Рік антикорупції
2015 рік пройшов під знаменом боротьби з корупцією. 25 березня за корупційні злочини просто на засіданні уряду правоохоронці затримали керівників Державної служби з НС Сергія Бочковського та Василя Стоєцького. Зрештою, їх випустили під заставу 1,2 млн грн, суд над ними ще триває, але цей арешт став показовим.
Через місяць, 16 квітня, Президент видав указ про створення Національного антикорупційного бюро (НАБ). Його директором став Артем Ситник, якого обрала конкурсна комісія. На конкурсних засадах обирали й керівників Антикорупційної прокуратури, яку 22 вересня створив Генпрокурор Віктор Шокін. Очолив її виходець зі Львова Назар Холодницький, його першим заступником призначили також львів’янина Максима Грищука, а заступником – прокурора з Черкащини Володимира Кривенка. Антикорупційна прокуратура доповнюватиме функції НАБ, що повноцінно працює з 4 грудня.
Реформа року
Старт Національної поліції – чи не єдина реформа, результат якої видно кожному українцеві. 2 липня ВРУ проголосувала за “Закон про Національну поліцію”, а вже 4 липня перші співробітники органу склали присягу на вірність Україні в Києві. З вересня з’явився центральний орган виконавчої влади — Національна поліція України, яку підпорядкували МВС. Очолила її Хатія Деканоїдзе, що свого часу здійснювала реформи в Грузії.
Згодом в Україні має з’явитися і Національна поліцейська академія. Офіційно з 7 листопада українська міліція припинила своє існування. Національна поліція вже працює у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Луцьку, Ужгороді, Мукачевому та Миколаєві. До весни 2016-го вона має з’явитися у 29 містах України. Займати посади в структурних підрозділах поліції зможуть цілком нові кадри або ті з колишніх міліціонерів, що пройшли переатестацію.
Вибори року
Місцеві вибори відбувалися за новим законом, прийнятим 14 липня 2015-го. Він передбачав кілька інновацій, зокрема другий тур голосування за голову в тих містах, де живе понад 90 тис. виборців, і жоден кандидат у першому турі не набрав 50% + 1. Під час першого етапу, 25 жовтня, мера обрали в Харкові, Одесі, Вінниці, Тернополі та Слов’янську. У решті 29 великих містах 15 листопада відбувся другий тур виборів. У Маріуполі та Красноармійську голосували 29 листопада.
З-поміж партій найкращий результат продемонструвала президентська партія “Солідарність”, набравши найбільше прихильників у 44 містах. Наступні – “Батьківщина” (26 міст) та “Опозиційний блок” (16 міст). Великі міста очолили вісім членів “Солідарності”, два – “Батьківщини”, дев’ять самовисуванців, троє “свободівців”. “Самопоміч” та “Опблок”, очоливши по два міста, змагаються за Кривий Ріг, де 27 березня 2016-го відбудуться повторні вибори мера.
Кадри року
Цього року Президент пішов на сміливі кадрові рішення. 11 лютого очільником Генпрокуратури призначив Віктора Шокіна. У ВРУ вже вдруге збирають підписи за його відставку. Інше голосне рішення – звільнення Ігоря Коломойського з посади очільника Дніпропетровщини. Передували йому скандали навколо “Укрнафти” та “Укртранснафти”: парламент обмежив вплив олігарха на ці компанії законом “Про акціонерні товариства”, а рятувати свої інтереси Коломойський намагався руками озброєних бійців.
Пішовши на компроміс, 25 березня він таки подав у відставку. Зі слів Порошенка, це – “результат боротьби з надмірним впливом олігархів на державу”. До неї Президент залучив і Михеїла Саакашвілі, призначивши його на посаду очільника Одеської області 30 травня. Відповідно до іншого указу, 47-річний Саакашвілі став громадянином України. Після липневої стрілянини у Мукачевому вимушеним і логічним було призначення Геннадія Москаля головою Закарпатської ОДА.
