Учора про те, що коаліція юридично продовжує існувати, заявив перший віце-спікер Андрій Парубій. “Хочу зробити важливе повідомлення про те, що створення і розпад коаліції – це не тільки важливі позиції, а й юридичний формат. Під коаліцією є більше 226 підписів, тож сьогодні юридично коаліція існує. Наголошую: вона існує і надалі працює! Ми показали, що вона здатна працювати, що відповідальних депутатів у залі є достатньо для прийняття надважливих для України рішень. Тому в керівництва парламенту немає підстав оголосити, що коаліція розпалась. І не може бути жодного 30-денного терміну, доки в керівництва парламенту нема відповідної заяви”, – повідомив він, закриваючи засідання парламенту 19 лютого.

Ще перед цим Олег Ляшко з трибуни виступав категорично проти такого трактування того, де насправді перебуває його фракція нині. 

“Ні в кого до вчорашнього дня, доки не заявили про вихід із коаліції “Самопоміч” і “Батьківщина”, не було сумнівів, що радикали – в опозиції. Сьогодні кажуть, що ми начебто в коаліції… Я взяв копію реєстраційної картки Секретаріату голови Верховної Ради, де чітко вказано, що наш лист отримано, що голова Верховної Ради з ним ознайомлений. Ось витяг із протоколу засідання фракції Радикальної партії, на якому одностайно було прийнято рішення про наш вихід із коаліції. Ось заява фракції щодо виходу з коаліції… У регламенті Верховної Ради нема ніякої згадки “коаліції”. Тому що на вимогу Януковича цілий розділ, який регламентує порядок формування коаліції, у 2010 році був вилучений. Єдина згадка про коаліцію – у Конституції, де сказано, що фракції, які мають загалом 226 голосів, формують коаліцію”, – заявляв 19 лютого з трибуни парламенту Ляшко.

Треба зауважити, що юридичні нюанси справді дають політикам поле для маневру. У 2010 з регламенту ВРУ прибрали цілу главу, яка стосувалася процедури розпаду коаліції. Тепер (точніше, це можна було зробити ще рік чи два тому) ці норми треба або повертати, або якось по-новому прописувати. 

фото: arenanews.com.ua

Також нині деякі політики нагадують про рішення Конституційного Суду часів Януковича про можливість формувати коаліцію не лише з фракцій, але й з окремих нардепів. Це суперечило рішенню КС від 17 вересня 2008 року і стосувалося глави регламенту ВРУ, якого, як ми вже зазначали, нині нема.  Але воно було, тобто шлях для спекуляцій знайти можна.

“6 квітня 2010 року було ухвалено Конституційним Судом, а 8 квітня оголошено рішення про те, що кожен народний депутат як обранець українського народу може бути самостійним учасником коаліції. Так тоді Янукович легалізував більшість на свою підтримку. Я думаю, що цей метод активно може бути використаний і сьогоднішньою владою”, – зазначив у кулуарах парламенту 19 лютого позафракційний нардеп Микола Томенко, який не так давно вийшов із БПП, повідомляє канал “24”.

Але тут кілька зауваг. По-перше, чи піде Президент на трюк, який використовував Янукович? І чи взагалі цей варіант буде потрібний? 

Радикальна партія нині має “золоту акцію” для порятунку коаліції нинішньої чи швидкого формування наступної. Але також треба розуміти, що радикали хочуть нової коаліції. Зрештою, усі члени цієї фракції могли б індивідуально відкликати свої підписи з-під коаліційної угоди, і тоді вже нема куди діватись – лише домовлятися про формування нової більшості. Будуть іміджеві втрати, бо доведеться визнати, що півроку вони таки залишались у коаліції. Але ще невідомо, скільки триватимуть розмови про те, існує чи ні коаліція.

У “Народному фронті” нині йдуть далі “втримання” у нинішній коаліції радикалів. Нардеп Антон Геращенко спершу в кулуарах парламенту розповідав журналістам, що в коаліції  є понад 250 нардепів, а на своїй сторінці у Facebook писав про понад 235. Він згадував про приклади Ганни Гопко, Віктора Кривенка, Павла Кишкаря, Остапа Єднака, Вікторії Пташник, яких виключили з фракції “Самопомочі”, але вони залишились у коаліції. Також він писав, що такі ж приклади були у БПП. Враховуючи Радикальну партію, Геращенко стверджує, що коаліція має 260 штиків.

Варто наголосити, що вже час усім бути чесними. Самим коаліціянтам чи керівництву парламенту давно необхідно було продемонструвати суспільству весь персональний склад депутатів, які і далі перебувають у коаліції. Бо вже надто багато спекуляцій на цю тему. 

Зауважимо, що цього тижня були заяви про вихід з коаліції депутатів-мажоритарників від Львівщини Дмитра Добродомова, Олега Мусія та Богдана Матківського (раніше вони були в лавах фракції БПП, але останні місяці були вже позафракційними). Також про вихід з коаліції заявив ще один нардеп із Львівщини Андрій Антонищак, який є членом БПП. 

Натомість у фракцію БПП повернули депутата Олега Барну, який у грудні виносив з-за парламентської трибуни прем’єра. Тоді він заявляв, що його виключили з фракції, аби зберегти коаліцію, а тепер каже, що у БПП визнали його правоту і що з Яценюком треба поводитися ще жорсткіше.

Скільки б “Народний фронт” не заявляв про те, що коаліція є, від цих заяв  нічого не зміниться. Яценюк у будь-якому разі не зможе бути повноцінним керівником уряду. Навіть якщо він чудом залишиться на посаді, Президент нав’яже йому сильного першого віце-прем’єра. У парламенті в Яценюка також підтримки для ухвалення важливих рішень нема. Але нинішній прем’єр і далі хапається як за соломинку за те, що коаліція існує, бо спікер не оголосив про її розпад. Учора в інтерв’ю українським телеканалам він знову повторив стару пісню про те, що потрібно оновити коаліційну угоду, затвердити новий план дій і доформувати уряд. При цьому Яценюк не забув згадати, що необхідно завершити перемовини з Радикальною партією, аби вона “і юридично, і фактично повернулася в коаліцію”.

Щодо позиції ББП, то за останні дні у ЗМІ голова фракції Юрій Луценко вже і спростовував, що Президент дав Яценюку три місяці для відставки за власним бажанням, і заявляв, що не виключене голосування за постанову про відставку прем’єра через три тижні. Таким чином, начебто можна буде обійти те, що впродовж однієї сесії неможливо двічі голосувати за недовіру уряду, але з відставкою прем’єра піде весь Кабмін. 

У президентській силі й далі мусолять тему із масштабним переформатуванням уряду. Перемовини тривають з усіма фракціями, які є чи були в коаліції. Так, “Українська правда” з посиланням на джерела в АП пише про те, що Олег Ляшко хоче обійняти  посаду спікера ВРУ, а також отримати для фракції два міністерські крісла (серед них Мінекології), а також контроль за “Укроборонпромом”. 

Зрозуміло, що перемовини поза стінами парламенту (а так відбувалось і раніше) ще триватимуть. Тепер у ВРУ аж три непленарні тижні – депутати зберуться під куполом 15 березня. За цей час можна як домовитися про коаліцію та уряд (варіантів багато), так і провалити все та  усім визнати, що позачергові вибори неминучі (але тоді ще треба вирішити, з якої дати рахувати термін розпаду коаліції і на коли призначати вибори).