Віталія Каська (на фото) призначили заступником Генпрокурора в травні 2014 року. За неповних два роки роботи він став упізнаваною особою. Зокрема, співпрацюючи з іншим заступником Генпрокурора Давідом Саквалерідзе, він зміг відкрити кримінальну справу проти “діамантових прокурорів” (Володимира Шапакана та Олександра Корнійця, яких зловили з 500 тис. доларів, а також коштовностями та цінними паперами). Після відкриття цієї справи обидва заступники Генпрокурора неодноразово заявляли про тиск, який чинять на слідчих, щоби не допустити обвинувального вироку щодо підозрюваних.

Про напружені стосунки між Генпрокурором Віктором Шокіним та Віталієм Каськом можна було судити з того, що Касько не про­йшов конкурсу на посаду антикорупційного прокурора та з того, що пан Шокін неод­норазово забороняв йому летіти до США.

У конкурсі на антикорупційного прокурора Віталій Касько пройшов до останнього етапу, його кандидатуру дуже підтримувала американський прокурор, член конкурсної комісії Мері Батлер. Проте ніхто з українських членів журі. З-поміж причин, які викликали сумніви щодо його кандидатури, називали підозрілий спосіб привласнення двох квартир у Києві, а також невизначеність стосовно справи “діамантових прокурорів”, за яку він, начебто, не готовий брати відповідальність. 

Заява на звільнення Віталія Каська, яку він оприлюднив 15 лютого, починається словами: “Прошу звільнити мене із займаної посади та з органів прокуратури за власним бажанням. Таке бажання обґрунтоване тим, що нинішнє керівництво прокуратури остаточно перетворило її в орган, де панує корупція і кругова порука, а будь-які спроби змінити цей стан речей всередині прокуратури відразу і показово переслідуються”. З його слів, Касько зрозумів, що перебуваючи всередині прокуратури, нічого змінити неможливо, а західні партнери його рішення підтримали. 

“Тут працює не право і закон, а свавілля і беззаконня, а ключові позиції в Генеральній прокуратурі з кожним днем обіймає все більше вихованців та послідовників сумно відомого Пшонки. За ширмою нібито формально реформованого органу ховається все те ж політичне опікунство, прямий і тотальний тиск на слідчих та прокурорів, умисна професійна деградація, бездіяльність та безкарність... Бути частиною органу, що замість охорони закону здійснює та толерує тотальне беззаконня, я не можу і не хочу”, – йдеться у заяві на звільнення Віталія Каська. 

Натомість у Гепрокуратурі таке рішення вважають піаром, до якого Віталій Касько вдається вже не вперше, розповів телеканалові “112 Україна” прокурор ГПУ Владислав Куценко, інформує ЛІГА.net. 

“Перше – нібито справа діамантових прокурорів, яку він згадує... Перші два місяці пан Касько активно піарився на ній. Генеральний прокурор закріпив за ним слідство у цій справі, саме за його підрозділом, і ніхто інший не втручався в їхню роботу”, – розповів прокурор Куценко. З його слів, коли справа дійшла до суду, Віталій Касько почав заявляти, що її не знав і не вивчав. 

Ще один аргумент Владислава Куценка на користь того, що Віталій Касько не мав підстав подавати у відставку, є наказ Генерального прокурора від 5 лютого 2016 року, згідно з яким відділ організації діяльності в сфері запобігання та протидії корупції безпосередньо був закріплений за паном Каськом. На рішення Віталія Каська вже відреагували західні партнери України. “Касько був поборником змін у ГПУ. Його звільнення перерве прогрес реформ в Україні”, – висловив свою думку посол США в Україні Джеффрі Пайєтт на своїй сторінці у Twitter. Проте він запевнив: США й надалі надаватимуть допомогу тим працівникам прокуратури, які прагнуть діяти в межах нових правил.

Колега Віталія Каська – Давід Саквалерідзе – на своїй сторінці у Facebook висловив жаль стосовно відставки “моральної людини”, проте зазначив: “Я вважаю, що потрібно продовжувати працювати і щодня боротися за кожне позитивне зрушення. Ніколи не пізно зачинити двері і піти з гідністю”.

Зі слів Віталія Каська, після звільнення він планує займатися адвокатською діяльністю. Натомість Антон Геращенко, коментуючи ситуацію для інтернет-видання “ГОРДОН”, сказав: “Касько повинен приєднатися до громадянського суспільства і зі своїми знаннями про структуру системи допомогти добити українську бюрократію і корупцію. Тоді це буде хороший вчинок. Але якщо він просто відійде в бік, буде зовсім погано”.