Гривня й далі падає…

Національний банк України та уряд досі не змогли стабілізувати курс національної валюти

фото: telegraf.com.ua
Першого лютого НБУ знизив офіційний курс гривні на 40 копійок – до 25 гривень 60 копійок за долар. Ще 29 січня американська валюта кош­тувала 25 гривень15 копійок. Офіційна вартість євро становить 27 гривень 90 копійок.
Так, гривня дешевшає, товари дорожчають, експерти шукають цьому причини. Державні інститути – Національний банк України (НБУ) та Міністерство фінансів – пояснюють цю ситуацію падінням цін на нафту, панікою на ринку (мовляв, заспокойтеся) або іншими сезонними факторами.
Згідно з макроекономічним і монетарним оглядом НБУ за січень 2016, в грудні 2015-го та на початку нового року посилилася турбулентність на валютному ринку, внаслідок чого відбулася “помірна девальвація обмінного курсу гривні до долара США”. 
В умовах плаваючого (а не фіксованого) курсу гривні, його визначають, насамперед, експортні надходження, які зменшилися через падіння світових цін на сировинні товари та через сезонні фактори, йдеться у звіті.
До сезонних факторів, згідно з доповіддю, належать збільшення в грудні кількості безробітних, через що зріс і тиск на ринок праці. В Нацбанку наголошують: кількість готівки на валютному ринку України зросла, а попит на неї – знизився, тому й відбувається знецінення. 
Згадують і про те, що падає ціна на нафту, а Федеральна резервна система США, підвищивши процентну ставку, укріпила курс долара до євро, що посилило девальвацію валюти країн-експортерів сировини, до яких належить й Україна.
Проте ці причини переконують не всіх. Раніше “Пошта” повідомляла, що, на думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, гривня падає через спекуляції українських банків, від яких не захищає ні уряд, ні Нацбанк.
Такої ж думки екс-заступник голови НБУ Ігор Шумило. На його переконання, ключовими чинниками нестабільності валютного курсу є неякісна валютна і монетарна політика НБУ, непрозорі рішення та дії Нацбанку, його непідзвітність суспільству, зокрема через затягування з формуванням ради НБУ. 
Саме цей орган представляє суспільство в казначействі, йдеться у статті Ігоря Шумила для DT.UA. Рада НБУ розробляє основну стратегію політики Нацбанку, оцінює дії правління та окремих його членів, призначає заступників голови банку.
На думку Ігоря Шумила, політика Нацбанку породжує недовіру як до самого інституту, так і до національної валюти, адже попит на іноземну – значно вищий, ніж на гривню. Зрештою, всі чинники, які зараз послаблюють курс національної валюти, можна було передбачити заздалегідь, а те, що цього не зробили, свідчить про непрофесіоналізм посадовців.
“Дедалі поширенішою стає думка, що дії НБУ зумовлені бізнес-інтересами окремих впливових осіб у рамках перерозподілу власності, що відбувається зараз в Україні. Як результат ми маємо ще більше посилення недовіри з боку бізнесу та населення до національної валюти, зростання девальваційних, а відповідно, й інфляційних очікувань, відсутність підтримки НБУ з боку банківської спільноти, а через банки – і головних суб’єктів валютного ринку”, – йдеться в статті.
Ігор Шумило зазначає, що прогнозам НБУ та Мінфіну не довіряє ніхто, навіть вони самі. Адже очікувані та реальні показники дуже відрізняються. Незважаючи на обіцяні владою 24 гривні за долар, люди прогнозують, що до кінця року валюта США коштуватиме 27 гривень 20 копійок.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4586 / 1.55MB / SQL:{query_count}