Двох українських цивільних, а також одного військового луганські бойовики звільнили вчора, 26 лютого. Натомість українська сторона передала шістьох осіб. Загалом обмін планувався у форматі “чотири на шість”, тому на звільнення ще одного українця чекаємо найближчими днями. Це питання – на особистому контролі Петра Порошенка, про що заявила уповноважений Президента з врегулювання ситуації в Донбасі, нардеп, представник України у мінській підгрупі з гуманітарних питань Ірина Геращенко.

Вона також зазначила, що бойовики тримають у полоні ще 131 українця, а те, що цього тижня відбулося вже друге звільнення заручників, лише розблоковує процес.

“За останній тиждень нам вдалося звільнити сімох українців, які довгі місяці були в полоні. Це велика робота Президента, мінської гуманітарної групи (де працюємо я і Медведчук), міжвідомчого центру СБУ. Я переконана, що звільнення відбулись і через наближення зустрічі міністрів закордонних справ “нормандської четвірки” в Парижі, запланованої на 3 березня. Бо ж це буде чи не єдиний позитив, що хоч за якимось пунктом із невиконаних мінських угод є просування. Але українська сторона не вважає звільнення семи заручників прогресом, мовляв, це лише розблокування процесу. Прогрес – коли буде звільнено всіх. Тож ми наполягаємо, щоб питання безпеки і гуманітарні (насамперед звільнення заручників), окрім політичного блоку питань, були ключовими на зустрічі в Парижі. Боремося за кожного заручника!” – написала Геращенко на своїй сторінці у Facebook.

От тільки навряд чи російська сторона, яка конт­ролює бойовиків, погодиться розділяти політичні питання і звільнення заручників. Зрештою, для Кремля тільки політична частина мінських угод має вагу, а всі решта пунктів (чи то припинення вогню, чи то звільнення заручників) ставляться в пряму залежність від того, як Україна виконуватиме путінські вимоги щодо особливого статусу Донбасу, виборів на нині окупованих територіях та амністії для бойовиків. “Пошта” вже повідомляла про те, що кремлівський представник у мінській групі Борис Гризлов цього тижня чітко заявив: для реалізації формату обміну заручників “усіх на всіх” Україна повинна ухвалити закон про широку амністію для бойовиків. Зрозуміло, що за задумом Кремля амністовані бойовики, зрештою, і мали б стати легітимізованими через вибори офіційною владою регіону, що братиме гроші з українського бюджету, але  фактично підпорядковуватиметься Росії. 

У нинішній ситуації полонені-українці залишаються політичними заручниками Кремля. Поки високі дипломати домовляються на різних зустрічах, у різних містах і в різних форматах, понад сотня українських сімей чекає лиш одного – щоб їхні батьки, діти і родичі живими повернулися додому. І ще не можна забувати про тисячі сімей, які чекають своїх рідних не з полону, а з передової.

А дипломати і далі домовлятимуться, як уже згадувалося, 3 березня в Парижі. Тоді відбудеться ще одна зустріч глав МЗС “нормандської четвірки”. Європейці чекають від цих перемовин якогось прориву (зокрема, такі надії висловлювали в МЗС Німеччини). Треба зазначити, що нині риторика наших західних партнерів дещо змінилась. Якщо раніше вони вимагали від України якнайшвидшої конституційної реформи і фактично “особливого статусу” для Донбасу (тобто односторонньо виконати “Мінськ-2”), то тепер першочерговим питанням вважають проведення виборів. Саме про необхідність виборів на нині окупованих територіях неодноразово заявляли глави МЗС Німеччини  Франк-Вальтер Штайнмаєр і Франції Жан-Марк Еро цього тижня під час дводенного візиту до Києва. “Ситуація з безпекою не може бути виправданням тому, щоби ми припинили рухатися до схвалення закону про вибори”, – підкреслював Штайнмаєр, повідомляла “Європейська правда”. 

Виглядає так, що європейці наполягатимуть на ухваленні закону про вибори в Донбасі до виведення російських військ і встановлення українського конт­ролю за кордоном. Європейці знову не розуміють чи просто не хочуть розуміти всіх небезпек своєї позиції. Але такий закон, як і закон про амністію, може ухвалити тільки український парламент. Європейським “арбітрам” час би вже це зрозуміти. 

Також зазначимо, що напередодні зустрічі міністрів 2 березня в  Мінську відбудуться чергові перемовини тристоронньої контактної групи. “Поступово розробляється якесь більш довгострокове бачення подальшого переговорного процесу згідно з алгоритмом і механізмом реалізації мінських угод. У подальшому ці процеси йтимуть паралельно — у мінському форматі і у форматі “нормандської четвірки”. Обидва процеси важливі для пошуку можливих варіантів”, – каже співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, повідомляє Радіо Свобода.

Експерт також зазначає, що швидкого вирішення конфлікту нині не треба чекати. Насамперед необхідно припинити вогонь, обмінятися полоненими, провести розмінування, і тільки після цього братися за політичні питання.