А саме зараз, у лютому, Україна очікує на рішення про  відновлення співпраці з МВФ і третього траншу кредиту.

У середу, 3 лютого, Петро Порошенко зустрівся з Абромавичусом, потім зібралося найближче оточення глав держави та уряду, а в четвер, 4 лютого, відбулася зустріч Президента, прем’єра та спікера ВРУ з послами країн “Великої сімки” та ЄС. 

А ще в четвер відбулося позачергове засідання уряду, на якому четверо міністрів, які раніше заявляли про відставки, вирішили залишитися на посадах. Абромавичус у цьому участі не брав.

Уже вчора, 5 лютого, відбулося засідання ради коаліції за участі прем’єра та спікера. А тепер трохи детальніше про те, що відомо з усіх цих перемовин та що це може означати для майбутнього уряду і коаліції.

Почнімо з наближеного до Президента нардепа Ігоря Кононенка, якого в тиску на своє міністерство і намаганні контролювати держкомпанії звинуватив Айварас Абромавичус. Із початком цього скандалу було багато розмов про те, чи складе Кононенко мандат. Сам він заявляв, що готовий, але, вочевидь, до цього поки не йде. У фракції БПП це обговорювали. Як повідомляють ЗМІ, самого Кононенка тоді не було. Зрештою, після сварок вирішили дочекатися завершення розслідування НАБ.

З’явилась лише заява про те, що сам Кононенко тимчасово, на період розслідування озвучених Абромавичусом фактів Національним антикорупційним бюро, склав повноваження першого заступника голови фракції БПП. Також Кононенко заявив, що він наполягає на спільному з Абромавичусом проходженні детектора брехні.  

Наразі є лише інформація, що Абромавичуса запросили на допит у НАБ у понеділок, 8 лютого. Щодо його майбутнього в уряді, то після зустрічі із Президентом він начебто мав думати, чи залишиться. 

На засідання фракції БПП його також  запросили, але Абромавичус не прийшов (його запросили повторно). Зараз він на лікарняному, але його таки вдалося покликати в Кабмін, коли 4 лютого міністри домовлялись про свої подальші дії. 

Як повідомляє “Українська правда”, Абромавичуса три години вмовляли відкликати заяву про відставку. Він начебто так і не зміг чітко пояснити свої дії. “Ми його запитали: “Айварасе, ти зробив те, що зробив. Які варіанти  бачиш далі?” Він сказав, що міг би повернутися, якби, наприклад,  звільнили Генпрокурора Віктора Шокіна. Ми здивувалися: де ми, а де Шокін? При чому тут Шокін? Він далі каже: “А чому б прем’єрові не подати у відставку?” Ми запитали: “А хто тоді прем’єр?” Він: “Може, Наталія Яресько”. Вона шокована, інші сміються. Далі він пропонував звільнити голову ДФС Романа Насірова. Повний сумбур і потік свідомості”, – так “Українська правда” переказує слова одного з неназ­ваних міністрів-учасників розмови.

Абромавичус начебто нарікав на те, що у  нього та його команди (яка теж іде у відставку) мала зарплатня і що Адміністрація Президента втручається в їхню роботу.

А коли дійшло до заяв міністра аграрної політики Олексія Павленка, міністра інформаційної політики Юрія Стеця, міністра інфраструктури Андрія Пивоварського та міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, які відкликали ще раніше написані заяви про відставку,  прес-служба Мінекономрозвитку повідомила, що їхній шеф цього не робитиме.

Вочевидь, Абромавичус налаштований серйозно. Але треба розуміти, що за цю відставку має проголосувати парламент. У “Народному фронті” майже одразу заявили (хоч і не проводили засідання фракції, присвяченого цьому питанню), що не підтримають відставки. 

У БПП також уже вирішили, що принаймні до звіту уряду 16 лютого за цю відставку не голосуватимуть.

Щодо логіки дій самого Абромавичуса, то нині версій дуже багато: від гри на випередження (начебто його б і так звільнили) до гри на позачергові вибори (начебто Саакашвілі, з яким зустрічався Абромавичус перед своєю заявою, нині робить усе можливе для виборів та “висмикує” людей із президентської команди). 

Треба розуміти, що нинішню ситуацію дуже вигідно для збереження посади прем’єр-міністра може використати Арсеній Яценюк. Під час години запитань до уряду 5 лютого у ВРУ він заявив, що Абромавичус перебуває під захистом уряду і фракції “Народного фронту”. 

Найважливіше те, що тепер Яценюк, якому вдалося продемонструвати нібито  єдність міністрів (хоч і без Абромавичуса), ставить питання руба: або йдуть у відставку всі міністри, або ніхто. Усі незгідні парламентарі можуть збирати підписи під постановою про відставку уряду. 

За інформацією вже згаданої “Української правди”, відкликання заяв міністрів про відставку погоджувалось між Президентом і прем’єром. Фактично в уряді до мінімуму звелася кількість вакантних посад. Тепер це тільки Міністерство екології, а ще посади першого віце-прем’єра, віце-прем’єра з питань євроінтеграції і віце-прем’єра з питань АТО, які лише можуть створити. 

фото: president.gov.ua

Тим  часом нардепи з БПП Мустафа Найєм і Сергій Лещенко вже заявляють, що на стратегічній нараді в АП було досягнуто домовленості  про збереження Яценюка на посаді глави в уряді. І хоч голова фракції БПП Ігор Луценко спростовує будь-які домовленості в обхід парламенту, у нинішній ситуації повна зміна уряду виглядає все менш імовірною. 

Окрім цього, повідом­ляється, що на зустрічі з іноземними послами основ­ним меседжем було недопущення дострокових парламентських виборів і єдність української влади. Після цієї зустрічі Президент заявив, що уряд треба негайно перезавантажити, але міністри-реформатори зі своїми командами мають залишитися. Радник Президента Олег Медведєв зазначав, що “негайно” означає “у лютому”. Тепер треба думати, що означають слова Президента про “перезавантаження” (чи це зміна уряду, чи лише заповнення вакантних посад разом із оновленням плану реформ) і кого він вважає найбільшими реформаторами.

Але дочекаємося  16 лютого. Побачимо, як до і після цього розгортатимуться події. Після ради коаліції 5 лютого у ЗМІ з’явилась інформація про те, що “Самопоміч” і “Батьківщина” категорично відмовилися працювати з урядом Яценюка і подавати свої кандидатури до нього, якщо не буде повної зміни Кабміну. 

“Самопоміч” нині взагалі залишилася дуже ображеною. В партії дуже обурені, що міністр АПК Павленко, який пройшов в уряд за її квотою, не обговорив із політичною силою відкликання своєї заяви про відставку. Голова фракції Олег Березюк заявив, що Павленко більше не представляє “Самопоміч”. От тільки кому від цього гірше?..

Якщо вдасться зберегти єдність між найбільшими фракціями БПП та “Народного фронту”,  іншим фракціям, які таки наважаться на вихід із коаліції, треба буде вже не звинувачувати інших у тому, що хтось готує позачергові вибори, а визнавати, що саме вони роблять усе можливе для цих виборів. Окрім того, не виключений і  варіант зі зміною регламенту і дозволом входити до коаліції позафракційних депутатів, що також може врятувати нинішній парламент у найбільш кризовий час.