Цього тижня у четвер, 17 грудня, нардепи навіть спеціально зібралися на позачергове засідання, щоб розглянути бюджет і податкову реформу, однак знову не змогли ухвалити хоч якихось конкретних рішень. Спікер Володимир Гройсман, відкриваючи це засідання, одразу повідомив, що на погоджувальній раді вдалося домовитись про створення робочої групи із представників фракцій та груп ВРУ та урядовців, яка ще тиждень попрацює над бюджетом. Група мала одразу у четвер розпочати роботу.

Водночас пропри те, що ніякого голосування у парламенті цього тижня не було, але нардепи таки заслухали прем’єра Арсенія Яценюка та міністра фінансів Наталію Яресько, і ще раз використали можливість ущент розкритикувати урядові пропозиції щодо проектів бюджету та Податкового кодексу.

Голосування за бюджет-2016 очікується 24 грудня, в останній цьогорічний пленарний тиждень. Того ж дня, фактично “під ялинку”, нардепи також можуть розглянути новий Податковий кодекс, але тільки в першому читанні. Виглядає так, що кошторис держави на наступний рік базуватиметься на старому Податковому кодексі (до якого бути внесені деякі зміни), а власне податкова реформа відбудеться чи то впродовж 2016-го (тоді попутно треба буде вносити зміни до бюджету), чи то вже аж у 2017-ому.

“Пошта” уже писала про основні показники раніше оприлюднених урядових проектів бюджету-2016 та нового Податкового кодексу. Виступаючи перед парламентом 17 грудня, Наталія Яресько підтвердила, що в наступному році очікується дефіцит бюджету на рівні 3,7% ВВП (у 2015-ому було 4,1% ВВП). Загалом же допустимий дефіцит бюджету визначено на рівні 83,69 мільярда гривень. 

Експерти нині говорять про те, що проект головного фінансового документа сповнений ризиків. Серед них ризик існування “прихованого” дефіциту через випуск державних цінних паперів й непрогнозоване зростання держборгу. Важко буде добитись бажаного урядом зростання ВВП на 2%. 

Також експерти наголошують на тому, що проект бюджету 2016-го не є бюджетом економічного розвитку і реформ. Видатки споживання складають 93,5%  (у 2015-ому було 91,9% ), видатки розвитку – 6,3% (у 2015-ому – 7,8%). Скорочуються інвестиційні видатки і майже не передбачене фінансування на виконання визначених Національною радою реформ заходів. “В умовах відсутності фінансових планів реформ, здійснення фінансування цих заходів забезпечуватиметься через основну діяльність відомств, відповідальних за їх виконання. Такий проект бюджету зажене країну в глухий кут, він не забезпечуватиме необхідних темпів реформ. Сьогодні потрібно усвідомити, що без переорієнтації бюджетних видатків в інший бік – зі споживання на розвиток – виходу з кризи не буде. У 2016-ому потрібно задати вектор розвитку на майбутні роки, а не консервувати на роки вперед нашу відсталість, як пропонується бюджетним законопроектом”, – пише експерт із регіонального розвитку та інвестицій Інституту cуспільно-економічних досліджень Світлана Ковалівська на сайті Ліга.net.

Зазначимо, що прем’єр Яценюк підтвердив зростання соціальних стандартів. “У цьому бюджеті ми пропонуємо підвищити на 12% соціальні стандарти. Фактично це буде вперше з часу кризи, коли уряд України пропонує компенсувати через підвищення соціальних стандартів те зростання цін, яке спрогнозовано на 2016 рік”, – заявив він.

Але нардепи, які слухали його у сесійній залі 17 грудня, звернули увагу на інше – в урядовому проекті передбачено скорочення місцевих бюджетів. І що ж тоді робити з обіцяною децентралізацію та фінансовими можливостями органів місцевого самоврядування? 

“Багато депутатів говорили про те, що це – неприпустимо. Практично усі погоджуються з тим, що децентралізація – одна з реформ, яка проводиться доволі успішно, і ніхто не має права її зупиняти. Хочу нагадати, що кожне рішення щодо децентралізації давалось нелегко. У 2014 році, ще працюючи в уряді, я зайняв жорстку позицію при підготовці бюджету на цей рік – якщо не буде децентралізації фінансів, я такий бюджет не підтримаю. Було немало дискусій із цього приводу і при прийнятті бюджету у Верховній Раді. Але нам вдалось тоді відстояти це рішення. Як наслідок – у цьому році відбулося зростання місцевих бюджетів на 40%... Що ж, тепер доводиться знову боротись. Але у децентралізації сьогодні значно більше прихильників, ніж противників. Тому ми переможемо”, – зазначає спікер Володимир Гройсман на своїй сторінці у Facebook.

Загалом же представники більшості фракцій висловись категорично проти урядового проекту. А у прем’єрській фракції “Народний фронт” тим часом закликали усіх до пошуків компромісу, а не критики. Як тут не згадати, що уряд і парламентарі впродовж кількох місяців не могли дійти згоди щодо державного кошторису, а тепер у них є тільки тиждень. Тому на тлі усіх обіцянок політиків не можна виключати, що новий рік ми розпочинатимемо із 1/12 старого бюджету.

