Арсеній Яценюк ще 24 січня анонсував, що одним із пріори­тетів державної політики 2016 року є максимальне спрощення процесу надання адміністративних послуг. “Основ­ну увагу зосередимо на реформі Державної фіскальної служби. Кілька українських митниць перейдуть під управління провідних іноземних компаній – надзвичайний спосіб протидіяти корупції”, – розповів тоді Арсеній Яценюк.

І вже через два дні, 26 січня, цю заяву підтвердила міністр фінансів Наталія Яресько. “Ви знаєте, що торік ми активно працювали та обговорювали реформування податкового законодавства, – почала міністр свій виступ. – Але ми також розуміємо, що зміни до податкового законодавства – лише одна з важливих частин, над якими потрібно працювати, щоб реально покращити інвестиційний клімат в Україні”.

Ключовим завданням Міністерства фінансів на 2016 рік та особистим зав­данням для себе Наталія Яресько назвала реформування Державної фіскальної служби, щоби та перетворилася на дійсно прозору сервісну службу, де будь-який суб’єктивізм і корупція зведені до мінімуму.

Державна фіскальна служба (ДФС) виникла 27 травня 2014 року на основі колишнього Міністерства доходів і зборів, яке свого часу сформував уряд Азарова. Відтоді ДФС об’єднує Державну податкову і Державну митну служби, а підпорядковується Міністерству фінансів.

Отже, 2016-го Мінфін намагатиметься перекрити дорогу контрабандистам до України. Нині  незаконний імпорт у нашій державі процвітає, і на це є кілька причин. Одна з них – непродумана система імпорту. 

Згідно з нею, ввезення товарів на територію України може відбуватися за звичайною або за спрощеною процедурами. Зазвичай товари, які перетинають український кордон, перевіряють на внутрішній митниці, і тільки після цього їх отримують підприємства. 

Але є ще спрощена процедура імпорту – ІМ40ЕА. Її застосовують щодо тих компаній, які митниця вважає добросовісними. У такому разі після перетину кордону товари без перевірки на внутрішній митниці одразу прямують на підприємства.  Які ж компанії добросовісні, визначають працівники митниці завдяки спеціальній системі, що аналізує ризики. Вона працює в автоматичному режимі, перевіряє, чи компанія-імпортер має ознаки фіктивної, та повідомляє про це митників. Наприклад, якщо засновником, директором і бухгалтером підприємства є одна й та ж особа, то, ймовірно, компанія фіктивна, тобто її варто перевіряти за звичайною процедурою.

Проте через недосконалі профілі ризику митний контроль за спрощеною процедурою проходять і ті, що на це не мають права. “Крім добросовісних підприємств, які користувалися спрощеною процедурою і щодо яких не виникає ризиків, цією процедурою користується й недобропорядний бізнес, який через спрощену систему ухиляється від сплати податків, адже зменшує вартість і вагу товарів, декларуючи дешеві товари замість дорогих”, – пояснила Наталія Яресько.

Із її слів, у 2015 році за спрощеною процедурою оформили 30 тисяч митних декларацій на суму 21 млрд 2 млн грн, а це становить 9,2% всіх імпортних митних декларацій.

Аби зменшити цей показник, міністр фінансів доручила голові ДФС Роману Насірову перевірити документи і виявити, чи були порушення та зловживання з боку посадових осіб, чи ігнорували вони застереження автоматизованої системи аналізу. Стосовно правопорушників, то міністр фінансів зобов’язала Романа Насірова розпочати службові розслідування. Крім цього, очільник ДФС повинен буде підготувати й доопрацювати профілі ризику, щоб вони не допускали до спрощеної системи імпорту контрабандистів. 

“Користуватися системою спеціальних спрощень для митного оформлення мають лише добросовісні підприємства, щодо яких система ідентифікації митниці не бачить ризиків!” – наголосила Наталія Яресько.

Проте вдосконалення автоматизованої системи ідентифікації – не єдина зброя Мінфіну проти корупції на митниці. “Наступної середи маємо намір подати на розгляд Кабінету Міністрів тендерну документацію, щоб залучити міжнародні компанії до управління частиною української митниці на нашому західному кордоні”, – повідомила міністр.

Тобто 3 лютого уряд може прийняти рішення, про яке говорять уже давно. Ще в липні 2015-го стало відомо, що чотири митниці (з 25) – Закарпатську, Львівську, Волинську і Чернівецьку – Кабмін хоче передати в управління британській компанії – ймовірно, Crown Agents, про яку у своєму блозі на Економічній правді писав Руслан Демчак, засновник корпорації UBG, заступник голови Ради федерації роботодавців Києва. 

Передання вітчизняних митниць іноземним компаніям не означає, що українська сторона втратить над ними контроль. Це передбачає, що впродовж кількох років ними управлятимуть два суб’єкти водночас (іноземна та українська сторони). Вони ж здійснюватимуть спільний прозорий аудит. При цьому іноземці консультуватимуть Україну щодо ефективного кадрового потенціалу, автоматизації процесу, аналізу законів, організації моніторингу вантажів, який здійснюватимуть спеціальні групи, розповів Руслан Демчак. “Досвід Болгарії показав, що залучення іноземних експертів упродовж 2002 – 2010 років збільшило надходження до бюджету на 80%, або на два мільярди євро. За три роки реформування латвійської митниці обсяг стягнутих податків і мит зріс на 90%”, – пояснив пан Демчак.

Проти іноземців-керів­ників на українському кордоні вже висловився Михеїл Саакашвілі. “Я категорично проти того, щоб ми завели англійців і американців”, – цитує листопадову заяву губернатора Одещини канал 24tv.ua. Він переконаний, що покласти край корупції зможе тільки комп’ютеризована перевірка імпортованих товарів, а не залучення міжнародних компаній.

---

Українська економіка б’є антирекорди