Боротися з ворогом його методами – відома стратегія, що, проте, в умовах протистояння з Росією може підвести Україну до посилення пропаганди, правих настроїв і тоталітарних тенденцій. 

Безпечнішим для ментального розвитку спільноти є інший принцип: боротися з ворогом методами своїх друзів, тобто використовувати правові механізми, щоби подолати суперечки. Звернутися до суду, відстоюючи свої інтереси та права – це єдиний спосіб погасити конфлікт, визнаний цивілізованим світом, який пережив військові кризи ХХ століття.  

І сьогодні не останньою зброєю в боротьбі проти Росії є рішення міжнародних судів. Не факт, що Росія їх виконуватиме, проте для решти світу вони є показовими та важливими. 

Так, Україна звернулася до страсбурзького Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), куди направила три міждержавні позови проти Росії. Незважаючи на запити Суду, на жоден із них Російська Федерація досі не відповіла.

Не лише держави – до ЄСПЛ звертаються особисто громадяни України. Від них Суд уже отримав 700 позовів, цитує Громадське.TV міністра юстиції Павла Петренка. 

“Через наші центри безоплатної правової допомоги спільно з правозахисниками всі українці, як правило переселенці з Донбасу і Криму, мали можливість подати індивідуальні заяви. Понад 700 заяв подали, і ця цифра щодня збільшується”, – розповів міністр. Перше рішення Суду в справах українців очікують вже наприкінці 2016 року. 

Проте навіть, якщо ЄСПЛ прийме рішення на користь України, Росія зможе його проігнорувати, бо ще в серпні конституційний суд Федерації надав їй право не виконувати рішень Європейського суду з прав людини, якщо воно “порушуватиме законодавство”.

Через суд відновити свої права намагаються не лише держава та громадяни, а й українські компанії, чиє майно перебуває на території окупованих територій. Зокрема, найбільший державний банк України Ощадбанк буде судитися з Москвою в Стокгольмському арбітражі. Причина – Росія передала своїм банкам усі відділення Ощадбанку на півострові, де їх частково розграбували навесні 2014 року, – йдеться в матеріалі польської газети Rzeczpospolita. 

Стокгольмський арбітраж, як правило, розглядає справи компаній, що ведуть бізнес із росіянами чи в Росії. До нього направила також позов українська компанія Нафтогаз. Про подробиці цих судових розглядів не відомо, але ще раніше Нафтогаз оцінив збитки, завдані Росією, в 19,6 млрд гривень (близько 700 млн доларів США). Адже внаслідок російських дій компанія втратила цілий підрозділ – “Чорноморнафтогаз” та його активи.

Інші позови від імені України направлятиме до Арбітражу Міністерство юстиції, вимагаючи зокрема компенсувати збитки від незаконного користування українською частиною континентального шельфу або ж анексії Криму (ще навесні 2014-го Павло Петренко оцінив їх у 950 млрд гривень).

11 січня стало відомо, що й інші українські компанії добиватимуться справедливості через міжнародний суд, проте не Стокгольмський, а Гаазький – Постійну палату третейського суду (ППТС). Сюди з позовом проти Росії вже звернулися “Укрнафта”, а також 11 інших підприємств: “Кіровоград-Нафта”, “Крим-Петрол”, “Пірсан”, “Трейд-Траст”, “Елефтерія”, “ВКФ Сатек”, “Рустел”, “Рубенор”, Stemv Group, Novel-Estate, Stabil, повідомило Espreso.tv. Всі компанії скаржаться на те, що Росія не дотримується правил міжнародної торгівлі та порушує угоду про захист інвестицій, яку уряди України та Росії підписали 27 листопада 1998-го.

Майно, втрачене в Криму, стало й для Ігоря Коломойського підставою звернутися до Гаазького трибуналу. Мільярдер вимагає 15 млн доларів за незаконне присвоєння аеропорту Бельбек: його термінал обслуговувала компанія олігарха, а потім націоналізувала кримська влада. На півострові було ще 86 об’єктів, які належали Коломойському, зокрема чотири санаторії та оздоровчі комплекси, 37 автозаправок і склад мастил, інформує Rzeczpospolita. 

Видання дотримується погляду, що так Кремль мститься українському мільярдерові за те, що, будучи губернатором Дніпропетровської області, він не допустив розширення російської агресії над Дніпром. З появою першої інформації про позов Коломойського, російська влада звинуватила його у використанні зброї, забороненої міжнародним правом, від якої, начебто, потерпіло 1420 людей на Донбасі. В Росії мільярдера подали в розшук.

У цій же будівлі, в якій судитиметься Коломойський, розташований найвищий суд Організації Об’єднаних Націй – Міжнародний суд. До нього українська влада направила позов проти Росії, але не через агресію в Криму чи Донбасі, а за підтримку тероризму.

Ще жодну країну не судили за агресивні дії. Формально питаннями війни і миру займається Міжнародний кримінальний суд (також у Гаазі). Але, по-перше, Росія не ратифікувала Римський статут, відповідно до якого створили Суд. А по-друге, сам орган правосуддя тимчасово не розглядає справи, пов’язані з агресією однієї держави проти іншої, бо дотепер не розробили чіткого визначення, що ж таке “агресія”.

Обійти цей тупик можна, звернувшись власне до Міжнародного суду. Він не розглядає справи про застосування сили чи агресії, але питання боротьби з тероризмом належать до його компетенції. І Київ звинуватив Москву в порушенні Міжнародної конвенції про боротьбу з тероризмом.

На рішення судів, можливо, доведеться чекати роками. Так, згідно з графіком роботи ЄСПЛ, у першій половині 2016 року справ проти Росії не розглядатимуть.