Треба надіятись на нове і краще, але що дійсно може залишитись старим – це податкова база, щоправда, із деякими змінами. “Наша пропозиція полягає в наступному: по-перше, ми пропонуємо з 1 січня запровадити нові ставки податків, внести необхідні зміни до чинного Податкового кодексу. Друге: ми пропонуємо прийняти в першому читанні редакцію Податкового кодексу, яка запропонована урядом. Пункт третій: ми пропонуємо, щоб парламент разом з урядом доопрацював урядовий проект змін – і не вводити його ні з 1 січня, ні з 1 лютого, а після нашої тривалої дискусії, після широкого публічного обговорення, після підготовки українського бізнесу і сприйняття бізнесом цих податкових змін ввести кодекс в дію впродовж 2016 року”, – закликав  Арсеній Яценюк у ВРУ.

І що найцікавіше, лідер президентської фракції Юрій Луценко, який донедавна виступав категорично проти ухвалення бюджету на старій податковій базі, тепер змінив свою позицію.

“Дискусія з податкового питання завершилася схрещуванням їжака і вужа – отримали колючий дріт. Треба відкласти урядову редакцію Податкового кодексу для його дошліфування у першому кварталі наступного року, щоб він був уведений в дію з 2017 року. Бухгалтери не повинні вішатись 1 січня. Вони повинні знати, що закон їм гарантує нові правила щонайменше за півроку до нового податкового року. Бюджет треба приймати на основі діючого Податкового кодексу”, – сказав він із трибуни парламенту 17 грудня.

Тут треба зазначити, що в цей день під стінами ВРУ зібрався мітинг, організований Аграрною партією України, асоціаціями аграріїв, і до них також доєднались підприємці, медики, незалежні профспілки. Всі вони протестували проти того, що урядовий проект Податкового кодексу передбачав скасування спеціального режиму ПДВ та спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2016 року. Як повідомляє РБК-Україна, мітингувальники як свою перемогу сприйняли інформацію про те, що бюджет-2016 буде ухвалюватись на основі чинного Податкового кодексу. 

“Ті, хто сьогодні протестує проти будь-яких змін у спрощеній системі, хто вимагає статус-кво, хто підбурює простих підприємців протестувати, насправді просто намагається зберегти своє привілейоване становище, коли за багатих платять бідніші”, – своєю чергою заявляла в стінах парламенту Наталія Яресько. 

Також вона наголосила на тому, що в бізнесу мають бути рівні умови, а скасування податкових пільг є умовою Міжнародного валютного фонду для подальшої співпраці з нашою державою. 

Із нинішньої ситуації українській владі прийдеться викручуватись. Бо, якщо ми вже згадали МВФ, то не можна не згадати про реакцію представників Фонду на позачергове засідання і обговорення бюджету та податкової реформи. 

“Прийняття бюджету, параметри якого не відповідають цілям програми на 2016 рік і середньострокову перспективу, перерве програму і неминуче призведе до збоїв у зв’язаному з нею міжнародному фінансуванні… Ми із занепокоєнням спостерігали дискусії у Верховній Раді України, які фактично відхилили урядові пропозиції щодо нового Податкового кодексу і проекту бюджету на 2016 рік. Прийняття бюджету, який відповідав би закладеній в програму цілі зменшення дефіциту сектору загального державного управління до показника на 3,7% ВВП, являє собою базову умову завершення другого перегляду виконання програми за угодою про Механізм розширеного фінансування (EFF). У той же час не менш важливі інші ключові завдання програми – опора бюджету на структурні реформи, що скасовують пільги і розширюють податкову базу, і також оптимізують державні витрати на тривалій основі”, – зазначено в оприлюдненій учора заяві заступника директора-розпорядника МВФ Девіда Ліптона.

Нагадаємо, що кредитна програма МВФ для України передбачає виділення 17,5 мільярда доларів упродовж чотирьох років. Цього року наша країна отримала перші два транші на загальну суму близько 6,7 мільярда, але до кінця 2015-го мали надійти ще два транші по 1,7 мільярда. І з ними вже виникла заминка.

Тут також треба зауважити, що 16 грудня МФВ визнав борг України перед Росією суверенним  (йдеться про 3 мільярди 75 мільйонів доларів за єврооблігаціями наприкінці 2013-го, коли екс-диктатор Янукович отримав допомогу від Росії в обмін на відмову від Угоди про асоціацію з ЄС), що могло також вплинути на подальшу нашу співпрацю з МВФ. Борг треба віддати до кінця грудня цього року. Але 8 грудня МВФ зняв заборону на кредитування країн із протермінованою суверенною заборгованістю, тож навіть у випадку дефолту за російськими облігаціями співпраця України із Фондом може бути продовжена. До речі, український уряд уже ввів мораторій на виплату цього боргу Росії і готовий судитись, якщо Кремль не піде на реструктуризацію заборгованості (як інші наші кредитори). 

Але нині, щоб фінансування від МФ продовжилось попри наш суверенний борг, необхідним  є держбюджет-2016, який відповідатиме усім вимогам Фонду. Іще достеменно невідомо, чи закриють у МВФ очі на відкладену податкову реформу, а чи її  таки доведеться нашвидкуруч ухвалювати. В будь-якому разі вся відповідальність лежить на нашій владі, котра мала достатньо часу.