Досягнення року
Безвізовий режим між Україною та Європою повинен запрацювати вже до кінця 2016-го. Впродовж всього 2015-го тривала дискусія, чи зможе Верховна Рада до листопада проголосувати за 13 необхідних законопроектів, прийняття яких вимагала Єврокомісія. У ЄС навіть були змушені перенести дедлайн – з 10 на 24 листопада. Цих двох тижнів виявилося достатньо, щоби зібрати голоси в Раді зокрема за антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу.
І 18 грудня Єврокомісія позитивно оцінила роботу України. Тобто згодом українці зможуть відвідувати Європу без спеціального дозволу – візи, що коштує 35 євро. Згідно з найоптимістичнішими прогнозами – вже з квітня можна буде потрапити до ЄС лише з біометричним паспортом. Це документ, у який умонтований електронний чип з інформацією про власника. В Україні такі паспорти видають з 12 січня 2015-го, а коштують вони – трохи більше 500 гривень.
Блокада року
20 вересня громадські активісти перекрили в’їзд до Криму вантажівкам з продовольчими товарами. 22 листопада ця блокада переросла в енергетичну. Тоді Україна перестала постачати до півострова світло, бо невідомі зруйнували стовпи ліній електропередачі на адміністративному кордоні між Херсонською областю і Кримом, а громадські активісти перешкоджали їхньому ремонтові.
8 грудня національна енергетична компанія “Укренерго” таки відновила подачу струму до Криму по лінії Каховська – Титан. Згідно з чинними договорами, вона працюватиме до 1 січня 2016-го. Наступні домовленості укладатимуть, якщо на півострові звільнять політв’язнів, а Крим в документах фігуруватиме як український півострів. 16 грудня Кабмін оприлюднив постанову, що припиняє економічні відносини між Україною та Кримом. Вона ввійде в дію 16 січня і буде чинною до кінця окупації півострова.
Невиконані угоди року
У лютому був підписаний так званий Мінськ-2. У грудні ЄС продовжив ще на півроку економічні санкції проти Росії, чим констатував неможливість виконання угод до кінця 2015-го. Санкції санкціями, але на тлі усіх заяв упродовж року про нові “перемир’я”, після додаткової угоди про відведення озброєння калібром до 100 мм, навіть після зменшення кількості ворожих обстрілів із вересня, ситуація залишалась напруженою і наші хлопці продовжували гинути та отримувати поранення.
У Мінську знову домовились вже про “беззастережний режим тиші” з ночі на 23 грудня, але і після цього бойовики стріляли, навіть застосували давно заборонені “Гради”. Домовитись про обмін полоненими “всіх на всіх” поки не вдалось (за останньою інформацією у полоні бойовиків є понад 130 українців). Перемовини продовжаться у 2016-ому і Україні знову доведеться якось реагувати на тиск не тільки Росії, але і Заходу щодо статусу Донбасу і виборів на нині окупованих територіях.
Розслідування року
У жовтні 2015-го після 15 місяців від трагедії із Боїнгом рейсу MH17 Радбез Нідерландів оприлюднила фінальний технічний звіт щодо цієї катастрофи. Міжнародні експерти підтвердили, що літак був збитий з контрольованої сепаратистами території Донбасу ракетою з комплексу “Бук” російського виробництва.
Разом із роботою технічних експертів проходило і міжнародне кримінальне розслідування, винних можуть назвати у лютому 2016-го. При цьому незалежні журналістські розслідування оприлюднювали інформацію про те, що Боїнг збив “Бук”, який належить російській 53-ій бригаді, що базується під Курськом. Росія з правом вето вже блокувала створення міжнародного трибуналу через Радбез ООН. І хоч Україна в наступні два роки буде непостійним членом Радбезу ООН, шансів на трибунал майже немає. У варіантах із судами в обхід Радбезу буде політичне значення, але проблеми із реальним покаранням винних.
