Цього тижня, незважаючи на напружену ситуацію всередині коаліції, Верховна Рада України прийняла низку важливих законопроектів, необхідних для успішної боротьби з корупцією у державних органах та на державних підприємствах. 

Так, законопроект №3062 забрав у міністерств право управляти державними підприємствами та зобов’язав керівників публічно звітувати про свою діяльність. “Держава зберігає права акціонера, але основні повноваження з управління держкомпаніями перейдуть від міністерств до незалежних наглядових рад. Вони мають захистити держпідприємства від політичного втручання та забезпечити ефективну, прозору роботу компаній в інтересах громадян”, – зазначив старший радник міністра економічного розвитку і торгівлі Адомас Аудіцкас.

Депутати також ухвалили зміни до Земельного кодексу України, які узаконили можливість набуття власності на землю на підставі відкритих торгів. “Сьогодні у всіх з’явилася можливість взяти участь у земельних торгах. Ми створили нормальну, зрозумілу процедуру продажу землі. Де буде попит – ціна на землю буде рости, де не буде попиту – залишиться стартова ціна”, –  розповів член фракції БПП “Солідарність” Сергій Мельник.

Проте найбільшим випробовуванням для народних депутатів став так званий безвізовий пакет законів, які повинні узгодити українське законодавство з європейськими вимогами до кримінального процесу та діяльності прокуратури. На початку тижня у Міністерстві закордонних справ повідомили: ці закони потрібно ухвалити невідкладно, бо 19 лютого Європейська комісія подаватиме до Ради ЄС пропозицію скасувати візи для України та Грузії.

Підтримати необхідні законопроекти закликав і Президент України Петро Порошенко. “Вихід із парламентсько-урядової кризи потребує швидких і рішучих дій, але ця криза жодним чином не повинна перешкоджати європейській інтеграції України. Залишився буквально один-єдиний день, навіть лише вечір, для ухвалення останніх кількох законів, які відчиняють двері громадянам України для безвізових поїздок до країн Євросоюзу”, – йдеться у його зверненні на офіційному сайті глави держави. 

З його слів, ці документи є важливими не лише для ЄС, а й для самої України, бо прописують механізми боротьби з корупцією.

І під пильним оком Президента та громадськості 18 лютого прийняли законопроекти під номерами 4054, 4055 та 4056. Перший із них врегулював положення про спеціальну конфіскацію (безоплатне вилучення) майна. За проект закону проголосували 252 депутати, цілком проігнорували його лише партія “Відродження” та “Опозиційний блок”.

Законопроект №4055 вніс зміни у діяльність Генеральної прокуратури. Згідно з документом, адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) займатимуть на підставі результатів публічного конкурсу. До нього матимуть вільний доступ представники засобів масової інформації, журналістів допускатимуть і на засідання конкурсної комісії, які транслюватимуть у режимі реального часу в мережі Інтернет. Документ визначив, що про час і місце проведення засідань повідомлятимуть на офіційному сайті Генеральної прокуратури України (ГПУ) не пізніше, ніж за 24 години до початку засідання.

Законопроект №4055 підтримали 302 народні депутати, лише “Опозиційний блок” проігнорував голосування у повному складі. Важливо, що Верховна Рада відмовилася від дискусійних поправок, які напередодні пропонував Президент. Вони передбачали, що Генпрокурор міг самостійно звільняти та обирати керівника САП, двічі поспіль відхиляти кандидатів на посаду від конкурсної комісії. 

17 лютого ці поправки розкритикував і посол ЄС в Україні Ян Томбінський. “Проект закону “Про прокуратуру” надає забагато повноважень прокуророві, що зможе відхиляти кандидатури на посаду спеціалізованого прокурора по боротьбі з корупцією, запропоновані незалежною конкурсною комісією. Нові поправки повинні вирішити цю проблему так, щоб забезпечити цілковиту незалежність Спеціалізованого антикорупційного прокурора”, – йдеться в заяві на офіційній сторінці представництва ЄС в Україні у Facebook.

Законопроект під номером 4056 – останній із “безвізового пакетa” – розширив повноваження Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів з безвізового пакетa.

Агентство створили 10 листопада 2015 року як окремий незалежний орган, що відповідає за розшук незаконно набутих активів, які підлягають арешту. Прийнятий 18 лютого закон надав Агентству право не лише зберігати арештоване майно, а й володіти, користуватися та розпоряджатися ним. Агентство відтепер зможе продавати арештоване майно, якщо його зберігання зумовить знецінення майна. Заробітна плата службовців залежатиме від ефективності їхньої роботи, тобто від вартості поверненого майна, яким заволоділи незаконно. 

За законопроект №4056 проголосували 293 народні депутати. У повному складі його підтримали члени Радикальної партії Олега Ляшка та Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”, “за” проголосували також майже всі присутні з фракцій БПП “Солідарність”, “Об’єднання “Самопоміч”, групи “Воля народу”. З “Опозиційного блоку” за документ віддала голос однa особа. 

