“Рабство в держапараті скасували”
Парламентарі проголосувала за закон “Про державну службу”, який повинен докорінно змінити українську бюрократію
Не з першого разу, та прийняли. 261 депутат проголосував за такий довгоочікуваний закон №2490 “Про державну службу”. З-поміж них 104 голоси віддали члени фракції “Блок Петра Порошенка”, 81 – “Народного фронту”, 22 – “Самопомочі”, 17 – “Батьківщини”, одна особа від Радикальної партії Олега Ляшка, двоє представників “Опозиційного блоку”, один – групи “Відродження”, 13 – групи “Воля народу” та 30 позафракційних.
У першому читанні закон прийняли ще в квітні 2015-го, проте друге читання відкладали. Причини – політичні, адже згідно з документом, політики втрачають можливість формувати склад державного апарату.
Відповідно до закону, державний службовець – це громадянин України, який займає посаду в органі державної влади та іншому державному органі, в їхньому секретаріаті, а також одержує заробітну плату з державного бюджету. Такими є працівники секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів прокуратури та військового управління, закордонних дипломатичних установ України.
Сьогодні їх – близько 270 тисяч. Цю кількість зменшить закон на 50–100 тисяч. Адже замість семи категорій чиновників (що є сьогодні) існуватиме три: “А” – вищий корпус держслужби, “Б” – керівники структурних підрозділів та “В” – решта держслужбовців.
Згідно з законом, службовці займатимуть свої посади після того, як пройдуть прозорий конкурс. Жоден чиновник вищої ланки не зможе бути політично заангажованим, тобто членом політичної партії. А держслужбовці категорій “Б” і “В” не матимуть права обіймати керівні посади в політичних партіях.
Чиновники категорії “А” повинні будуть володіти однією з двох офіційних мов Ради Європи – англійською або французькою. Призначатиме їх на 5 років спеціальна комісія з питань вищого корпусу держслужби. Перебувати на цій посаді вони можуть не більше двох термінів.
Жоден чиновник вищої ланки не зможе бути членом політичної партії
Комісія з питань вищого корпусу держслужби – одна з новацій української бюрократії. До неї увійдуть представники Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабміну, Національних агентств та громадськості (не менше чверті від загального складу), інформує Сегодня.ua. Комісія обиратиме чиновників лише категорії “А”. Решту держслужбовців на підставі конкурсу призначатимуть керівники держструктур.
Всі службовці перейдуть на загальну пенсійну систему. Окремим категоріям бюрократів скасують додаткові відпустки та надбавку за вислугу років. Закон ліквідує вже норму українського життя, коли зарплата чиновника становить лише 30% його прибутку, решта ж 70% – премії. Як тільки закон набуде чинності, все буде навпаки. Так автори закону зменшать вплив особистої прихильності начальника на достаток службовця.
Також закон створює посаду державного секретаря, і його обиратимуть на підставі конкурсу. Основним завданням цього посадовця є керувати апаратом міністерства, забезпечувати роботу міністра. Зараз цю функцію виконує політична фігура – заступник міністра, керівник апарату. На відміну від політичних постатей, держсекретар не покидатиме свого місця, якщо склад Кабінету Міністрів зміниться.
Раніше передбачали, що закон “Про державну службу” почне діяти з 1 січня 2016-го, проте цю дату перенесли на 1 травня, – інформує Голос України. За цей час уряд має подати, а парламент ухвалити законопроект, що узгодить решту документів із прийнятим законом. Найбільше попрацювати доведеться над принципами розрахунку пенсій для тих службовців, які попадуть під скорочення. “Може будуть різні підходи і різні бачення. І якщо ми з вами вважаємо, що нам потрібно врегулювати пенсійне забезпечення людей, давайте винесемо це питання на окрему дискусію, – зауважив спікер ВРУ Володимир Гройсман. – У нас є 5 місяців, щоб врегулювати всі необхідні питання. Я переконаний, що ми це зробимо”.
Остаточно реформа має закінчитися до 2019.
Мустафа Наєм, заступник голови фракції БПП:
– Скасування рабства в держапараті – парламент прийняв новий закон “Про державну службу”. Два з половиною десятки років український чиновник був заручником політичної кон’юнктури, а його кар’єра залежала від зв’язків, кланів, від чого завгодно, тільки не від свого професіоналізму. Сотні, якщо не тисячі молодих фахівців, щиро готових щось міняти, билися на короткому повідку чорних зарплат у конвертах і ручних премій та надбавок. Рядові чиновники не мали достатніх стимулів для роботи в держапараті, а головним принципом призначення на відповідальні посади були домовленості, а не ефективність і репутація. Сьогодні парламент все це скасував. Звичайно, не все трапиться завтра. Можливо, навіть не через місяць, не через рік, у повній мірі цей закон запрацює зовсім не скоро. Але наступникам буде легше. (Facebook)
Вадим Карасьов, політолог, політтехнолог, директор приватного підприємства “Інститут глобальних стратегій”:
– Для будь-якої країни дуже важливо розділити політику та економіку. А в самій політиці розділити адміністративну і політичну сфери. Держслужба функціонує на основі меритократичного принципу (за принципом заслуг), тому дуже важливо, щоб її очолювали професіонали своєї справи. Політики приходять і йдуть. Якщо чиновників мінятимуть разом з політиками, ніяка держава нормально не запрацює. (Сегодня.ua)
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
