-міністром. Про це не говорять прямо, але я кажу чесно, як воно є. Використовують як ширму Яресько, розповідають про її призначення, уряд технократів… Це байки для Заходу. Вішають їм макарони на вуха, а насправді грають у дуже просту конфігурацію: Гройсман – прем’єр, Ложкін – перший віце-прем’єр... Віддадуть “Народному фронту” якийсь пакет компенсаторів, а ще частиною договорняка буде посада Генпрокурора”, – заявив в ефірі каналу “112” нардеп-журналіст від БПП Сергій Лещенко.

Що найцікавіше, в “Народному фронті”, з яким президентська команда, як повідомлялося, начебто домовилась, ухопилися за слова Лещенка. На офіційному сайті прем’єрської партії з’явилися коментарі нардепа Андрія Тетерука, мовляв, якщо Порошенко і його фракція вже визначились із кандидатурою Гройсмана на чолі уряду, то чому вони про це чесно не скажуть суспільству? “Зрозуміло, що Гройсман – стовідсоткова віддана Порошенкові людина. Із його призначенням Президент нарешті зуміє сконцентрувати у своїх руках максимальну повноту влади в країні”, – заявив Тетерук.

Також 18 березня з’явилася заява фракції “Народного фронту”. “Країна досі не почула від найбільшої фракції Верховної Ради – “Блоку Петра Порошенка” – прізвища кандидатів на посади в уряді. Покажіть нарешті людину, яку ви пропонуєте на посаду прем’єр-міністра, і 226 народних депутатів, які проголосують за цю кандидатуру. Інакше потрібно припинити жити протистоянням і розхитувати ситуацію. Заклики відправити чинний уряд у відставку, не запропонувавши альтернативи, більше схожі на безвідповідальний популізм, а не державницьку позицію”, – зазначено в цій заяві.

У популізм нині граються всі. Президент, який вдає, що він над конфліктом, але з іміджем європейського демократичного політика йде до концентрування всієї влади у своїх руках. Прем’єр, який усіма можливими способами тримався за крісло і заявляв про план реформ, якого не запропонували інші. Але чи цей план реальний? Може, це знову хороші заяви? І як його втілювати, якщо парламент тебе не підтримує? Вже одну коаліційну угоду п’ять фракцій підписували, а потім через амбіції і виторговування для себе дивідендів на різних рівнях провалювали задекларований графік реформ. Менші фракції, які вийшли з коаліції, марять достроковими виборами, бо соціологи пророкують їм великі результати. Але всі без виключення публічно пафосно заявляють, що думають про долю країни…

Якщо брати до уваги інформаційні зливи про торги щодо урядових портфелів, то “Українська правда” з посиланням на свої джерела у різних фракціях повідомляла, що Яценюк начебто готовий поступитися своїм місцем Гройсману, якщо Аваков збереже крісло очільника МВС, Петренко – міністра юстиції, Андрій Парубій стане головою ВРУ, а “Народний фронт” отримає посади міністрів освіти та інфраструктури. Торги ще тривають, бо на Мін’юст і Мінфін у Президента є свої кандидатури. Також повідомляється, що у разі підтримки кандидатури Гройсмана Радикальній партії можуть дістатися Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство екології. Що пропонують “Батьківщині”, не повідомляється, але з радикалами і командною Тимошенко, за інформацією “Української правди”, Гройсман вів перемовини.

Утім нардепи від “Народного фронту” вчора продовжували повторювати, що всі розмови про відставку Яценюка – лише чутки. Голова фракції Михайло Бурбак заявляв: не потрібно таким чином відволікати увагу від можливого провалу відставки Генпрокурора Шокіна. 

Нагадаємо, що цього тижня профільний комітет ВРУ підтримав відповідний президентський проект постанови, який був зареєстрований у парламенті ще 22 лютого. Нардепи могли розглядати цю постанову у четвер, 17 березня, але спікер Гройсман тоді повідомив, що парламент візьметься за Шокіна 29 березня. Тож підтверджується думка про те, що відставку Генпрокурора наші політики прив’язали до відставки Яценюка.

“Досі тривають торги. Мова вже про певний кейс пропозицій та узгоджень. Це не лише прем’єр-міністр. Це й міністри та їх заступники, губернатори. Доєдналася посада Генпрокурора, а також те, хто очолить Нацбанк. Температура торгу і ціна питання зросли”, – каже політолог Віталій Кулик, інформує Радіо Свобода.

А які ж кандидатури на посаду нового Генпрокурора нині обговорюють? У ЗМІ найчастіше лунають імена нинішнього заступника Шокіна Юрія Столярчука та голови фракції БПП Юрія Луценка. Перший варіант означатиме, що нічого не поміняється. Щодо другого варіанта, то Луценко не має ані юридичної освіти, ані досвіду прокурорської роботи. Але це, як повідомляє “Дзеркало тижня”, не заважає фракції БПП вже збирати підписи на підтримку призначення Юрія Віталійовича керівником ГПУ. Видання навіть оприлюднило фото підписних листів, у яких станом на 17 березня було 73 підписи. 

У будь-якому разі Президент не віддасть вплив на ГПУ нікому, хто не є з його оточення. Усі нинішні торги можуть зводитися до того, що звільнять Шокіна, якого багато хто не любить.