Прийнявши закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”,  Україна в 2015 році відродила інститут старос­ти,  зробивши його ланкою в структурі органів місцевого самоврядування.

Таке рішення виявилося необхідним у межах реформи децентралізації. Деякі села і селища, утворивши об’єднану територіальну громаду та не ставши її центром, втратили власну сільську раду та виконавчий комітет. Так, у багатьох населених пунктах виникла прогалина представництва, яку вирішили заповнити за допомогою посади сільського старости.

Процес першого обрання старости – тривалий. Спочатку повинна сформуватися об’єднана громада, потім ЦВК оголошує перші вибори ради та голови. Вже новообрана рада затверджує положення про старосту та оголошує його вибори.

Першими власного старосту обрали 17 січня 2016 року мешканці села Ірдинь, що поблизу Черкас. Напередодні воно з селищем Білозір’я утворило одну з перших в Україні територіальну громаду. 

На виборах ірдинського старости зареєструвалися два кандидати, для 683 виборців працювала одна виборча комісія. Явка на цих виборах становила 47% (проголосували 319 людей), тобто майже ідентична явці, яку зафіксували в Черкаському районі на місцевих виборах 25 жовтня. Тоді на вибори прийшли 46,5 %, інформує Комітет виборців України (КВУ).

Через тиждень, 24 січня, старост обрали ще в 30 об’єднаних територіальних громадах Запорізької, Рівненської, Хмельницької, Черкаської областей. При цьому в Хмельницькій області голосували за 13 старост, у Черкаській – за 5, у Запорізькій та Рівненській обрали по 6 старост, інформує КВУ. Наступні вибори сільського старости пройдуть 14 лютого в Одеській області, 21 лютого – в Закарпатській, 28 лютого – в Івано-Франківській та Львівській областях. 6 березня старосту обиратимуть у Чернігівській області, а 13 березня – у Тернопільській.

“Минулого тижня відбулися одні вибори, цього тижня – вже тридцять. Саме такими темпами реформа децентралізації набирає обертів, хвиля за хвилею. Такими темпами радянський центристський тип управління залишається у минулому. Майбутнє – за сильними та заможними громадами, які зроблять всю країну сильною та успішною”, – написав на своїй сторінці у Facebook спікер Верховної Ради Володимир Гройсман.

Згідно із задумом, об’єд­нані громади матимуть бюджетну автономію, тобто залишатимуть у себе більшу частину податків, а також безпосередньо отримуватимуть державні субвенції та дотації. Раніше кошти до сільських громад надходили через область і район. 

“З 1 січня 159 об’єднаним громадам, які обрали органи влади, відкрили прямі міжбюджетні рахунки. Вони починають отримувати гроші напряму без участі району і області, зокрема медичну та освітню субвенцію, а також базову дотацію”, – цитує ВВС віце-прем’єра з регіонального розвитку Геннадія Зубка.

Староста є посадовою особою місцевого самоврядування і фактично виконує більшість функцій сільського голови і секретаріату. Його обирають села, в яких є понад 50 жителів. Населені пункти, що стали центром об’єднаної громади, власних старост не мають.

Староста повинен представляти інтереси жителів села, працюючи у виконавчих органах сільської (селищної, міської) ради територіальної громади. Він зобов’язаний також слідкувати за дотриманням законних прав мешканців села чи селища і допомагати їм у підготовці документів і звернень до органів місцевого самоврядування. 

“Значущість цих виборів полягає в тому, що вони перші і першим старостам буде досить незвично. Їх повноваження визначені законом, але це зовсім новий інститут в Україні, і ці люди зіштовхнуться з низкою проблем, – розповів в інтерв’ю Громадському радіо директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. – З часом треба буде посилювати вплив старост у громаді і трохи міняти закон. Наразі головна мета – простежити за тим, які труднощі виникають у роботі старост і відповідним чином відко­ригувати законодавство”. Ймовірно, старост наділять деякими адміністративними функціями, зокрема видавати довідки та документи, за якими зараз потрібно їхати до центру громади.

фото: hromadske.tv