“Байден бачить нашу ситуацiю збоку. А головне бачиться на вiддалi. I вiн говорив про головне: Майдан, вiйну, моральну i полiтичну вiдповiдальнiсть, особливо про корупцiю... Сильна промова сильного лiдера у залi, де як правило, нiхто нiкого не слухає”, – так прокоментував промову Джо Байдена у ВРУ 8 грудня політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач на своїй сторінці у Facebook.

Якщо ми вже починали із короткої статистки і визнання історичності нещодавнього візиту Джо Байдена, то треба також зазначити, що його виступ у стінах українського парламенту став першим таким виступом американського політика найвищого рівня у незалежній Україні. 

Експерти нині згадують ще виступ Джорджа Буша-старшого 1 серпня 1991 року, коли той з трибуни Верховної Ради ще УРСР закликав українців відмовитись від “суїцидального націоналізму”, побоюючись розпаду СРСР і перерозподілу його ядерного потенціалу. Ця промова в історію увійшла із глузливою назвою “Котлета по-київськи”. А через три тижні після неї Україна таки проголосила незалежність. Якщо вже порівнювати Буша-старшого із Байденом, то нинішня промова останнього, навпаки, була сповнена словами підтримки нашої незалежності, суверенітету і територіальної цілісності. Джо Байден чітко заявив про те, що Росія наповнює Донбас своїми танками і ракетами. А коли він заявив про те, що США ніколи не визнають російської окупації Криму, українські нардепи аплодували стоячи. 

При цьому Байден наголосив, що боротьба за свободу України не обмежується полями бою на сході, бо ще одним важливим фронтом є наша вже історична боротьба із корупцією. 

“Прем’єр-міністр і Президент чули, як я кажу: я ніколи не розповідаю людям з інших країн, що вони повинні робити, але ви не можете знайти жодної демократії в світі, де б  ракова пухлина корупції була широко розповсюдженою. Ви не можете знайти жодну таку країну”, – заявив Байден.

“Промову Джо Байдена варто назвати “Біфштексом по-київськи”, враховуючи, як віце-президент “відбив” і сервірував своє послання українській владі у частині боротьби з корупцією. Байден, безумовно, говорив від імені Обами. І якщо ці слова не будуть почуті, біфштекс буде поданий з просмажуванням “rare”. “Rare” це “з кров’ю”, для найбільш нетямущих”, – написав у Facebook політтехнолог Тарас Березовець.

І у перший день візиту 7 грудня, і наступного 8 грудня Джо Байден висловлював своє захоплення українцями, подіями Революції Гідності і водночас зауважував, що для нас це мабуть “останній шанс побудувати нову демократичну об’єднану країну. У ВРУ він згадав про те, що у 2004-ому після Помаранчевої революції українські політики не спромоглися виконати обіцянок, не здійснили реформ і не усунули від влади олігархів.

 “Перед вами стоїть історична можливість, щоб ви залишилися в історії як Рада, яка поставила нові стовпи свободи, яких так хотіли українці. Це зусилля спільне – прем’єра, президента та членів парламенту”, – зазначив Байден.

Він також заявив, що на боротьбу із корупцією США додатково виділять 190 мільйонів доларів. Байден нагадав, що недостатньо просто створити Національне антикорупційне буро, потрібно провести судову реформу, щоб ніхто не міг уникнути відповідальності. Також він заявив, що олігархи, як і решта громадян, повинні сплачувати податки.

Змін потребує і Генпрокуратура. І тут ми підходимо до дуже цікавих кадрових питань. Ще за кілька тижнів до візиту Байдена політики й експерти заявляли, що українська влада обговорюватиме із ним кадрові призначення. Мабуть не варто говорити про якесь нав’язування конкретних кандидатур, але позиція США в цьому питанні враховується. А про те, що США, зокрема, незадоволені генпрокурором Шокіним, також уже давно відомо. Тут одразу треба зазначити, що попри безліч заяв уже в Києві багато речей залишились поза кулісами. 

