Наші західні партнери і далі наполягають на  проведенні виборів у нині окупованому Донбасі і ставлять це питання на перше місце. Так, цього тижня, 29 лютого, дуже цікаву заяву зробив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. 

“Ми постараємося досягти якогось прогресу, особливо в питанні ситуації з безпекою, і обговорити нове виборче право для східної України, для Донбасу, що є основною умовою для проведення виборів, які мають відбутися в першій половині цього року”, – сказав німецький міністр після представлення у Вашингтоні програми ОБСЄ на 2016 рік, повідом­ляє Укрінформ. Саме Німеччина цього року головуватиме в ОБСЄ. 

З одного боку Штайн­маєр говорить про необхідність прогресу у безпековому питанні, а  з іншого дуже важко зрозуміти, як він бачить проведення виборів у Донбасі вже найближчими місяцями. Великі надії він покладає на перемовини глав МЗС “нормандської четвірки”, які відбудуться у Парижі вже сьогодні.

“Ні про які вибори, поки не забезпечено безпеку, говорити неможливо. Згідно з мінськими домовленостями тема виборів стоїть лише третім пунктом після розв’язання безпекових питань та звільнення полонених. Ми готові до діалогу. Припиняються обстріли, насичення зброєю цієї території, звільняються люди, а вже потім говоримо про політичні питання… За півроку неможливо провести вибори на окупованій території. Візьміть хоча б тему реєстру виборців, його немає. За ці два роки хтось народився, хтось досяг 18 років, хтось помер, виїхав. Реєстру немає. Аби його скласти треба час”, – про це заявив в ефірі “5 каналу” представник України в мінській підгрупі з політичних питань Роман Безсмертний. Він також розповів, що донині в Мінську обговорювали лише модальності виборів, а не закон про вибори. 

Учора, 2 березня,  вже відбулось чергове засідання тристоронньої контактної групи у Мінську. Як повідомляє прес-секретар екс-президента України Дарка Оліфер, було підписано два додаткових документи. Перший стосується заборони військових навчань із бойовою стрільбою на Донбасі в 15-кілометровій зоні по обидва боки вздовж лінії зіткнення. Ця угода вступить у дію 4 березня. Але тут треба зазначити, що українська армія і так не проводила навчань біля лінії зіткнення, натомість задля провокацій навчаннями прикривались бойовики з російськими військовими.

Другий підписаний документ регламентує технічні аспекти розмінування 12 раніше згоджених ділянок уздовж лінії зіткнення. Обидва документи підписали від України – Леонід Кучма, від Росії – Борис Гризлов, від ОБСЄ – Мартін Сайдік. До сьогоднішньої зустрічі глав МЗС додаткові угоди завізували також так звані лідери бойовиків Захарченко і Плотницький.

Як бачимо, обидва документи стосуються питання безпеки, але розуміємо, що самі по собі вони не забезпечать принаймні стійкого перемир’я. Зрештою, у Мінську вже домовлялись і про буферну зону, і про відведення озброєння, і не один раз про “режим тиші”. Усі домовленості та нові підписані угоди робили лише ілюзію якогось прогресу у процесі перемовин.

Цього тижня на тлі підготовки дипломатів до перемовин реальна ситуація на Донбасі знову загострювалась. 1 березня загинули троє українських військових, ще 14 отримали поранення. Речник Адміністрації Президента з питань АТО Андрій Лисенко заявив, що найгарячіше було на луганському напрямку. А за інформацією від нашого Головного управління розвідки, 1 березня Росія знову перекинула у Донбас три вагони з боєприпасами, два вагони з танковими двигунами та запасними частинами. Також на окупованих територіях відбувається ротація російських спецпризначенців. А ще бойовики знову обстрілювали населені пункти, які самі ж контролюють, і звинувачували нашу армію.