Зі слів депутата від фракції ВО “Батьківщина” Сергія Соболєва, ці безвізові закони не є досконалими і потребують доопрацювання, але фракція їх підтримала, враховуючи той факт, що днями розглядатимуть можливість надання Україні безвізового режиму. 

“Верховна Рада розглянула та ухвалила всі закони з “безвізового” пакетa! Парламент виконав свій обов’язок перед українським суспільством. Ми зробили все від нас залежне, щоб остаточно зруйнувати залишки залізної завіси, яка досі була між Україною та Європою. Варто наголосити, що це не просто закони – це закони антикорупційні за своїм змістом. Дякую усім колегам за продуктивну роботу та європейські рішення!”, – написав на своїй сторінці у Facebook спікер ВРУ Володимир Гройсман після голосування 18 лютого. 

Без ложки дьогтю не обійшлося. Нею стали два законопроекти під номерами 3700 та 3755. Перший – змінив закон “Про вибори народних депутатів України”, другий врегулював порядок електронного декларування осіб, що займають посади в органах влади та місцевого самоврядування.

Прийнятий 16 лютого законопроект 3700 закріпив за партією право виключати кандидата з виборчого списку вже після оголошення результатів виборів. Для цього достатньо лише рішення з’їзду політичної партії, йдеться в документі. Що найцікавіше, дія цього закону має зворотну силу (!) і поширюється на результати позачергових виборів, які відбулися 26 жовтня 2014 року. Тобто, якщо цей закон набуде чинності, з’їзди партій зможуть уже зараз коригувати списки і не допускати до парламенту тих членів партії, які мали б туди потрапити в порядку черговості. 

У документі не визначили, на яких саме підставах партія може виключити кандидата з виборчого списку. Активісти Громадянської мережі ОПОРА вказують на те, що закон приймали з порушенням регламенту, адже за нього голосували доти, доки не отримали достатньої кількості голосів. В ОПОРі запевняють: це рішення ставить інтереси партії вище за волевиявлення виборців, підриває довіру до голосування взагалі.

Ініціаторами суперечливого документа є лідери п’яти депутатських фракцій: БПП “Солідарність”, “Народного фронту”, “Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Батьківщина”, Радикальної партії Олега Ляшка. Підтримали документ 326 нардепів. Впадає у вічі, що його не проігнорував навіть “Опозиційний блок”, віддавши за нього 25 голосів. Натомість жоден представник партії “Відродження” законопроект не підтримав.

Зі слів народного депутата від БПП “Солідарність” Сергія Лещенка, закон приймали, щоб усунути зі списку БПП нинішнього адвоката Корбана Андрія Богдана, бо саме він – перший у черзі на потрапляння до парламенту від пропрезидентського блоку, – інформує “Дзеркало тижня”.

Прийнятий 16 лютого закон намагалися відмінити вже 18 лютого, проте в парламенті не знайшлося достатньої кількості голосів.

16 лютого прийняли й законопроект із реєстраційним номером 3755. У документі визначено, що особи, уповноважені виконувати функції в державних органах та органах місцевого самоврядування, повинні задекларувати свої доходи, а всі дані будуть доступними в мережі Інтернет. 

Згідно з прийнятим документом, електронні декларації запрацюють вже 2016 року, проте відповідальність за неправдиві відомості може наступити лише з 2017-го. Крім того, витрати, які підлягають декларуванню, підняли у п’ять разів, порівняно з урядовим проектом: з 20 до 100 мінімумів. Закон визначив, що членами сім’ї осіб, яких зобов’язали подавати декларації, є лише діти та чоловік (дружина). Автором законопроекту є депутат Вадим Денисенко (з БПП “Солідарність”). 

Електронне декларування необхідно запровадити, бо наприкінці грудня 2015-го Київ зобов’язався запустити роботу Національної агенції із запобігання корупції (НАЗК), що слідкуватиме за способом життя державних службовців, контролюватиме й перевірятиме їх декларації, зберігатиме та оприлюднюватиме їх. На підставі такого зобов’язання 18 грудня Європейська комісія схвалила роботу України, спрямовану на отримання безвізового режиму 2016 року.

Посол ЄС в Україні Ян Томбінський розкритикував прийнятий закон “Про електронні декларації” (№3755). На його думку, він не відповідає антикорупційним зобов’язанням, прийнятим українським керівництвом. “Потрібно негайно запустити ефективну систему контролю за деклараціями активів і забезпечити, щоб Національне агентство з питань запобігання корупції мало можливість виконувати свою місію – запобігти та викривати корупцію”, – йдеться в заяві на сторінці Представництва ЄС в Україні у Facebook.

Цей закон може віддалити Україну від безвізової перспективи, проте відмінити його 18 лютого депутати не змогли – їм забракло голосів.