Однак деякі моменти зустрічей Байдена в Україні, які не знімали камери, потрохи вкидались в інформаційний простір. Так, зокрема, молоді нардепи і громадські активісти, котрі першими 7 грудня зустрічались із віце-президентом США, у соцмережах повідомляли, що питання відставки Шокіна піднімалось і, що це мало обговорюватись між Байденом і Президентом Порошенком. 

Водночас “Українська правда” і з посиланням на джерела в Адмінстрації Президента підтвердила, що таке обговорення відбулось. Але Порошенко начебто відповів, що нині відставка Шокіна неможлива. При цьому заміну йому потрохи таки шукають. 

Тут зауважимо щодо іншого дратівливого питання майбутнього уряду, то “Українська правда” також повідомляє, що Байден і Порошенко обговорювали відставку Яценюка. Начебто США не будуть виступати проти цього, але потрібна гідна кандидатура наступника. 

Повідомляється, що Байден назвав кандидатури Саакашвілі, Гройсмана спірним варіантом. Тут варто зауважити, що для нового прем’єра потрібні голоси у парламенті. А Саакашвілі навіть у президентській фракції вважають неконтрольованим. 

Щодо варіанту із Гройсманом, тоді потрібно голосувати за нового спікера і він би у такому випадку мав би бути від “Народного фронту”. Серед таких кандидатур може бути Андрій Парубій, але також ще питання, як поведеться фракція “Народного фронту” у випадку відставки Яцеюка. Ще минулого року за посередництвом того ж Байдена встановився баланс влади між силами нинішніх президента та прем’єра. І нині США також налаштовані проти порушення цієї рівноваги, бо це може привести до розпаду коаліції.

Начебто оговорювалась також кандидатура нинішнього міністра фінансів Наталії Яресько на посаду прем’єра. Щодо неї нюанс у тому, як інформує та ж “Українська правда”, що сама Яресько не дуже задоволена роботою в Кабміні і навіть хоче піти на тлі критики урядового проекту податкової реформи з боку парламентарів. Щоправда, тут треба зауважити, що уряду і нардепам уже вдалось домовитись про компромісний варіант податкової реформи. 

Найімовірніше, він разом із проектом бюджету-2016 розглядатиметься у сесійному залі ВРУ наступного тижня. Все дуже важливо, адже саме від ухвалення цих документів залежатиме доля подальшої співпраці України з МВФ. Про важливість ухвалення такого бюджету, який би відповідав вимогам МВФ, заявив і Байден.

Також варто зауважити, що у фракціях БПП і “Самопомочі” заявили про те, що доля уряду вирішуватиметься тільки після ухвалення бюджету і податкової реформи. А от  лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимо­шенко ще вчора заявила, що в парламенті вже збирають підписи під проектом постанови про відставку уряду на чолі із Яценюком. 

Нагадаємо, прем’єр має виступити у парламенті з річним звітом завтра, 11 грудня. Тож щодо того, чи зможе зберегтись рівновага у владі і чи наш парламент не сколихне масштабна криза, не можна бути певним, як би Байден не розпинався у закликах до єдності.

Але от, що найбільше розділило політиків, експертів та загалом наше суспільство у виступі самого віце-президента США – це позиція щодо мінських угод. Ми вже згадали про те, що Байден прямо заявив про російську агресію. У його промові йшлося про неприпустимість у XXI cтолітті перекроювання кордонів незалежної держави. Також він чітко сказав, що мінських домовленостей не дотримується Росія. Але наголосив, що Україна їх має виконувати.

“Україна теж має свої зобов’язання, наприклад, надання амністії особам, які не скоїли важких злочинів, що не передбачає вищої міри покарання, а також децентралізацію управління на Донбасі, вибори, під час яких має бути забезпечена повноцінна участь ЗМІ. Українські політичні партії повинні мати право конкурувати на виборах на Донбасі. Переселенцям, які живуть в інших місцях країни, має бути гарантоване право участі у виборах”, – зауважив американський віце-президент. 