Беззаконня року
У серпні російський суд посадив українського режисера Олега Сенцова на 20 років, активіста Олександра Кольченка – на 10. Через сфабриковані справи їх звинуватили в терористичній діяльності на території окупованого Кремлем Криму. Цивілізований світ засудив ці вироки.
Також в Росії триває судилище над нашою льотчицею, нардепом, членом ПАРЄ Надією Савченко, яку ще у 2014-ому викрали спецслужби РФ. На територію Росії її переправили з полону бойовиків і є докази того, що у полон вона потрапила до артобстрілу, під час якого загинули російські журналісти під Луганськом (серед обвинувачень є, зокрема, і причетність українки до цих смертей). На передостанньому судовому засіданні у 2015-ому 23 грудня запрошений захистом українки експерт Ольга Возякова підтвердила таку хронологію подій. Перед цим суд продовжив арешт Савченко до 16 квітня 2016-го, а українка знову оголосила голодування.
Трагічні заворушення року
Україна, на жаль, звикла до поганих новин із фронту, але в останній день літа суспільство сколихнула ще й трагедія під стінами парламенту у столиці. Мітинг противників конституційних змін, а в проекті щодо децентралізації було посилання на закон про особливості самоврядування окремих районів Донбасу, переріс в сутички із правоохоронцями, котрих зігнали на охорону ВРУ. В них полетіли не лише камені та димові шашки, але й граната. Як наслідок – понад 100 постраждалих, четверо нацгвардійців померли.
Головний підозрюваний у киданні гранати екс-боєць батальйону “Січ” Ігор Гуменюк під вартою, його арешт вже продовжили до 7 лютого 2016-го. Також у СІЗО перебуває ще низка активістів. Влада поклала найбільшу відповідальність за трагедію на ВО “Свобода”. Справи тягнуться, деяких фігурантів відпустили під домашній арешт, деяких вже під особисті зобов’язання.
Візит року
Віце-президент США Джо Байден став першим американським політиком найвищого рангу, що виступив у парламенті незалежної України. Загалом п’ятий за ліком візит Байдена до нашої країни виявився справді історичним. В Україні його сприйняли як ревізора, з ним обговорювали реформи і навіть кадрові питання. Зрештою, Байден продемонстрував, що США нині виступають за збереження статусу-кво між нашими Президентом і прем’єром.
Без критики також не обійшлось. Байден заявив, що в жодній демократії у світі “ракова пухлина” корупції не може бути широко розповсюдженою. Нагадав нашій владі про відповідальність після Революції Гідності, закликавши не втратити останній шанс побудувати нову країну. Основний меседж візиту – наша влада зробила багато, але ще багато роботи попереду. Важливо і те, що на тлі уваги усього світу до сирійської кризи США продемонстрували, що не забувають про Україну.
Скандал року
Глава МВС Арсен Аваков кинув склянкою з водою в очільника одеської облдержадміністрації, екс-президента Грузії Михеїла Саакашвілі на Раді реформ 14 грудня. Свою порцію образ на адресу Саакашвілі додав і прем’єр Яценюк. Треба розуміти, що публічне протистояння між Саакашвілі (і не тільки), призначеним Президентом Порошенком, та соратниками Яценюка триває вже не один місяць.
Кожна із сторін конфлікту має великі амбіції, обвинувачує іншу у зв’язках з олігархами і наводить свої докази цьому. Крапку в тому, хто правий, мало б поставити тільки завершене розслідування Національного антикорупційного бюро. Поки ж маємо складений депутатський мандат від соратника Яценюка Миколи Мартиненка, заяви Авакова про велику кризу у випадку їхньої із прем’єром відставки, а також викривальні антикорупційні форуми Саакашвілі, який збирає навколо себе команду молодих політиків з іміджем реформаторів.
Фото: УНІАН, Shultarstock,Vasily Fedosenko, Reuters, baltnews.lv, krymr.org, Reuters, svoboda.org, АР, president.gov.ua, Focus
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
