На середу, 13 січня, у Мінську запланована перша у цьому році зустріч три­сторонньої контактної групи, яка займається врегулюванням ситуації на Донбасі. Наприкінці 2015-го стало зрозумілим, що мінські угоди (другі за ліком) продовжені на 2016-й. Своєю чергою український представник у мінській політичній підгрупі Роман Безсмертний вже заявляє, що із 1 січня фактично запущено Мінськ-3. 

“З моєї точки зору Мінськ-3 вже запущений. З 1 січня почався Мінськ-3, а ви скажете, що він не оформлений документом. Так, ніякого документа немає, але вибачте мені, філософія процесів внутрішніх говорить про те, що Мінськ-2 навіть на 50% не відповідає на ту проблематику, з якою зіткнулася Україна і світ на території українського Донбасу. Очевидно, що це потягне за собою кілька нових форматів. І частина з них стосуватиметься всередині українського процесу, частина – загальноєвропейського, а частина – загальносвітових процесів. І це потягне за собою реформування компонентів з безпеки ООН, ЄС. І я не виключаю, що це поставить перед собою питання про долю ЄС і окремо, відділення нового фактора сили – це центральної Європи”, – заявив Безсмертний в ефірі каналу “112”. Разом з тим він відзначає, якщо будуть якісь кулуарні домовленості, то вони не спрацюють стосовно України. 

Тут треба розуміти, що незалежно від сприйняття продовження зустрічей у білоруській столиці як перенесення Мінська-2 чи початок Мінська-3, для України зберігаються старі небезпеки. Росія ще більше тиснутиме у питаннях особливого статусу Донбасу, виборів на окупованих територіях та амністії для бойовиків. При цьому нещодавно господар Кремля Володимир Путін в інтерв’ю німецькому виданню Bild дуже чітко дав зрозуміти, що хоче, аби Україна провела конституційну реформу до завершення бойових дій на Донбасі. Останній пункт мінських угод він ставить перед усіма решта. Навіть на уточнююче запитання німецьких журналістів він відповів, що на його думку, без конституційної реформи в Україні не буде ні припинення вогню, ні контролю України над кордоном. І всю відповідальність він поклав на Україну. “Найголовнішим у всьому процесі врегулювання, ключовим питанням є питання політичного характеру, а в центрі – конституційна реформа. Це 11-й пункт мінських угод. Там прямо записано, що має бути проведена конституційна реформа, причому не в Москві ж повинні бути прийняті ці рішення… Що написано? Пункт 9 – відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України на підставі закону України про конституційну реформу до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11, тобто проведення конституційної реформи”, – заявив Путін.

Це є нічим іншим, як прямим шантажем. Але це і яскраво демонструє, як поводитиметься російська сторона надалі на перемовинах. Нічого хорошого нам не віщує і те, що тепер Росію на перемовинах у Мінську представлятиме екс-спікер Держдуми і екс-очільник МВС РФ, постійний член Радбезу РФ Борис Гризлов. Таке підвищення представництва на перемовинах може свідчити і про підвищення тиску. 

До речі, різні ЗМІ повідомляли, що учора, 11 січня, Борис Гризлов перед перемовинами у Мінську завітав до Києва. З боку української влади про цей візит чи якісь перемовини із Гризловим станом на вечір нічого не повідомлялось.

Варто також зазначити, що, як повідомляє “Апостроф”, американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor у своєму нещодавньому звіті зазначила, що ФСБ проводить чистки в ДНР/ЛНР. “Все це відбувається на тлі повідомлень української розвідки, що вздовж лінії розмежування на Донбасі збільшилося переміщення агентів ФСБ. Вони, судячи з усього, проводять зачистку сепаратистів, які вважаються неконтрольованими. Іноді було важко сказати, за рахунок чого відбувалася ескалація на сході України: за наказом Кремля, або ватажки бойовиків діяли за власною ініціативою. Тепер же, коли ФСБ відновлює контроль над лідерами сепаратистів, служба буде гарантувати, що на Донбасі все відбуватиметься по команді Москви”, – зазначають у Stratfor.

І в цьому контексті аналітики з американської компанії прогнозують, що ФСБ нагнітатиме або покращуватиме ситуацію на Донбасі в залежності від того, як проходитимуть перемовини у Мінську.