Як повідомляє “Лівий берег”, дещо відкоригований переклад неоднозначної фрази звучить наступним чином: “Повинні бути сильні, незалежні штати (регіони), які будуть визначати свою освітню систему, уряд, у межах єдиної Конституції”. Зауважимо, що синхронний переклад для наших депутатів здійснювали американські перекладачі, та й текст писали американські спічрайтери, тому й регіони називали штатами, а місцеві адміністрації – урядами. Здавалося б труднощі перекладу, але це вже наробило багато галасу. Зокрема, лідер Радикальної фракції Олег Ляшко назвав виступ Байдена промовою “Котлета по-київськи-2”. 

“Якщо помилилась перекладач, сказавши “автономія”, а в тексті “децентралізація”, значить, термін “децентралізація” можна сприймати як особливості самоврядування. Якщо все ж ідеологічна доктрина – це автономія, це точно суперечить нашому українському баченню”, – також висловлював деяке невдоволення депутат від БПП Микола Томенко.

Своєю чергою вже згаданий експерт Володимир Горбач зазначає, що не варто шукати нав’язування автономії для окремих регіонів Донбасу в заяві Байдена, тому що суперечність між термінами надчутлива для нас, але не у США.

Разом із тим треба відзначити, що загалом позиція США щодо мінських угод нині викликає неоднозначну реакцію в Україні. 

“Мені не зовсім були зрозумілі посили, коли йшлося про виконання Україною своїх обіцянок і коли були згадані конституційні зміни в Україні та необхідність прийняття закону про вибори на окупованих територіях. Тобто Байден чітко сказав, що результати псевдовиборів, які проводили “ДНР” і “ЛНР”, мають бути скасовані. Він також говорив, що не можуть бути вільними такі вибори, коли присутні російські війська в Україні. Тобто це чітко пролунало. Але мені не зовсім зрозуміло, як він все це співвідносить із прийняттям цього закону про вибори на окупованій частині Донбасу, які мають відбутися згідно з мінськими домовленостями. У цьому питанні важливі деталі. І от якими будуть ці деталі американської позиції – це те, що потребує уточнення”, – зазначає професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, повідомляє ТСН.ua.

Своєю чергою політолог Сергій Таран визнав, що заходу потрібна чітка демонстрація того, що Україна виконує свою частину мінських угод. 

“Публічно і непублічно Джо Байден уточнив позицію США щодо мінських угод. Їх виконання і надалі вважається єдиним варіантом миру на сході. Але цього разу політик дав зрозуміти, що їхнє виконання може бути проблематичним. Однак порушником мінських угод на сьогодні є Росія. Бо Кремль не виводить і, очевидно, не виведе свої війська. Але це буде причиною того, що Захід санкціями “змушуватиме Росію платити більшу ціну”. Зі свого боку Україна повинна демонструвати готовність виконувати свою частину угод. Хоч Росія і провокуватиме, аби саме Україна була порушником мінських домовленостей.

Висновки: 1) на Заході з’являється думка про варіант неофіційного замороження конфлікту, яке працюватиме проти Росії; 2) загострення ситуації на сході – це спроби Росії довести світові, що це Україна, а не Росія не виконує мінські домовленості; 3) як і раніше, основним питанням мінських угод є не те, як вони написані, а те, наскільки ефективно Україна використає час умовного перемир’я для зміцнення власної армії”, – написав експерт у Facebook.

Насамкінець треба зазначити, що українські експерти у своїй більшості назвали виступ Байдена у ВРУ “потужним”, а ще уроком ораторського мистецтва для наших політиків. Байден у ВРУ цитував Шевченка і порівнював нашу країну зі своєю, закликаючи нинішніх українських політиків стати “батьками-засновниками” нової демократичної України. Але чи доросли вони? Парламентарі, зокрема, одразу ж почали звертати увагу на речі, які їм найбільш вигідні. Хтось про статус Донбасу, хтось про відставку уряду, дехто таки почув заклик до єднання усіх українських сил, але використовує цей заклик у контексті збереження за Яценюком посади прем’єра…