Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко розповів про основні пріоритети нашої держави в Радбезі ООН. “У нас є певний план дій, і ми знаємо, що робитимемо передусім. Так чи інакше, але це буде пов’язано з ситуацією в Донбасі, а саме у контексті можливого розгортання миротворчої місії на сході України. Як ви знаєте, поки що цю ініціативу блокує Росія. Але ми намагатимемося знайти підходи, щоб вирішити це питання”, – зазначив Єльченко в інтерв’ю “Апострофу”. 

Нагадаємо, що з 1 січня 2016 і до кінця 2017-го Україна буде непостійним членом Ради Безпеки ООН. Водночас треба розуміти, що Росія як постійний член Радбезу має право вето, що дозволяє їй блокувати будь-яке питання. Так уже було зі створенням міжнародного трибуналу щодо катастрофи з “Боїнгом” рейсу MH17.

Якщо повертатися до питання миротворців, то у 2014-ому Президент Петро Порошенко відкидав ідею запрошення до України міжнародної місії “блакитних касок”, але змінив своє рішення в лютому 2015-го. 

Таку ініціативу гаранта тоді одразу ж схвалила РНБО. Тоді українська влада говорила про два варіанти: чи місію ООН, чи поліцейську місію під егідою країн ЄС. Другий видавався Президентові Порошенку оптимальнішим, але одразу було зрозуміло, що навряд чи європейці відправлять своїх поліцейських під кулі в Донбас. Суть проблеми в тому, що миротворча місія має контролювати дотримання перемир’я, а не наводити його. Упродовж минулого року Петро Порошенко не­одноразово повторював свої слова про необхідність миротворців у Донбасі. Йшлося як про мандат від ЄС, так і від ООН.  Головна вимога – у місії не можуть брати участі російські військові. Власне тому Росія і виступає проти (а із самого початку війни в Донбасі Кремль залюбки б легалізував свої війська мандатом “миротворців”).

Щодо якихось більш-менш конкретних кроків, то ще у березні 2015-го Україна надіслала попередній запит в ООН щодо розміщення на нашій території місії з підтримки миру. На тлі того, що в Донбасі перемир’я було лише на словах, то ніякої конкретної відповіді ми не отримали. Водночас український парламент у червні 2015-го проголосував за закон, який розширює перелік правових підстав для перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України. У цьому документі йдеться і про операції з підтримання миру та безпеки на підставі рішення ООН та/або ЄС. Після цього про миротворців знову були тільки розмови. Вже на початку грудня міністр МЗС Павло Клімкін у Нью-Йорку повторно звернувся до Радбезу ООН із закликом щодо направлення в Україну миротворчої місії.

Якщо повертатися до слів згаданого постпреда Володимира Єльченка, то він розповів, що перемовний процес із питання направлення в Україну миротворчої місії в ООН ще не розпочався. Сам процес буде тривалим. Окрім права вето Росії, він розповів і про інші перешкоди для такої місії. 

“Крім Росії, є деякі країни-члени Радбезу ООН, які не підтримують ідеї миротворчої місії в Донбасі. Не називатиму конкретних держав. Можу сказати лише, що мова про деяких членів Ради Безпеки ООН, у тому числі тих, що є найбільшими платниками до бюджету організації. Їхня позиція пов’язана з тим, що можлива миротворча місія в Україні буде дуже багато коштувати бюджету ООН... Крім цього, існує якась невпевненість, що місія ООН зможе діяти більш ефективно, ніж уже розгорнута в Україні моніторингова місія ОБСЄ”, – зазначив Єльченко. Раніше він розповідав, що для миротворчої місії ООН у Донбасі потрібно не менше 25 тисяч військових.

Водночас Президент Петро Порошенко ще 30 грудня під час телефонних перемовин із лідерами “нормандської четвірки” знову нагадав про можливість спеціальної миротворчої місії ЄС. Про неї він говорив у контексті підтримання безпеки під час майбутніх імовірних виборів в Донбасі.  Розуміємо, що на введення миротворців у Донбас шансів насправді мало, але це питання залежатиме й від того, як у 2016-ому продовжуватиметься мінський перемовний процес і чи будуть якість нові домовленості “нормандської четвірки”.  А головне – невідомо, якою буде реальна ситуація в Донбасі через кілька днів, тижнів і місяців.